Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Київська релігійна школа

 

 

На початку третього десятиліття XIX ст. в Києві склався релігійно-філософський напрям, який ґрунтується на ідеях Шеллінга, Гегеля і німецьких містиків. Центром цього напряму стала Київська Духовна академія, а з часом і Київський університет. Від 18119 до 1949 професором в Академії був Іван Михайлович Скворцов (1795-1863), який найбільшу увагу приділяв філософії І. Канта. У статті «Критичний огляд Кантової теорії» він указував на обмежені можливості розуму, заперечував те, що мораль може ґрунтуватися на принципах задоволення, а також виділяв недосконалість людини. І. Скворцов вважав, що не дух є абсолютним і творчим початком, а відчуття, на основі якого зростає віра, яку слід за допомогою філософії піднімати до рівня знання, оскільки саме воно може допомогти осягнути істину, в чому полягає призначення першої філософії. Проте людський розум не може задовольнити потреби людського духу, але це можливо завдяки Духу Божому, тому філософія неминуче приходить до Христа.

Петро Семенович Авсєнєв (1810-1852) є послідовником Шеллінга, при цьому його особливо привертає теорія душі Шуберта. Тому він розглядає проблеми психології, під якою розуміє науку, яка вивчає реальність і життя душі. Він вивчає підсвідому сферу, наприклад такі явища як сомнамбулізм, лунатизм, ясновидіння і інш. Розглядаючи особливості характеру, він вважає, що у західних народів переважає індивідуалізм, а у східних – соборність. На його думку східний характер сприяє творчості, отже, розвитку нації. Він вважає органічнішою релігійну філософію.

Йосип Григорович Міхневич (1809-1898) спочатку віддає перевагу системі Шеллінга і видає «Досвід простого викладу системи Шеллінга, що розглядається разом із системами інших германських філософів», а потім переорієнтовувався на філософію Гегеля. Він розглядає філософію як науку, яка вивчає загальні початки, первинні форми, вічні закони і останні цілі. На його думку, свідомість проходить декілька етапів від безпосереднього задоволення потреб, потім з появою суспільства зароджуються мистецтва, релігії, і, нарешті, філософія. Свідомість показує себе в трьох актах: прагненні 1) від себе до не-себе, 2) від не-себя до себе, 3) від себе і не-себе до Бога. Міхневич підкреслює перевагу релігії, яка пов'язана з Божим Одкровенням. І в зв’язку з цим він указує на обмеженість античної філософії, яка не змогла усвідомити роль Бога як творця. Тому він розрізняв філософію, яка керується законами розуму і Одкровенням, віддаючи перевагу останньому, при цьому підкреслював обмеженість людського розуму.

Орест Маркович Новицький (1806-1884) вважав, що зміст філософії закладений в глибинах духу, яка прояснює його світлом думки. В цьому випадку свідомість виходить з себе і звертається до реальності, але при цьому свідомість стає центром, а предмети – периферією. Свідомість при цьому відображає предмети не реально, а і ідеально, тобто у формі ідеї. Він виділив три ступені пізнання: що починається з відчуттів, потім включається розум, а вищою формою є розум. Розум здатний пізнати три прояви реальності: істину, добро і прекрасне. Він показує, що процес розкриття ідеї складається з наступних етапів: 1) сприйняття ідеї розуму серцем, що виражається в усвідомленні істинного, доброго і прекрасного; 2) перехід ідеї до фантазії, де вона утілюється в природні релігії і істина стає предметом вірування, а ідея добра – релігійного діяння, краса – релігійної символіки; 3) далі ідея розкривається в діяльності розуму за допомогою поняття і думки; 4) і, нарешті, діяльності розуму, який синтезує поняття розуму в ідеї закону, мистецтва і науки; 5) останній етап розкриття істини досягається тільки в релігії Одкровення, яка є вищим синтезом закону, мистецтва і науки.

Сильвестр Сильвестрович Гогоцький (1813-1990) вперше видав «Філософський лексикон», в якому підкреслювалося значення німецької класичної філософії. Він відмовляв в достовірності матеріалістичної позиції, яка набувала поширення у той час. Відношення духу і буття, по С.С. Гогоцькому, визначає відмінності різних епох в історії філософії. На його думку, в стародавній філософії відношення духу і буття не могло бути усвідомленим, тому панувало неусвідомлене за допомогою поклоніння природі. Потім християнство відмовилося від примату природи, і обмежує сферу духу релігійним авторитетом. І лише нова епоха філософії в особі І. Канта допомогла позначити свідомість і його справжні предмет. Заслуга Канта, як вважає С. Гогоцький, в розмежуванні розуму, сфера якого явища і розуму, предметом якого є безумовне. Недоліком філософії Канта він вважав, що ідея Бога залишається за межею свідомості. Тому він вище оцінював «Критику практичного розуму», в якій затверджувалася первинність духу перед природою. С. Гогоцький позитивно оцінював загальну спрямованість філософії Гегеля, зокрема тотожність духу і буття, завдяки чому абсолютна ідея стає початком життя. Проте він критикував Гегеля за те положення, що виявлення тотожне з Абсолютом. Саме тому він розмежовує два рівні пізнання, а саме науку, яка ґрунтується на діяльності розуму, і волі, яка пов’язана з вірою, яка дозволяє.

Вищим проявом Київської релігійної школи є спадщина Памфіла Даниловича Юркевича (1827-1874). Процес пізнання, як вважає П. Юркевич, має три форми, а саме, пізнання через уявлення, яке пов'язане з плотським сприйняттям, пізнання через поняття, в якому ще не усувається субє’ктивізм, і лише пізнання через ідею сприяє тому, що розум синтезує результати розсудливого пізнання в цілісному світогляді, що досягається вірою в Бога. П. Юркевич вважав, що спіткати ідею неможливо, для цього необхідно усвідомити дану в глибинах людської душі ідею добра. Таким чином, він створює умови для виникнення філософії серця. Формується основна проблема – це відношення серця і розуму. Серце визначається як центр духовного життя. Саме тому висувається вимога гармонії між знанням і вірою. Серце – це середина тілесного і духовного життя, оскільки саме в серці народжується рішучість людини і наміри, визначається воля, інтереси, переживання. Тобто серце – це центр морального життя людини. П. Юркевич розрізняє в серці два види нервів: симпатичні, які дозволяють функціонувати серцю як фізіологічному органу, і нерви, які обумовлює загальне відчуття душі. Останні і визначають стани і настрої душі і роблять вплив на перших.


Читайте також:

  1. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  2. Австрійська школа маржиналізму.
  3. Австрійська школа.
  4. Американська школа.
  5. Б. Особливості диференціації навчання у школах Великобританії
  6. Багдадська школа книжкової мініатюри ( ХІІ – ХІІІ ст..).
  7. Баденська школа
  8. Ведична релігійна система Давньої Індії.
  9. Визначте, за часів правління яких князів Київська Русь досягла свого найвищого розвитку.
  10. Витоки культурної інверсії — Франкфуртська школа
  11. Виховання і школа Запорізької Січі. Риси козацької педагогіки
  12. Виховання і школа Запорізької Січі. Риси козацької педагогіки




Переглядів: 1155

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Філософія Просвітництва і Романтизму у кінці XVIII - першій третині XIX ст.. | Початок розробки української національної ідеї. Кирило-Міфодієвське товариство.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.