• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Соціальна структура населення України у складі Російської та Австро-Угорської імперій на початку ХХ ст.

Посилилися міграційні процеси, селяни, шукаючи кращої долі, залишали рідні місця і рухалися в сторону міст, фабрично-промислових поселень. Після ліквідації кріпосного права в селах України склався значний надлишок робочої сили, який називають аграрним перенаселенням.

Часто іноземні підприємці разом з машинами і новітнім обладнанням привозили з-за кордону інженерів, майстрів і навіть робітників. Їм створювали пристойні умови праці, виплачували високу зарплату. Так було в Наддніпрянщині, так було і в Західній Україні, де на нафтопромислах працювало багато іноземних робітників – поляків, австрійців, німців та ін. Але лише іноземцями обійтися було неможливо. Шукали місцевих, які б мали схильність до роботи в промисловості і необхідні професійні навички.

Разом з тим з поширенням модернізацій них процесів зростає попит на людей розумової праці – інтелігенцію. Основним джерелом формування української інтелігенції було селянство. Викликано це не бажанням ділити спадок між усіма дітьми, яких в сім'ях було багато. Як правило старший син ставав головним кандидатом у спадкоємці, решту дітей відправляли на навчання до середніх та менших закладів. В основному селянство виховувало нижчі прошарки інтелігенції – сільських учителів, канцеляристів та дрібних урядовців, писарів тощо.

Якщо врахувати, що селянин сплачував викупні платежі, численні податки та вико­нував натуральні повинності, то цілком зрозуміло, що на почат­ку XX ст. соціальна напруга різко зросла в аграрному секторі. Не кращими були умови і в робітників України, адже робочий день офіційно тривав майже 11 годин на добу (часто-густо перевищу­ючи цю норму), 1904 р. майже 32% робітників Російської імперії було оштрафовано. Низька заробітна плата, жахливі умови пра­ці, погане медичне обслуговування, відсутність політичних прав і свобод, поглиблювали катастрофічне становище трудящих мас в Україні. Вибух народного гніву назрівав.

У Росії не було досконалого фабричного законодавства, що відкривало простір для безкарних зловживань фабрикантів і заводчиків.

Висновки: Таким чином, на початку ХХ ст. населення українських земель перебувало в складному становищі, перед ним стояло багато складних завдань. Найважливішим залишалося відновлення державної незалежності й територіальної цілісності, налагодження нормальних відносин між українцями і представниками інших етнічних спільнот України. Лише за умови вирішення цих історичних завдань відкривалися перспективи розв’язання всіх інших. Але здобуття Україною незалежності було можливе лише за умови істотного послаблення чи повного краху імперій, між якими вона була розділена, – Російської і Австро- Угорської, а також за сприятливої для неї міжнародної ситуації.

Читайте також:

1. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. VІ. План та організаційна структура заняття
4. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
5. А/. Верховна Рада України.
6. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
7. Аграрні закони України
8. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
11. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
12. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття

Переглядів: 1138