Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Початок розробки української національної ідеї. Кирило-Міфодієвське товариство.

 

У другій четверті–середині XIX ст. починається розробка української національної ідеї членами Киріло-Міфодієвського товариства – таємній політичній організації, створеній в Києві в 1845 році і що проіснувала до 1847 року. Основним напрямом проголошувалася боротьба проти кріпацтва. У цю організацію входили М.О. Максимович, М.І. Костомаров, П.О. Куліш, Т.Г. Шевченко і ін.

Михайло Олександрович Максимович (1804-1873) першим ректором Київського університету розглядав філософію як любов до мудрості. Він розглядав проблем співвідношення будь-якого виду знання, зокрема науки і поезії. М. Максимович виявляв велику цікавість до історії, фольклору і прагнув виявити емблеми стану духу народу. Він звертає увагу на те, що в пісні можна почути як дух бореться з часткою, долею, поривами пристрасті. Ідеї М. Максимовича отримали продовження і розвиток в творчості М.Костомарова, автора «Книги буття українського народу». Тут він протиставляє представників світської влади і християнською: «Тоді імператори з панами змовилися і казали між собою: вже нам не використати християнства, піднімемось на хитрощі, приймемо самі, перевернемо учення Христове так, щоб нам добро було, тай обдурімо народ”. Основою неправильного відношення до постулатів припускає виділення положення: «Вся влада у Бога», вказуючого начебто, що одні повинні бути багатими, а інші – бідними. Але оскільки влада від Бога, то її представники повинні бути слугами суспільства. Перевага слов'янських племен, в порівнянні з племенами грецькими, романськими і німецькими М. Костомаров вірить в тому, що «до прийняття віри не було і ні царів, а ні панів, всі булі рівні і кланялися слов’яні одному Богові». Основними недоліками слов’ян він виділяв незгоду між собою і перевагу чужого своєму, тому всі правителі чужоземці, за що і покарав Господь словя’н. Тільки козаки зберегли у себе рівність і згода, оскільки у них не було вибору. Вони виявилися здатними повстати проти Польщі, яка прагнула їх підпорядкувати. Намагалися вони знайти єдність з Московією, але і тут опинилися в неволі. М. Костомаров вигукує: «Лежіть в могилі Україна, але не вмерла!» При тому він виражає надію на відродження в союзі слов’янських народів.

Пантелеймон Олександрович Куліш (1819-1897) значною мірою випробував вплив романтизму. Велике значення для його творчого становлення мала робота по перекладу біблейських текстів. Його філософія називають хуторянською за поклоніння народним формам життя. У «Листах з хутора» він ставить під сумнів достоїнства цивілізації: «Цивілізація, кажуть веде чоловіка до всякого щастя... А як же ні?» У основу сумніву покладено християнське віровчення. Перша вимога цивілізації – бути багатим виявляється некоректним, оскільки неясна мета, для чого «бути багатим». З'ясовується, що немає необхідності відмови від простій і милосердному життю, тисячолітнього одягу і прагнення до міської розкоші, комфорту, відмови від звичаїв. Тому він приходить до висновку про необхідність проходженні віковим традиціям.

Світогляд Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861) визначають як «трагічне», оскільки його творчість зосереджена на переживанні гнобленності, несправедливості. Значне місце займають заклики звільнення від гніту і отримання справжньої свободи. В деякій мірі він продовжує традиції селянської філософії П. Куліша, оспівуючи простій селянський побут, козацтво. В той же час, він виступає проти міфологізації історії і стверджує, що історія українського народу є безперервним ланцюгом принижень, і що в ній було відсутнє «золоте століття». Головною недолік він бачить в паралічі волі і тому закликає до повстання.

 


Читайте також:

  1. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  2. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  3. Аграрний комплекс національної економіки.
  4. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  6. Акціонерний капітал і акціонерне товариство.
  7. Алгоритм розробки методичних основ бюджетування
  8. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
  9. Але, головним залишається діючий початок, чим повсякденність і відрізняється від фантазії (казки, міфу).
  10. Аудит проекту розробки ПЗ
  11. Аудіювання на уроках української мови
  12. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.




Переглядів: 706

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Київська релігійна школа | Філософсько-соціальні погляди громадівцев

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.