Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Психологія безпеки у праці

Проблеми аварійності і травматизму на сучасних виробництвах неможливо вирішувати тільки інженерними методами. Психологія безпеки праці становить важливу ланку в структурі заходів щодо забезпечення безпечної діяльності людини.

Світовий і вітчизняний досвід свідчать, що більшість травм у побуті та на виробництві відбувається з вини самих потерпілих. Це пов'язано з низьким рівнем професійної підготовки з питань безпеки, недостатнім вихованням, слабкою установкою фахівця на дотримання безпеки, допуском до небезпечних видів робіт осіб з підвищеним ризиком травматизації, перебуванням людей у ​​стані стомлення або інших психічних станах, що знижують безпеку діяльності.

Шкідливий вплив більшості джерел небезпеки може бути зменшена за рахунок техніко-технологічних заходів, обов'язкового дотримання встановлених правил поведінки та готовності робочих виконувати вимоги безпеки. Істотно змінити схильність нещасним випадкам можуть психічні властивості чи якості особистості. Якщо людина непридатний для даної роботи, наприклад через дефект якогось органу чуття чи надмірної незручності, то небезпека нещасного випадку загрожує йому в значно більшому ступені, ніж іншим особам в тій самій обстановці. Точно так само підвищує ймовірність виникнення нещасного випадку та необережність або схильність до ризикованих дій.

Фактори, які посилюють схильність працівників небезпеки нещасних випадків, можуть бути розділені на дві великі групи: фактори,стійко підвищують схильність працівника небезпеки, і фактори, тимчасово підвищують схильність працівника небезпеки.

До першої групи факторів Л.Д. Столяренко відносить, по-перше, функціональні зміни в нервовій системі або інших органах, що мають хворобливий характер, які хоч і не викликають повної непрацездатності, але впливають на поведінку людини, підвищуючи схильність небезпеки (серцеві захворювання, цукровий діабет, періодичні напади слабкості, нездужання, головні болі, безсоння, пригніченість, депресія, дратівливість і т.п.), по-друге, різні вади органів чуття, наприклад часткова втрата зору, глухота тощо, по-третє, порушення зв'язку між сенсорними і руховими центрами вищих відділів нервової системи, по-четверте, слабкість та інертність нервової системи. Слабка нервова система характеризується підвищеною сприйнятливістю до будь-яких подразників, підвищеною стомлюваністю, зниженням працездатності в напружених ситуаціях, підвищеною емоційною нестійкістю і схильністю до стану «стресу кролика», до розгубленості і страху. Інертна нервова система характеризується малою швидкістю протікання психічних, розумових процесів, низькою швидкістю рухів, сповільненістю переключення уваги з одного виду діяльності на інший вид, внаслідок чого людина в складних ситуаціях не встигає зорієнтуватися, прийняти рішення і виконати потрібні дії. Нарешті, до чинників, стійко підвищує схильність працівника небезпеки, належать пристрасть до алкоголю, наркотиків, які негативно впливають на мислення, поведінку та інші сфери психічного життя людини, а також незадоволеність людини своєю роботою, відсутність інтересу до неї, тому що в цьому випадку працівник не здатний психологічно зосередити свою увагу на точному виконанні трудових дій, внаслідок чого зростає ймовірність невірних небезпечних дій.

До факторів, тимчасово підвищує схильність працівника небезпеки, по-перше, відносяться недосвідченість, недостатня професійна підготовленість працівника. Недосвідченість призводить до підвищення ймовірності помилок, що викликають нещасні випадки, до переживання невпевненості, тривоги внаслідок усвідомлення того, що можуть статися помилки. Це постійне нервове напруження призводить до швидкого стомлення і до появи нових помилок. По-друге, необережність, виявлена ​​навіть протягом невеликого проміжку часу, також може мати трагічні наслідки.

Небезпека нещасних випадків зростає при дії наступних зовнішніх несприятливих факторів: а) інформаційні перешкоди і інформаційне перевантаження (людина не зміг вірно прийняти потрібну інформацію, і це призвело до помилки) або інформаційна недовантаження (інформація відсутня або була недостатня для вибору правильної дії; людина втратила пильність в монотонних умовах відсутності значимої інформації); б) ризик при обробці інформації (неадекватність сприйняття, негативні установки, упередження та ін), в) ризик при прийнятті рішень та їх реалізації (брак інформації, ліміт часу на прийняття рішення, неадекватність сенсомоторних реакцій, утрудненість дій внаслідок незручного обладнання, незручного робочого місця і т.д.).

Схильність нещасних випадків залежить від функціонального стану людини. У групі психічних станів особливо виділяють емоційні стани. Цікаво, що зростання працездатності може бути викликаний не тільки позитивними, але й негативними емоціями. З іншого боку, позитивні емоції можуть з'явитися причиною зниження працездатності, надійності в роботі. Наприклад, К.К. Платонов наводить приклади загибелі льотчиків при посадці літака на аеродром в результаті зниження пильності через позитивних емоцій. Деякі негативні емоційні стани (наприклад, злість) можуть стимулювати різке підвищення працездатності, пов'язаної з великими фізичними навантаженнями.

У групі функціональних станів особливо виділяється напруженість, яка може виявлятися в різних формах: у гальмівній формі у вигляді загальної загальмованості аж до повного ступору; в збудливою, імпульсивної формі з помилковими, неосмисленими, хаотичними діями «навпаки»; в дифузної формі, що поєднує, що чергують вищевказані два види напруженості. Найбільш характерні прояви напруженості - тимчасове погіршення сприйняття, зменшення обсягу уваги, пам'яті, помилкове, перекручене відтворення в пам'яті, зниження логічності, критичності мислення аж до абсурдності, різке погіршення координації, точності, швидкості дій.

Фактори, що визначають розвиток емоційних станів, бувають зовнішні і внутрішні. Зовнішні, екстремальні, чинники - це чинники, фізичні або інформаційні характеристики яких ведуть до розвитку крайнього ступеня напруги фізіологічних і психологічних функцій з повним вичерпанням всіх фізіологічних резервів. У разі формування адекватної реакції, тобто реакції, спрямованої на подолання дії екстремального фактора або на підтримку необхідного рівня діяльності при продовженні дії екстремальності, як правило, спостерігається стан емоційної напруги, мобілізації ресурсів. Однак розвиток реакції тривоги, що характеризує тенденцію відмови від екстремального чинника, нездатність до мобілізації функцій веде до появи різних ступенів емоційної напруженості аж до нервового зриву, деградації поведінки чи загибелі. Підвищений рівень тривожності людини може прискорювати появу емоційної напруженості і зриву діяльності. До внутрішніх факторів належать емоційним характеристики нервової діяльності, темперамент, рівень тривожності, ригідності, фрустрированности, невротичности особи і т.п.

На зниження безпеки праці значний вплив робить стан хронічної втоми, для якого характерне зниження розумової працездатності: важко зосередитися, часом настає забудькуватість, сповільненість і часом неадекватність мислення. Все це підвищує небезпеку нещасних випадків. Психогігієнічні заходи, спрямовані на зняття стану перевтоми, залежать від ступеня перевтоми. Для починається перевтоми ці заходи включають впорядкування відпочинку, сну, заняття фізкультурою, культурні розваги. У разі легкого перевтоми корисний чергову відпустку і відпочинок. При вираженому перевтомі необхідно прискорення чергової відпустки і організованого відпочинку. Для важкого перевтоми потрібне лікування.

Ймовірність виникнення нещасного випадку підвищується також, коли людина знаходиться в стані монотонії внаслідок відсутності значущих інформаційних сигналів (сенсорний голод) або внаслідок одноманітного повторення схожих подразників. При монотонії виникає відчуття одноманітності, нудьги, оцепенелости, загальмованості, засипання, відключення від навколишнього оточення. В результаті цього людина не в змозі своєчасно помітити і адекватно відреагувати на раптово виниклий подразник, що в кінцевому рахунку і призводить до помилки в діях, до нещасних випадків. Дослідження показали, що до ситуацій монотонії стійкіші люди зі слабкою нервовою системою, вони довше зберігають пильність в порівнянні з особами, що володіють сильною нервовою системою.

Дуже часто в попередні нещасного випадку (аварії) миті у його винуватця виникає своєрідне замішання, ненормальне психічний стан, паніка, викликана тим, що людина несподівано для себе зауважує виникла небезпека. Емоційно це супроводжується схвильованістю, переляком, які, в свою чергу, порушують узгодженість дій, загальмовують мислення і викликають дефекти мислення, що перешкоджає свідомому управлінню діяльністю і викликає неточні, необдумані руху, що протікають по типу безумовного рефлексу. Такі рухи найчастіше є зайвими саме для даної трудової діяльності, у зв'язку з чим вони призводять до абсолютно протилежного результату: не служать захисту людини, а навпаки, викликають шкідливий вплив. Стан паніки характеризується дефектами мислення, втратою свідомого контролю та осмислення подій, переходом на інстинктивні захисні рухи, які можуть частково або повністю не відповідати ситуації, що викликає і посилює тяжкість наслідків нещасного випадку.

Узагальнюючи методи зниження небезпеки, небажаних наслідків, зумовлених психологічними факторами ризику, Л.Д. Столяренко пропонує об'єднати їх у наступні групи: 1) проведення профілактичних та охоронних заходів; 2) ергономічна оптимізація обладнання, робочого місця, інформаційного навантаження відповідно до психологічними можливостями людей з приймання та обробки інформації, прийняття рішення та реалізації дій, 3) профвідбір і відсів професійно непридатних осіб для тих чи інших професій; 4) усунення невідповідності структури діяльності психофізіологічному стану людини (профілактика зорових і психоемоційних перенапружень; профілактика перевтоми; профілактика монотонії), 5) вдосконалення структури особистості працівників (підвищення професійної компетентності та досвіду, в тому числі тренування професійного поведінки в аварійних і екстремальних ситуаціях (на тренажерах); підвищення емоційної стійкості і здатності до самоврядування, саморегуляції свого емоційного стану та поведінки (відповідна психологічна тренування і оволодіння аутотренінгом і іншими методами саморегуляції); підвищення відповідальності, дисциплінованості, готовності виконувати вимоги безпеки праці; підвищення , тренування уваги, пам'яті, мислення та ін.)


Читайте також:

  1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
  2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  7. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
  8. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
  9. Абіотичні та біотичні небезпеки.
  10. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
  11. Адаптація працівників.
  12. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ




Переглядів: 1143

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Профорієнтація, профконсультація, психологічні основи профвідбору та атестації кадрів | ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ДАВАЛЬНИЦЬКОЮ СИРОВИНОЮ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.058 сек.