• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мотиваційні теорії та їх характеристика

Мотиваційні теорії розвивалися протягом усієї історії управлінської науки.

У кінцевому результаті оримали розповсюдження декілька таких теорій: психоаналітична, теорія драйвів(захоплень), гедоністична теорія, теорія умовних рефлексів, які називають концептуальними. Інша група теорій називається практичними, оскільки вони містять тактичні положення щодо здійснення мотиваційної роботи на практиці. Про них піде мова трохи згодом.

Психоаналітична теорія.Творцем даної теорії є австрійський психіатр Зигмунд Фрейд (1856 – 1939 рр). Він розглядав особистість як єдність трьох складових частин:

- «ід»(воно) – резервуар інстинктів та імпульсів психіки;

- «его»(я) – особиста визначеність , усвідомість себе;

- «сутерого»(над «я») - моральні аспекти свідомості й поведінки людини.

«Ід» - джерело людських бажань - з двох видів: лібідо і танатос. Енергія лібідо(енергія життя) – це сексуальні бажання людини. Енергія танатос має агресивний характер і названа Фрейдом енергією смерті. «Ід»керується принципом насолоди і прагне до негайного задоволення бажань.

«Его» підпорядковується принципу реальності і шукає можливості для задоволення бажань «Ід», враховуючи при цьому зовнішні фактори. «Его» є своєрідним посередником між «Ід» і реальним світом, вибирає ефективні засоби спілкування із зовнішнім світом і постійно коливається між бажанням «Ід» і об’єктивною реальністю.

«Суперего» - свідомість людини , її моральні принципи , які визначають для неї прийнятність того чи іншого способу поведінки залежно від ситуації.

За Фрейдом мотиваційні сили людини знаходяться саме від її «ід», яке нею і осмислюється, бо є підсвідомим. І коли б удалося зрозуміти поведінські (інстинктивні) устремління людей , то їм можна боло б спрямувати на користь суспільному виробництві. Так, скільки б ми не говорили про те , що якість проукції повинна бути високою, дальше розмови справа не піде. Але коли ми почнемо ділти на свідомі та підсвідомі імпульси людини(наприклад,матеріальним стимулюванням за високу якість), то справа зрушиться.

Людина (працівник) не осмислює змісту «ід», оскільки воно знаходиться поза межами її свідомості, розуму. «Ід» - це підводна частина айсбергу структури особистості, яке проявляється лише в її поведінці та стримується(обмежується) компонентом «суперего», тобто зовнішніми нормами поведінки.

Теорія драйвів. Ця теорія базується на тому, що всяка система(зокрема особистість) має тенденцію самостійно підтримувати свій внутрішній стан. Творцем даної теорії вважається американський психолог Карл Холл.Свою теорію він представив у вигляді моделі S-R(стимул- реакція). Згідно даної моделі поведінка людини , підтримана яким-небудь стимулом(матеріальним чи моральним), досить міцно закріплюється в її психіці. У результаті такого підкріплення людина починає діяти за певними шаблонами.
Якщо відбуваються якісь заміни у стимулах, то у психіці особистості починають діятидрайви(захоплення,потяги), які намагаються нейтралізувати зміни і повертають її до попереднього стану.Віншому випадку, яких-небудь змін індивід намагається не сприймати . Тому ,для того , щоб побудити людину до праці й нейтралізувати її реакцію (наприклад,небажання працювати) необхідно ввести стимул(наприклад, грошову винагороду). За такої умови в психіці людини створюється настрій на очікування винагороди, до якої вона з часом звикає й без якої себе не мислить.

Гедоністична теорія. Згідно данної теорії людина прагне до того , щоб максимізувати задоволення й мінімізувати дискомфорт,біль. Одним із ініціаторів даної теорії являється американський психолог П.Юнг, який доводить ,що задоволення виступає виступає тим головним фактором,який визначає активність і організацію поведінки людей. Згідно з концепцією Юнга детермінанною поведінки виступає ємоція , що слідує одразу після самої поведінки,дії. Якщо ця емоція буде приємною , то дія повториться, якщо ні- не відбудеться.

Теорія умовних рефлексів. Створення теорії належить І.П.Павлову.Головним концептуальним поняттям у ній виступає рефлекс(відповідь організму на зовнішні подразники).

Рефлекси є безумовні (миттєве забирання руки при її уколі), які відносяться до вроджених, і умовні , які набуваються з досвідом. Саме умовні рефлексии ,на базі яких формується певний стереотип мислення та поведінки, є центральним компонентом мотиваційної системи людени.

Довгий час ми , при пояснинні причин поведінки людей, замовчували складну психологічну структуру мотиваційних тенденцій особистості. В основному зверталися до свідомості ,залишаючи підсвідомі важелі діяльності поза аналізом. Сьогодні, коли необхідно активізувати внутрішні сили працівників виробництва ,потрібно враховувати всю гаму мотиваційних рис людини – і свідому , і підсвідому.

Знання положень розглянутих концептуальних теорій,дає можливість менеджеру усвідомити загальний підхід до функції «мотивація»ю Однак, ці теорії

не будучи безпосередньо прив’язаними до процесу виробництва, не можуть бути визнанні стратегічними.

У тактичному відношенні питання мотивації конкретних працівників, як найбільш розповсюдження в системі ринкової економіки, є теорії ієрархії потреб А. Г.Маслоу, теорія потреб Мак-Клеланда, теорія потреб Тугин-Барановського, теорія «Х» і «У» Мак Грегора, теорія «мотиваційної гігієни» Ф. Герцберга, теорія очікувань Врума й теорія справедливості С. Адамса.

Теорія ієрархія потреб Маслоу. Згідно даної мотиваційної теорії, спонукання працівників до продуктивної та якісної праці пов’язане з потребами людини. Згідно теорії А. Маслоу, потреби можуть бути зведені до чіткої ієрархії:

- фізіологічні потреби (їжа,вода,одяг, секс,тощо);

- потреби в безпеці й захищеності (забезпеченість на «завтрашній день»);

- соціальні потреби (сім’я, колеги по роботі);

- потреби в показі з боку інших (начальників, підлеглих,самоповага);

- потреби в само вираженні (реалізація власних здібностей і можливостей).

Рис. 2. Ієрархія потреб за А. Маслоу.

Перші дві групи потреб є первинними, бо вимагають першочергового і задоволення,а останні три – вторинними. Названі потреби проявляються в людини в порядку черговості й утворюють, таким чином, своєрідну піраміду,як це показано на рис.2.

Теорія потреб Мак - Клелланда.Ця теорія говорить про те, що необхідно враховувати три головні потреби: прагнення до успіху, соціальні прагнення й прагнення до влади. При цьому, основну увагу Мак – Клеланд приділив прагненню до успіху, на чому й побудував теорію мотивації до праці. Він вивчив багато індивідуумів з сильно вираженою мотивацією до успіху, досягнень.

У результаті він відзначив у них такі риси:

- вміють ризикувати;

- віддають перевагу завданням із новизною змісту;

- концентруються на завданні більше, ніж на співробітниках;

- відчувають велике задоволення від самої праці;

- хочуть працювати під владу відповідальність і приймати рішення;

- бажають частих оцінок результатів своєї праці.

Теорія потреб М. Туган-Барановського.Видатний український вчений М. Гуган-Барановський виділив 5 груп потреб: а) фізіологічні; б)статеві; в) симптоматичні інстинкти на потреби; г) альтруїстичні; д) потреби практичного характеру. Він особливо значення надавав раціональним почуттям,приналежності до народностей, моральним і релігійним поглядом, підкреслюючи значимість духовності в розвитку економіки.

Теорія «Х» і «У» Дуглас Мак Грегора. Аналізуючи діяльність менеджерів, Л.Мак Грегор зауважив, що одні з них завжди досягають успіху,а інші – ні,і вирішив, що все полягає в прийомах мотивації. У зв’язку з цим він висунув теорію «Х» і теорію «У». Зміст її полягає у оцінці людини з двох протилежних точок зору. Теорія «Х» виражає підхід до оцінки працівника з позиції і традиціоналізму. Портрет «людина Х» характеризується наступними рисами:

· вона не любить працювати,бо він природи мас вроджену огиду до неї, і намагається будь-яким способом уникнути її;

· її необхідно примушувати працювати наказами й погрозами;

· вона безініціативна, уникає відповідальності й воліє, щоб нею керували. Портрет людини «У» характеризується такими рисами:

· праця для неї є джерелом задоволення;

· людина не лише бере на себе відповідальність,але й прагне до неї;

· зовнішній контроль в погрози не є визначальним в її трудовій діяльності.

Мак Грегор дає зрозуміти, що в умовах сучасного виробництва працівник прагне до незалежності, відповідальності, росту. Якщо адміністрація хоче досягти успіху у виробництві, підкреслює він, необхідно опиратися на мотиваційні «пружини» людини.

Теорія «мотиваційної гігієни» Ф. Герцберга. На його думку праця, яка приносить задоволення, сприяє психічному здоров’ю людини. Теорія Ф. Герцберга відома ще під назвою теорії двох груп факторів.

До перших він відносить «гігієнічні: стиль керівництва; заробітну плату,умови праці, умови особливого життя, між особові відносини, гарантії збереженні роботи. На думку Герцберга, належна увага керівництва до відзначених факторів в забезпечує задоволення працею з боку виконавців. Однак, Герцберг вважає, що ці фактори не є збудниками трудової активності людей. Такими в нього виступають фактори другої групи (мотиватори): трудові успіхи,визнання заслуг, професійний та службовий ріст, відповідальність за доручену справу. Ілюстративна двофакторна теорія Ф. Гернберга подається на рис. 3.

«Гігієнічні» фактори пов’язані із середовищем, яке оточує працівника, а мотиваційні – із змістом самої роботи.

Теорія очікувань Вру.иа. Дана теорія ґрунтується на припущенні, що людина спрямовує свої зусилля на досягненні якої-небудь мети у тій мірі, в якій оцінює ймовірність винагороди за них. Виконавча мотивація залежить від:

- реальності, досяжності винагороди;

- цінності винагороди.

Практика показує, що не завжди навіть настирливі зусилля гарантують досягнення мети. Розходження можуть бути викликані поганою підготовкою, неправильним навчанням, завищеними цільовими настановами. Якщо очікування успіху високі, мотивація Зростає. Друга умова успішної мотивації – наявність високої ймовірності одержання винагороди, адекватної здійснюваним зусиллям.

Цінність винагороди залежить від потреб людини. Щоб людина була мотивована на певну діяльність, треба результати її діяльності винагороджувати тим, що вона цінить.

Таким чином, згідно з теорією очікувань, мотивація є функцією трьох оцінок:

1) міри затрат праці на досягнення результатів;

2) очікування винагороди за результати праці;

3) цінності винагороди.

Взаємозв’язок цих чинників можна виразити формулою:

Мотивація = (затрати-результат) х (результат - винагорода) х ступінь задоволення потреби.

Теорія справедливості (автор – Стейсі Адамс). Згідно з даною теорією працівники суб’єктивного спів ставляють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами інших працівників,які виконують аналогічну роботу. До тих пір,поки працівники не будуть вважати винагороди і справедливими,їхня віддача в роботі буде низькою.

Теорію очікувань Врума й теорію справедливості відносять до професійних, а попередні, розглянуті нами – до змістових.

Розглянуті теорії мотивації можуть використовуватися при побутові будь-яких мотиваційних систем, але з урахуванням внутрішнього та зовнішнього середовища організації,особливостей груп працівників тощо.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
7. Автокореляційна характеристика системи
8. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
9. Альтернативні теорії вартості
10. Альтернативні теорії капіталу
11. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
12. Альтернативні теорії максимізації

Переглядів: 828