МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поняття про інфекційні хворобиТАБЛИЦЯ ПРОТИОТРУТ АНТИДОТНА ТЕРАПІЯ ВИДИ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОЇ ДЕТОКСИКАЦІЇ Детоксикаційна ШВЛ Використовується як метод детоксикації при отруєнні токсичними речовинами, які виводяться через легені – це переважно токсичні гази (СО, NH3, H2S, метан, шахтний газ, бутан, пропан тощо). ШВЛ проводиться через інтубаційну трубку в режимі помірної гіпервентиляції (рСО2 = 34-36 мм рт.ст.) Операція замінного переливання крові (ОЗК) Проводиться в об’ємі від 0,5 до 1 ОЦК: катетеризують 2 вени, з яких одна – центральна. З неї випускають кров в мірний посуд, а в другу з такою ж самою швидкістю проводять замісну трансфузію кристалоїдних і колоїдних розчинів. В разі, коли замінюють більше 30% ОЦК, до них додають еритроцитарну масу та СЗП. Вся операція супроводжується моніторингом ЧСС, ЦВТ та АТ. МЕМБРАННА: 1. Гемодіаліз 2. Ультрафільтрація 3. Гемофільтрація 4. Гемодіафільтрація 5. Плазмофільтрація 6. Перитонеальний діаліз ГРАВІТАЦІЙНА: 1. Плазмаферез: а) дискретний б) апаратний 2. Лейкоцитаферез 3. Тромбоцитаферез 4. Еритроцитаферез СОРБЦІЙНА: 1. Гемосорбція 2. Плазмосорбція 3. Лімфосорбція 4. Ксеноперфузія: а) спленоперфузія б) гепатоперфузія 5. Іммуносорбція ЗАМІСНА: 1. Обмінне (замінне) переливання крові 2. ШВЛ 3. Лімфодренаж 4. Гемоксигенація: а) малопотічна б) високопотічна Класифікація антидотів (Міжнародна програма з хімічної безпеки ВООЗ, 1993): 1. Хімічні токсикотропні – вступають з отрутою у фізико-хімічні зв’язки в ШКТ або в гуморальному середовищі організму: ü неспецифічні – ентеросорбенти, активоване вугілля, біла глина, KMgO4, NaHCO3 ü специфічні – унітіол, мекаптид – солі важких металів, протамін – гепарин) 2. Імунологічні - зв’язують отрути реакцією антиген-антитіло (антитоксичні сироватки – отрути комах і змій, антидігоксинова сироватка, антидігоксин – серцеві глікозиди) 3. Біохімічні (токсикокінетичні) – змінюють метаболізм отрут або напрям біохімічних реакцій, в яких вони беруть участь (реактиватори ХЕ – ФОС, ліпоєва кислота – аманітини, метиленовий синій – метНв, етанол – метанол, етиленгліколь, налоксон – опіати, цитохроми – СО, нітрати і натрію тіосульфат – ціаніди, ацетилцистеїн – хлоровані вуглеводні) 4. Фармакологічні (симптоматичні) – мають протилежну фармакологічну дію на одні й ті самі функціональні системи організму (атропін – прозерин, АХ, глюкагон – інсулін, прозерин – пахікарпін, калію хлорид – серцеві глікозиди)
Інфекційні хвороби вирізняються серед інших захворювань тим, що вони викликані певним живим збудником, передаються від зараженого організму здоровому і мають тенденцію до масового (епідемічного) поширення. Збудниками інфекцій є мікроби — бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, а також грибки і найпростіші. Бактерії— це група одноклітинних мікроорганізмів, що мають форму: паличок (збудники черевного тифу, паратифів А і В), кулясту (стрептококи, стафілококи), скручених ниток (спіріли) або вигнутих паличок (холерний вібріон). До вірусівналежать дрібні мікроорганізми, видимі тільки в електронний мікроскоп (збудники грипу, ящура, поліомієліту, натуральної віспи, енцефалітів, кору та ін.). Проміжне положення між бактеріями і вірусами займають рикетсії— збудники висипного тифу, лихоманки Ку та ін. Спірохети(збудники поворотного тифу) мають форму тонких, штопороподібних мікроорганізмів. Грибкиможуть викликати деякі інфекційні захворювання (глибокі мікози, парші та ін.). Деякі мікроби можуть перебувати в організмі, не заподіюючи йому шкоди (кишкова паличка, стафілококи, протей), — це умовно-патогенні мікроорганізми. При зниженні захисних сил організму вони можуть викликати захворювання (фурункульоз, холецистит, пієлонефрит). Окремі види хвороботворних мікроорганізмів виділяють отруйні речовини — токсини, що значно ускладнюють перебіг інфекційної хвороби. Причиною виникнення інфекційного захворювання є проникнення хвороботворного мікроорганізму в сприйнятливий організм у достатній кількості та специфічним для нього шляхом через так звані вхідні ворота інфекції. Безперервний ланцюг заражень і захворювань називають епідемічним процесом, він розвивається за наявності таких трьох обов'язкових ланок: джерело інфекції, механізм (шляхи) передачі інфекції, сприйнятливі до захворювання люди. Масове поширення однойменних інфекційних захворювань, що мають спільні джерела інфекції, називається епідемією. Епідемії, що охоплюють кілька країн або материків, називаються пандемією. Механізм передачі інфекції неоднаковий при різних захворюваннях і прямо залежить від локалізації збудника в живому організмі. Наприклад, грип, кір, скарлатина передаються здоровій людині повітряним шляхом із краплинами слизу, що виділилися з організму хворого при кашлі, чханні, розмові. Холера, черевний тиф, дизентерія і можуть поширюватися через воду або харчові продукти, забруднені руками хворих, мухами тощо. При всіх інфекційних захворюваннях від моменту зараження до появи перших видимих ознак захворювання минає певний час, названий інкубаційним періодом, протягом якого людина залишається зовні здоровою. Тривалість цього періоду при різних інфекціях неоднакова — від кількох годин до кількох місяців; кожна хвороба має свій інкубаційний період. Від тривалості інкубаційного періоду залежить термін карантину, ізоляції осіб, які були в контакті із захворілим, та ін. Відповідно до загальних характерних ознак інфекційних хвороб, пов'язаних з локалізацією збудника в організмі людини, і механізму передачі інфекції, інфекційні захворювання підрозділяються на чотири основні групи (див. табл.). Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|