МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Початок розробки української національної ідеї. Кирило-Міфодієвське товариство.
У другій четверті–середині XIX ст. починається розробка української національної ідеї членами Киріло-Міфодієвського товариства – таємній політичній організації, створеній в Києві в 1845 році і що проіснувала до 1847 року. Основним напрямом проголошувалася боротьба проти кріпацтва. У цю організацію входили М.О. Максимович, М.І. Костомаров, П.О. Куліш, Т.Г. Шевченко і ін. Михайло Олександрович Максимович (1804-1873) першим ректором Київського університету розглядав філософію як любов до мудрості. Він розглядав проблем співвідношення будь-якого виду знання, зокрема науки і поезії. М. Максимович виявляв велику цікавість до історії, фольклору і прагнув виявити емблеми стану духу народу. Він звертає увагу на те, що в пісні можна почути як дух бореться з часткою, долею, поривами пристрасті. Ідеї М. Максимовича отримали продовження і розвиток в творчості М.Костомарова, автора «Книги буття українського народу». Тут він протиставляє представників світської влади і християнською: «Тоді імператори з панами змовилися і казали між собою: вже нам не використати християнства, піднімемось на хитрощі, приймемо самі, перевернемо учення Христове так, щоб нам добро було, тай обдурімо народ”. Основою неправильного відношення до постулатів припускає виділення положення: «Вся влада у Бога», вказуючого начебто, що одні повинні бути багатими, а інші – бідними. Але оскільки влада від Бога, то її представники повинні бути слугами суспільства. Перевага слов'янських племен, в порівнянні з племенами грецькими, романськими і німецькими М. Костомаров вірить в тому, що «до прийняття віри не було і ні царів, а ні панів, всі булі рівні і кланялися слов’яні одному Богові». Основними недоліками слов’ян він виділяв незгоду між собою і перевагу чужого своєму, тому всі правителі чужоземці, за що і покарав Господь словя’н. Тільки козаки зберегли у себе рівність і згода, оскільки у них не було вибору. Вони виявилися здатними повстати проти Польщі, яка прагнула їх підпорядкувати. Намагалися вони знайти єдність з Московією, але і тут опинилися в неволі. М. Костомаров вигукує: «Лежіть в могилі Україна, але не вмерла!» При тому він виражає надію на відродження в союзі слов’янських народів. Пантелеймон Олександрович Куліш (1819-1897) значною мірою випробував вплив романтизму. Велике значення для його творчого становлення мала робота по перекладу біблейських текстів. Його філософія називають хуторянською за поклоніння народним формам життя. У «Листах з хутора» він ставить під сумнів достоїнства цивілізації: «Цивілізація, кажуть веде чоловіка до всякого щастя... А як же ні?» У основу сумніву покладено християнське віровчення. Перша вимога цивілізації – бути багатим виявляється некоректним, оскільки неясна мета, для чого «бути багатим». З'ясовується, що немає необхідності відмови від простій і милосердному життю, тисячолітнього одягу і прагнення до міської розкоші, комфорту, відмови від звичаїв. Тому він приходить до висновку про необхідність проходженні віковим традиціям. Світогляд Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861) визначають як «трагічне», оскільки його творчість зосереджена на переживанні гнобленності, несправедливості. Значне місце займають заклики звільнення від гніту і отримання справжньої свободи. В деякій мірі він продовжує традиції селянської філософії П. Куліша, оспівуючи простій селянський побут, козацтво. В той же час, він виступає проти міфологізації історії і стверджує, що історія українського народу є безперервним ланцюгом принижень, і що в ній було відсутнє «золоте століття». Головною недолік він бачить в паралічі волі і тому закликає до повстання.
Читайте також:
|
||||||||
|