• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Моделювання та планування системи контролю

Підходи до моделювання та планування системи контролюМоделювання системи внутрішньошкільного контролю не повинне порушуватися.

Моделювання мети загальних підходів до контролюючої діяльності: системи а) цілі школи — цілі внутрішньошкільного контролю;

контролю

б) стиль діяльності — методи контролю;

в) принципи діяльності — принципи контролю;

г) засоби контролю — результати контролю.

Орієнтовний план організації внутрішньошкільного контролю на навчальний рік

Графік внутрішньошкільного контролю

Умовні позначення: 1. Хто вивчає питання: Д — директор; 3₁ — з навчально-виховної роботи; 3₂ — заступник директора з виховної роботи; З, тора з господарської роботи; Л — шкільний лікар. 2. Форма обговорення: методичне об'єднання; Р — наради при директорові; Н — наказ по школі; І дична нарада; К — педагогічний консиліум.

заступник директора з — заступник дирек-П — педрада; МО — — інструктивно-мето-

Планування внутрішньошкільного контролю передбачає

такі кроки.

1.Сформулювати мету та завдання контролю.

2. Визначити об'єкти та суб'єкти контролю:

2.1. Контроль за виконанням всеобучу.

2.2. Контроль за станом викладання та рівнем знань, умінь та навичок учнів.

2.3. Контроль за станом виховної роботи та рівнем вихованості учнів.

2.4. Контроль за підвищенням науково-теоретичного та методичного рівня вчи­телів.

2.5. Контроль за веденням шкільної документації.

2.6. Контроль за виконанням державних законодавчих актів, пропозицій інспек­торських перевірок, програм, постанов педагогічних рад, наказів по школі та ін­ших управлінських рішень.

2.7. Контроль за станом навчально-матеріальної бази та фінансово-господарської діяльності.

2.8. Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм, станом техніки безпе­ки і охорони праці, пожежної безпеки, за роботою щодо попередження травмати­зму, збереження життя та здоров'я дітей.

3. З'ясування умов контролю: ресурси часу, кадрів, матеріально-технічні, фі­нансові (визначити їхній обсяг, спрямованість, якість).

4. Визначити методики, методи та форми здійснення контролю.

5. З'ясувати технологію кількісного та критерії якісного оцінювання результа­тів контролю.

6. Встановити форми узагальнення наслідків контролю.

7. Передбачити можливості корекції та оперативного регулювання за результа­тами контролю.

8. Узгодити системи контролю та стимулювання.

9. Підготувати наказ про організацію внутрішньошкільного контролю. Наводимо фрагмент системи контролю з практики роботи середньої школи № 74

м. Харкова (директор В. Г. Ємцева).

Контрольно-аналітична діяльність

Мета:

• глибоке вивчення стану справ у всіх ланках шкільної системи;

• аналіз цих даних для прийняття управлінських рішень;

• контроль та надання допомоги вчителям в оволодінні сучасними формами і методами створення атмосфери творчої співпраці з учнями школи.

6. Основні способи перевірки діяльності вчителів

1.Вибіркове відвідування уроків. Директор або заступник директора за своїм особистим планом відвідують уроки вчителів. Можливості способу: встановити, як за звичних обставин працює вчитель, як готується до уроків, які стосунки з дітьми тощо.

2. Тематичне відвідування уроків. Керівник відвідує цикл уроків з певної теми. Можливості способу: визначитись із достоїнствами та недоліками в роботі вчите­ля, дати кваліфіковані поради, вивчити досвід роботи.

3. Паралельне відвідування уроків. Керівник відвідує уроки вчителів у пара­лельних класах з однієї теми. Можливості способу: зробити висновки про індиві­дуальний стиль роботи, індивідуальний почерк, доцільність використання пев­них методів навчання.

4. Комплексне відвідування уроків у певному класі. Керівник протягом на­вчального дня (4—5 уроків) присутній на уроках в одному класі. Можливості способу: перевірити, проаналізувати систему вимог учителів, зробити висновки щодо навантаження учнів.

5. Відвідування уроку разом із спеціалістом. Керівник у разі сумнівів або з метою більш глибокого вивчення роботи вчителя запрошує спеціаліста вузького профілю (вчитель даного предмета, керівник методичного об'єднання, методист райво). Можливості способу: зіставити свої уявлення про оптимальний рівень учителя з реальним.

6. Відвідування уроку за запрошенням вчителя. Керівник відвідує «відкри­тий» урок, щоб подивитись на роботу вчителя в оптимальних умовах, проаналізу­вати перспективи самоконтролю. Можливості способу: зіставити свої уявлення про оптимальний рівень учителя з реальним.

7. Відвідування уроку з опитуванням учнів або письмовими роботами напри­кінці. Керівник заздалегідь повідомляє вчителя про свої наміри, просить його підготувати контрольні питання для перевірки засвоєного учнями на уроці (або готує завдання сам), у разі необхідності — вносить корекцію. Можливості спосо­бу: оцінити ефективність методів уроку, визначити ступінь засвоєння змісту уро­ку учнями.

8. Перевірка шкільної документації. Можливості способу: перевірити вико­нання програм, нормативів, обов'язковість, акуратність вчителя.

9. Проведення бесід з учителем. Можливості способу: двостороннє обговорен­ня питань, узгодження позицій та результатів, визначення перспектив.

10. Тестування вчителів на предмет загальнопедагогічних, фахових знань та умінь. Можливості способу: встановлення реального рівня компетентності.

11. Анкетування вчителя, колег, учнів, батьків. Можливості способу: виявити особливості вчителя, ставлення до нього, його статус, своєчасно коригувати імідж.

У НВК № 96 м. Харкова (директор В. Ф. Гриценко) виокремлюють класно-урочний контроль.

Класно-урочний контроль

Класно-урочний контроль передбачає вивчення діяльності великої групи вчи­телів, які ведуть навчально-виховну роботу з учнями одного класу (система опи­тування, робота над помилками, забезпечення єдиних вимог до характеру і обся­гу домашніх завдань тощо); рівень знань, умінь, навичок учнів; психологічний клімат в учнівському колективі.

I етап контролю. Підготовча робота адміністрації

1. Вивчення нормативних документів:

• навчальний план;

• навчальні програми.

2. Вивчення особливостей складу класного колективу (робота психолога: ан­кетування, аналіз анкет). Додаток 1.

3. Аналіз санітарно-гігієнічного та матеріального стану класної кімнати.

4. Аналіз складу педагогічних працівників та педагогічного навантаження вчи-телів-предметників, розкладу уроків.

5. Ступінь забезпеченості учнів підручниками.

II етап контролю. Індивідуальна робота з учителями-предметниками, що пра­цюють у даному класі

1. Співбесіда щодо програм та календарного планування на даний період, ві­дображення в них профільної та рівневої диференціації.

2. Вивчення особистої документації вчителя:

• наявність календарних планів;

Розділ 4. Контроль як функція управління

• ведення класних журналів;

• ведення зошитів;

• ведення журналів факультативів, гуртків;

• ведення зошитів індивідуальних занять тощо.

3. Наявність матеріальної бази для виконання програми, дидактичних мате­ріалів, оптимальність їх використання.

4. Визначення ступеня взаємодії вчителя з класним керівником, батьками.

5. Виявлення труднощів у роботі вчителя, їх усунення.

III етап контролю. Вивчення стану викладання предметів та якості знань уч­нів даного класу

А. Контроль знань, умінь та навичок учнів за такими питаннями.

1. Сформованість знань, умінь та навичок у відповідності до вимог програми, які поставлені до кожного розділу курсу предмета (на основі таких критеріїв, як науковість, системність, повнота, міцність).

2. Сформованість в учнів загальнонавчальних знань, умінь та навичок.

3. Сформованість в учнів аналітичних навичок та умінь порівнювати, аналізу­вати, робити висновки, встановлювати зв'язки причини та наслідку, застосовува­ти теорію для пояснення.

4. Уміння учнів побачити взаємозв'язок між розділами науки, пов'язаної з предметом шляхом зіставлення вивченого з тим, що вивчається, міжпредметні зв'язки.

IV етап контролю. Аналітична та узагальнююча робота адміністрації

А. Вироблення рекомендацій.

Б. Документальне оформлення підсумків контролю.

План узагальнення підсумків класно-узугальнюючого контролю.

1. Характеристика класу:

• інтелектуальні, навчальні можливості учнів;

• мотиви навчання, відношення до навчання.

2. Якість знань, умінь та навичок учнів з предметів.

3. Аналіз системи єдиних вимог до учнів на різних уроках.

4. Працездатність, активність одних і тих самих учнів на різних уроках.

5. Якість викладання за аспектами:

• організаційний;

• дидактичний;

• методичний;

• психологічний;

• виховний.

V етап. Висновки і рекомендації

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. IV. Питання самоконтролю.
6. IV. Розподіл нервової системи
7. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
8. IV. Філогенез кровоносної системи
9. POS-системи
10. VI. Філогенез нервової системи
11. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
12. Автокореляційна характеристика системи

Переглядів: 901