де С- питомий маржинальний дохід на одиницю продукції,
Q-число одиниць продукції
Аналіз формули засвідчує. Що диференціалом виступає різниця між середньозваженою вартістю власного і позичкового капіталу. Плече важеля може зміститися аналогічно вищерозглянутому.
Отже:
- вартість капіталу розглядається в фінансовому менеджменті з однієї сторони, як процентна ставка, яку повинно платити підприємство інвесторам, які вкладають капітал в підприємство, з другої – як необхідна ставка доходу, яку повинно одержувати підприємство для покриття витрат на залучення капіталу;
- кожне джерело фінансування має свою вартість (ціну). Залучаючи капітал із різних джерел (випуск акції, облігації, одержання кредитів та ін.). фінансові менеджери повинні забезпечити зниження середньозваженої вартості капіталу, тобто середньої плати за всі джерела фінансування;
- залучення позикового капіталу в розумних межах може визвати ефект фінансового лівериджу (важеля), який проявляється в прирості рентабельності власного капіталу. Показниками фінансового лівериджу являється відношення довгострокового позикового капіталу до власного капіталу;
- задача фінансового менеджера – підтримувати оптимальну структуру капіталу, щоб використовувати ефект фінансового лівериджу і не збільшувати ризик банкротства підприємства.
Завдання для самостійної роботи.
1. Розглянути поняття точки розриву на графіку граничної вартості капіталу.
2. Проаналізувати структуру капіталу на прикладі конкретного підприємства та визначити його вартість.
3. Дослідити сучасні підходи до управління вартістю капіталу підприємства.