Хімічна зброя

Особливості нейтронної зброї

Нейтронна зброя — це різновид ядерної зброї; її основним уражаючим чинником є проникаюча радіація. Боєприпаси з потужним виходом нейтронного потоку y складі проникаючої радіації прийнято називати нейтронними. До заряду нейтронного боєприпасу, крім атомного запалу, входять важкі ізотопи водню — дейтерій і тритій. Коли підривають атомний запал, розвиваються високий тиск і висока температура, що створює умови, необхідні для протікання термоядерних реакцій синтезу дейтерію і тритію. Основна частка енергії, що вивільняється під час реакції, передається нейтронам, які виходять назовні у вигляді смертоносної радіації.

Уражаючі чинники нейтронного боєприпасу з енергетичним співвідношенням основного та ініційованого зарядів 50:50% наводяться в таблиці.

РОЗПОДІЛ ЕНЕРГІЇ ЗА уражаючими ЧИННИКАМИ

Уражальні чинники	Нейтронний боєприпас, %	Звичайний ядерний боєприпас, %
1. Ударна хвиля 2. Світлове випромінювання 3. Проникаюча радіація 4. Радіоактивне зараження

За уражаючою дією на людей вибух нейтронного боєприпасу потужністю 1 кт (кілотонна) еквівалентний вибуху сучасного тактичного атомного боєприпасу по-тужністю-ІО-12 кт.

Хімічна зброя — це зброя масового ураження, дія якої ґрунтується на токсичних властивостях деяких хімічних речовин. До неї належать бойові отруйні речовини, засоби їх застосування і доставки до цілі.

Отруйні речовини (ОР) — хімічні сполуки, здатні уражати людей і тварин на великих площах проникати в споруди, заражати місцевість і водойми. Існує така класифікація отруйних речовин за характером токсичної дії:

1) нервово-паралітичної дії — зарин, зоман, Ві-Екс;

2) шкірно-наривні — іприт;

3) загальноотруйної дії — синильна кислота, хлорціан;

4) задушливі — фосген;

5) психохімічні — Бі-Зет (тимчасової дії);

6) подразнювальні — хлорацетонфенон, адамсит, Сі-Ар, Сі-Ес (тимчасової дії).

Залежно від тривалості збереження уражаючої здатності отруйні речовини розподіляються на стійкі і нестійкі.

Стійкі отруйні речовини зберігають уражуючу дію до кількох діб і навіть тижнів. Це — Bі-Екс, зоман, іприт.

Нестійкі отруйні речовини швидко випаровуються. При бойовому застосуванні на відкритій місцевості вони зберігають уражаючу дію протягом кількох десятків хвилин. Це — синильна кислота, хлорціан, фосген.

Залежно від швидкості дії на організм і появи ознак ураження отруйні речовини ділять на швидкодіючі та повільно діючі.

Швидкодіючі отруйні речовини не мають періоду прихованої дії. Вони уражають уже через кілька хвилин (зарин, зоман, синильна кислота, хлорціан, Сі-Ес, Сі-Ар).

Повільно діючі отруйні речовини мають період прихованої дії і призводять до ураження через деякий час (Ві-Екс, іприт, фосген, Бі-Зет).

Застосовуються отруйні речовини у краплиннорідкому стані, у вигляді газу (пари) та аерозолю (туману, диму).

Звичайні хімічні боєприпаси споряджаються однією готовою отруйною речовиною, добутою в стаціонарних заводських установках. На відміну від них бінарні боєприпаси споряджаються двома ізольованими (звідси і термін) нетоксичними або малотоксичними вихідними компонентами. Під час польоту хімічного бінарного боєприпасу до цілі вихідні компоненти змішуються і вступають між собою в хімічну реакцію з утворенням високотоксичних отруйних речовин, наприклад зарину.

Компоненти для отримання відповідної отруйної речовини можуть бути системою «рідина — рідина» або «рідина — тверде тіло».

Всі ці системи включають також хімічні добавки. Використовуються каталізатори, що прискорюють швидкість хімічної реакції, і стабілізатори, які забезпечують стійкість Вихідних компонентів та одержаних отруйних речовин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
На людей і будівлі	\|	Вплив отруйних речовин (ОР) на організм людини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.