Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Фізичне та розумове навантаження.

 

Для підтримування нормальної життєдіяльності організму необхідне забезпечення клітин поживними речовинами і видалення продуктів обміну. Ці функції можуть бути забезпечені лише рухом крові.

Клітини по-різному реагують на недолік тих чи інших речовин, що обумовлено різною потребою і вмістом їх в крові. У зв'язку з цим говорять про „коефіцієнт безпеки", який характеризує кількість тієї чи іншої речовини, яка може бути утилізована тканинами в надзвичайних умовах без збільшення притоку крові.

В умовах основного обміну кров доставляє до клітин організму мінімальну кількість поживних речовин та кисню. Хоч організм має великі резерви, наприклад, за рахунок збільшення віддачі клітинам кисню та глюкози, їх доставка може зрости втричі, але за звичайних умов ці резерви не використовуються. Основний обмін передбачає, що поживні речовини, макро- і мікроелементи, вітаміни надходять в оптимальних співвідношеннях, досягнути яких у щоденному раціоні, звичайно, нелегко. Тому для забезпечення нормальної життєдіяльності організму людини, її повноцінного розвитку та розширення можливостей необхідно доставляти до клітин більше поживних речовин та кисню. За умови раціонального харчування цього досягають за рахунок фізичних навантажень на організм людини.

Рівень метаболізму скелетних м'язів в умовах спокою людини є невеликий, але при максимальних динамічних навантаженнях він може зростати більш ніж у 50 разів. При помірних фізичних навантаженнях інтенсивність обмінних процесів зростає прямо пропорційно із збільшенням інтенсивності фізичних навантажень. Збільшені енергетичні затрати організму зумовлюють позитивні зміни в роботі всіх його систем, але найяскравіше вони виявляються в роботі серця, кровоносної системи та дихання.

При фізичних навантаженнях частота скорочень серця може зростати, від 60-70 поштовхів за хвилину в стані спокою, до 200. За рекомендаціями ВООЗ допустимими вважаються фізичні навантаження, за яких частота серцевих скорочень не перевищує 170 поштовхів за хвилину. Збільшення частоти скорочень серця та його ударного об'єму зумовлює збільшення хвилинного об'єму серця з 2-6 л. в стані спокою до 40 л. Відбувається розширення м'язових артерій та розкриття капілярів, що веде до збільшення швидкості переміщення крові. Підвищується також кров'яний тиск. Усі ці зміни забезпечують інтенсивне постачання крові не тільки скелетним м'язам, а й м'язам самого серця та центральній нервовій системі. При цьому значно зростає доставка поживних речовин і кисню та вимивання з них продуктів розпаду.

Інтенсивне споживання кисню та виділення вуглекислого газу зумовлюють посилену вентиляцію легенів. Якщо в стані спокою вентиляція легенів не перевищує 7 л повітря за хвилину, то при фізичних навантаженнях вона може зрости до 60-70 л. Збільшення вентиляції легень відбувається як за рахунок збільшення частоти дихання з 16 до 30-40 разів за хвилину, так і глибини кожного вдихання.

Оскільки всі фізіологічні процеси взаємопов'язані між собою, то їх рівень при фізичних навантаженнях оцінюють за кількістю спожитого кисню в одиницю часу. Кількість кисню, що споживається на початку фізичного навантаження є меншою, ніж потрібно для виділення необхідної кількості енергії. Нестача енергії поповнюється за рахунок безкисневих (анаеробних) реакцій, а кисень, що при цьому вивільняється, інтенсифікує інші процеси, які внаслідок координації роботи всіх систем організму забезпечують стабільне функціонування організму і споживання кисню протягом фізичного навантаження. При цьому кількість кисню, що споживається понад норму після завершення фізичного навантаження, більша ніж її нестача на початку фізичного навантаження.

Цілком зрозуміло, що зростання споживання кисню при фізичних навантаженнях не може бути безмежним і для кожної людини є характерним максимальне споживання кисню, яке визначається функціональними можливостями багатьох фізіологічних процесів в організмі, що пов'язані між собою. Якщо фізіологічна потреба в кисню перевищує максимально можливе його споживання то настає уявний стабільний стан, який негативно впливає на системи організму і відновлювальний період у цьому випадку різко зростає.

Максимальне споживання кисню - один із важливих показників функціонального стану організму та працездатності людини. Максимальне споживання кисню у дітей зростає і досягає свого максимуму у віці 18-20 років. Починаючи з 30 років у чоловіків воно поступово зменшується. У жінок максимальне споживання кисню складає приблизно 70% і залишається постійним упродовж репродуктивного періоду, а потім також знижується. Відповідно до вікової зміни максимального споживання кисню змінюється функціональний стан організму та працездатність людини.

Значні фізичні навантаження та нервово-емоційні напруження людина дістає в процесі праці. Будь-який процес праці має дві складові, що пов'язані:

❒ з фізичними навантаженнями на людину;

❒ з організацією технологічних процесів виробництва.

За величиною енергозатрат праця поділяється на 3 категорії: легка, середньої важкості та важкі роботи. Про це ми говорили при вивченні дисципліни „Охорона праці”. Якщо перша складова праці пов'язана з фізіологічними можливостями людини, то її друга складова формує нервово-емоційну напруженість праці.

Нервово-емоційна напруженість праці оцінюється щільністю розпорядку робочого дня, кількістю виконуваних операцій, часом виконуваних елементів роботи, кількістю і складністю інформації, що обробляється.

Науково-технічний прогрес суттєво змінив характер праці, вона стала значно легшою фізично, більш творчою і наукоємною. До розумової праці зазвичай відносять роботи, що пов'язані з прийманням і обробкою інформації та роботи, виконання яких потребує значної напруженості сенсорного апарату, уваги, пам'яті, активізація мислення та емоційної сфери.

Всі види розумової праці об'єднують у п'ять груп:

❒ праця операторів;

❒ праця управлінців та вчителів;

❒ творча праця;

❒ праця медиків;

❒ праця учнів та студентів.

Розумова праця характеризується великою відповідальністюта значною нервово-емоційною напруженістю. У працівників розумової праці головний мозок виконує не тільки регуляторні функції, а й виступає робочим органом, тому всі навантаження найперше впливають на центральну нервову систему.

Фізіологічні особливості розумової праці. Мала рухливість, вимушена одноманітна поза при розумовій праці ослабляють обмінні процеси і зумовлюють застійні явища у м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршують постачання мозку киснем. Становлячи лише 1,2-1,5% маси тіла, мозок споживає понад 20% його енергетичних ресурсів. Приплив крові до працюючого мозку збільшується у 8-Ю разів порівняно зі станом спокою, зростає потреба його в кисні та глюкозі.

Вміст глюкози в крові збільшується на 18-36%, підвищується концентрація в крові адреналіну, нсрадреналіну і вільних жирних кислот. В мозковій тканині посилюється втрата глюкози, метіоніну, глютаміну та інших незамінних амінокислот, вітамінів групи В. Погіршуються функції зорового аналізатора - гострота зору, стійкість ясного бачення, контрастна чутливість, зорова працездатність. Збільшується час зорово-моторної реакції.

Розумовій праці притаманний і найбільший ступінь напруження уваги: при читанні спеціальної літератури напруження майже удвічі вище, ніж при водінні автомобіля у місті, і в 5-10 разів вище, ніж при виконанні багатьох видів механізованої фізичної роботи.

Формальне завершення робочого дня часто не перериває процес професійно спрямованої розумової діяльності. Кажуть, думку неможливо скласти як руки, вона й уві сні не спить. Розвивається особливий стан організму - втома, яка може перейти у перевтому. Цей стан слід вже розглядати як серйозне порушення нормального фізіологічного функціонування організму, як передпатологію, а часом і патологію. При розумовій праці стан перевтоми характеризується відсутністю працездатності до наступного робочого дня, порушенням сну (аж до стійкого безсоння), зниженням опору до дії несприятливих факторів навколишнього середовища, підвищенням нервово-емоційної збудливості.

При розумовій праці стан перевтоми не стійко виражений як при фізичній. Люди, які займаються розумовою працею, навіть у стані перевтоми здатні довгий час виконувати свої професійні обов'язки без помітного зниження рівня трудової активності і продуктивності.

Напруженість праці. Розумова праця характеризується великою відповідальністю та значною нервово-емоційною напруженість. У працівників розумової праці головний мозок виконує не тільки регуляторні функції, а й виступає робочим органом, тому всі навантаження найперше впливають на центральну нервову систему. Вона тісно пов'язана з роботою органів чуття, в першу чергу зору та слуху. Збудливість центральної нервової системи різко знижується від шуму, а напружена розумова праця викликає зміни в адаптаційних можливостях ока. Під час напруженої розумової праці відхиляється від норми тонус м'язів судин мозку та серця.

Фізіологічна обґрунтованість режиму праці та відпочинку висуває високі вимоги до організації трудових процесів з метою профілактики втоми і перевтоми. М.Є.Введенський обґрунтував п'ять умов підвищення працездатності та попередження втоми:

- поступове входження в процес праці, що супроводжується синхронним підвищенням напруженості систем організму;

- ритмічність у виконанні елементів роботи, яка визначається оптимальним для кожної людини темпом;

- систематичність трудової діяльності, яка передбачає послідовне та планове виконання завдань;

- оптимальне чергування періодів праці та відпочинку із зміною одних форм діяльності іншими;

- створення доброзичливих відносин у процесі праці.

 


Читайте також:

  1. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
  2. Джерела до навантаження.
  3. Динамічні навантаження.
  4. За типом навантаження.
  5. Коротке замикання однієї з фаз симетричного навантаження.
  6. Моральне виховання, на думку Д.Локка, як і фізичне, є процес загартування, підпорядкування бажань контролю розуму, утворення звичок шляхом постійного заперечення природних бажань.
  7. Обрив нейтрального проводу у випадку несиметричного трифазного навантаження.
  8. Обрив однієї з фаз симетричного трифазного навантаження.
  9. Поняття про психічне та фізичне здоров’я в професійній діяльності.
  10. Поняття “розумове виховання”, “розумовий розвиток”. Мета, завдання розумового виховання.
  11. ПРО ФІЗИЧНЕ САМОПОЧУТТЯ
  12. Рівняння рівноваги рідини та їх фізичне розуміння.




Переглядів: 1641

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Раціональне та здорове харчування. | Аналізатори людини та їхні властивості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.