Тема 4. Українська культура епохи Ренесансу.

З-поміж рукописних книг згадується збірник повчань Єфрема Сиріна. До пам’яток писемності XII – XIV ст. належать Христинопільський Апостол, Бучацьке, Галицьке, Холмське Євангеліє, переписані ченцем Васильком при дворі Лева Даниловича. Визначною пам’яткою писемності є Галицько-Волинський літопис.

Центром переписування книг став Володимир-Волинський. Саме тут була здійснена нова редакція Кормчої книги. Книги переписувалися також в Онуфріївському та Святоюрському монастирях у Львові.

Поширенню освіти сприяв розвиток шкільництва. Ще з ХІ ст. існували церковно-парафіяльні школи на Волині – у Луцьку, Холмі, Овручі. У тогочасних школах окрім письма, читання, арифметики, вивчали іноземні мови (грецьку і латинську), географію, природознавство, історію.

Улюбленим видом декоративно-ужиткового мистецтва було ткацтво. Одним із найдавніших осередків килимарства на Львівщині вважалося селище Глиняни Золочівського району. Полісся славилося незвичайним льняним полотном – серпанком, дуже тонким, прозорим.

Розвивалося мистецтво кераміки. Найпоширенішим видом керамічної продукції були кухонні горщики. Посуд і предмети побуту прикрашали різноманітними орнаментами. Поширеною технікою орнаментування було заглиблене пластичне декорування загостреним інструментом – гребінцем, штампом або пальцевдавлюванням.

Високого рівня розвитку набув живопис. У Галицько-Волинському князівстві оздоблення інтер’єрів давньоруських палаців, храмів, княжих дворів здійснювали мозаїками, фресками, різьбленим каменем, іконами. Видатною пам’яткою живопису є мініатюри в літописах і художнє оформлення книг.

Яскравим зразком скульптури Галицько-Волинської Русі є шиферний рельєф ХІІІ ст., який зображає св. Дмитрія. Нині він зберігається у Кам’янець-Подільському музеї. Найхарактернішою скульптурною пам’яткою є оздоблення пишного романського порталу церкви св. Пантелеймона у Галичі.

Кріпосні, оборонні і культові споруди в головних містах виконувалися у традиціях візантійської та місцевої народної архітектури. У кінці ХІ ст. в архітектурі спостерігаються значні романські впливи, особливо в Галичі і Володимирі. Наприклад, звичайний тип церков (так званих тринефних) видовжується у напрямку схід-захід через прибудову третьої пари стовпів. Князі та бояри дбали, щоб у церквах були високохудожні ікони, прикрашені золотом, сріблом і коштовним камінням, а також шатами.

Важливими освітніми і науковими центрами стали Галич, Володимир-Волинський, Холм, а пізніше Львів. Тут поширення освіти відбувалося шляхом розвитку школи і письменства. Перші школи створювалися при церквах і монастирях, де вчителями були священики, ченці та дяки. Існували школи за професійною орієнтацією.

Центрами соціального і культурного життя у Галицько-Волинському князівстві були міста, княжі двори і церкви. Данило Галицький заснував понад 70 міст, у яких розвивалися різні промисли, процвітали ремесла, торгівля, споруджувалися храми, княжі двори. Провідна роль у суспільно-політичному та культурному житті належала Володимиру, Галичу і Холму.

Культура Галицько-Волинського князівства.

У Галицько-Волинському князівстві було багато перекладних творів, проте вони не задовольняли потреб освіти. Тому почала розвиватися активна власна перекладницька діяльність і оригінальна література. Серед поширеної літератури перше місце посідала оригінальна творчість. Тут складалися власні літописи, розвивалася морально-повчальна література. Також доволі поширеним був героїчний епос і перекази про старовину, в яких прославлялися подвиги народних героїв-богатирів.

Високого рівня досягло ювелірне та музичне мистецтво. Обробка дорогоцінних металів провадилася на доволі високому рівні для того часу, використовувалися технології – зернь, скань, чернь, карбування, інкрустація, тонке литво тощо. У Галицько-Волинському літописі розповідається про «славного співака» Митусу, який виконував пісні у супроводі арфи або лютні.

Галицько-Волинське князівство зберегло і розвинуло ті традиції освіти і письменства, які склалися у період розвитку Київської держави. Високий рівень освіти на західноукраїнських землях засвідчує те, що тут було поширене знання іноземних мов. Деякі листи князі та міщани писали латиною. Значними центрами тогочасної освіти були Володимир, де при княжому дворі писався літопис, створювалися блискучі твори лицарської поезії; Галич, де на початку ХІІІ ст. жив «премудрий книжник» Тимофій; Перемишль, звідки походив уславлений співець Митуса; Холм, відомий як визначний культурний центр. Покровителем освіти і письменства виступав волинський князь Володимир Василькович.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу. Феномен Олельковицького ренесансу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.