Загальні положення нарахування заробітної плати

Згідно із Законом України „Про оплату праці” суб’єктами трудових відносин у сучасному суспільстві є держава, трудові колективи, фізичні особи. Матеріальну основу та об’єкт трудових відносин становлять праця, її умови і результати. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оплату праці” заробітна плата це - винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган за трудовим договором сплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги.

Умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, які фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи визначає загальний обсяг, цільовий напрямок і поквартальний розподіл її коштів, у тому числі витрат на оплату праці. Згідно з економічною класифікацією видатків бюджету визначені коди на оплату праці (з 1111 по 1112). Фінансування видатків за статтями кошторису доходів і видатків на заробітну плату та на нарахування на заробітну плату здійснюється в першочерговому порядку.

Заробітна плата працівників бюджетних установ в межах утвореного в установленому порядку фонду оплати праці складається: з посадового окладу або тарифної ставки, премії, доплати за суміщення професій (посад), інших надбавок і доплат відповідно до чинних нормативних актів. Керівникам бюджетних установ, закладів та організацій надано право в межах фонду заробітної плати встановлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них, надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, за винятком матеріальної допомоги на поховання, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, затверджувати порядок та розміри преміювання працівників відповідно до особового внеску працівника в кінцеві результати роботи. Преміювання здійснюється на підставі наказу керівника установи, організації за погодженням із профспілковим комітетом.

Згідно із ст. 143 КЗпП України в бюджетній установі передбачаються правила внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом.

Працівники бюджетних установ та організацій можуть працювати за сумісництвом.

Сумісництвом вважаєтьсявиконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, установі, організації або в громадянина (підприємця, приватної особи) за найманням. Умови роботи за сумісництвом визначені постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року № 245 „Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій” (зі змінами, внесеними постановою КМУ та Національного банку України від 31.08.1996 року № 1033) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мінюстом і Мінфіном України від 28.06.1993 року №43.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основною формою оплати праці в бюджетних установах є погодинна, яка має два різновиди — штатно-окладну й погодинну системи оплати.	\|	Коли працівникам встановлюється штатним розписом місячний оклад, то заробітна плата розраховується на підставі розміру окладу та фактично відпрацьованих днів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.