• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Критерії класифікації правових систем

На питання про те, за якими критеріями слід класифікувати правові системи, компаративісти, як уже було відмічено, відповідають по-різному. Деякі дослідники пропонують один критерій для класифікації правових систем. Наприклад, А. Леві-Ульман в основу своєї класифікації поклав один компонент правової системи, а саме роль правових джерел. Проблема класифікації правових систем на певні гру­пи, або сім'ї, є однією з основних проблем порівняльно­го правознавства. Сама ідея групування правових систем у правові сім'ї виникла в порівняльному правознавстві в 1900 році й набула великого поширення вже на початку XX століття. Так, наприклад, учасники І Міжнародного конгресу порівняльного права в 1900 році розрізняли французьку, англо-американську, німецьку, слов'янську і мусульманську правові сім'ї¹.

Як відомо, класифікація — це система розподілу будь-яких однорідних предметів або понять за класами, відділа­ми на основі певних загальних ознак (критеріїв). У нашо­му випадку такими однорідними предметами виступають правові системи. Результатом класифікації правових сис­тем є систематична одиниця — правова сім'я.

Необхідність класифікації правових систем обумов­люється тим, що класифікація допомагає встановити найбільш важливі, загальні для всіх правових систем якості, сприяє їх більш глибокому пізнанню, дозволяє зафіксувати закономірні зв'язки між правовими система­ми. Класифікація полегшує визначення місця і ролі конк­ретної правової системи в загальній світовій системі, дає змогу робити обґрунтовані прогнози щодо шляхів подаль-того розвитку як окремих правових систем, так і їхньої сукупності в цілому, сприяє уніфікації чинного законодавства й удосконаленню національних правових систем.

Інші обґрунтовують необхідність використання декількох критеріїв. Так, на думку X. Коха, У. Магнуса, П. Вінклера фон Моренфельса, при проведенні більш глибоких порівняльно-правових досліджень критерії класифікації повинні бути розширені. У цьому випадку кожен правопорядок слід вивчати також «власного» права. Проте віднесення цих національних правових систем до романо-германської правової сім'ї або до сім'ї загального права не відповідає реальному стану їх функціонування. Таким чином, для проведення науково обґрунтованої класифікації правових систем, що враховує як об'єктивні, так і суб'єктивні чинники, необхідно виділити такі групи критеріїв класифікації правових систем: загальноцивілізаційні критерії і правові критерії. Загальноцивілізаційні критерії в широкому розумінні відображають ідеологічні, політичні, релігійні, культурні особливості формування і розвитку суспільства, що безпосередньо впливають на процес виникнення, розвитку і функціонування правових систем. Загальноцивілізаційні критерії відображають основоположні принципи, що показують закономірності і динаміку розвитку правових систем у тісному зв'язку з розвитком політичного, духовного, релігійного і культурного життя суспільства на різних етапах його трансформації. Таким чином, дані критерії показують генетичне коріння правових систем, їх діалектичний зв'язок із такими складовими цивілізації, як релігія, мораль, політика, економіка, соціальна структура, навіть етнографія і екологія.

Найважливішим компонентом загальноцивілізаційних критеріїв є релігійний чинник. Завдяки правовому регулюванню, не в останню чергу, забезпечується структуризація суспільства і зберігається його єдність, а релігійні світогляди і догми сприяють об'єднанню людей в рамках єдиних канонів, необхідних для суспільного розвитку. Роль релігії в різні періоди розвитку суспільства, держави і права, а також правових систем, важко переоцінити. Урахування ступеню впливу релігійного чинника, при класифікації правових систем робить її більш об'єктивною. Традиції і звичаї, що склалися впродовж століть і навіть тисячоліть, грали і продовжують відігравати визначальну роль у формуванні способу життя і поведінки людей, що проживають у різних суспільствах. Більше того, у деяких суспільствах традиції і звичаї як і раніше формують поведінку людини і в правовій сфері. Наприклад, правовий менталітет китайців як і раніше визначається традиціями, пов'язаними з конфуціанством. Тому ступінь впливу традицій і звичаїв як компонентів загальноцивілізаційних критеріїв на суспільне, у тому числі і правове життя, служить підставою для класифікації правових систем. Історія розвитку різних суспільств є найважливішим чинником, що пояснює закономірності їх трансформації на різних етапах. Історичні особливості мають свої прояви і в правовому житті, іншими словами, тип правової системи не в останню чергу визначається саме особливостями історичного розвитку суспільств. Відповідно, історичний чинник, що входить у загальноцивілізаційні критерії, служить підставою для класифікації правових систем. Таким чином, роль загальноцивілізаційних критеріїв дуже важ­лива для науково обґрунтованої діагностики сучасної правової панорами світу. їх доповнення правовими критеріями дозволяє провести об'єктову класифікацію правових систем, що відображає специфіку їх функціонування. Правові критерії класифікації правових систем полягають у зв'язаності правових елементів одним загальним правопорядком специфічного типу. Основними критеріями правового харак­теру, універсальними для класифікації правових систем, є такі. Правові традиції є критерієм правового характеру. Проте вони похідні від загальноцивілізаційних критеріїв, оскільки пра­вові традиції відображають не стільки суто правові особливості розвитку суспільства, скільки в них відбиваються загальноцивілізаційні чинники та їх роль у формуванні і функціонуванні пра­вових систем. Правові традиції відображають сутнісно-змістовну сторону правових систем і є головною підставою віднесення на­ціональних правових систем до тієї чи іншої правової сім'ї. У юридичній літературі вироблено поняття «західна традиція права» і «незахідна традиція права», що є підставою виділення різних типів праворозуміння, тобто під впливом правових тра­дицій формуються ті чи інші типи право розуміння.

Важливе місце серед правових критеріїв займають особливості походження й еволюції різних правових систем, що відобра­жають особливості функціонування правових систем на різних етапах їх розвитку. На основі даного критерію можна виявити специфіку правових систем не тільки в минулому, але й розгля­дати їх сучасний стан. Ці чинники є найважливішими критеріями для класифікації правових систем.

Правовими критеріями класифікації правових систем є струк­тура права, а також специфічні інститути різних правових систем. Структура права відображає наявність певних рівнів викладу правового матеріалу в рамках правових галузей, інсти­тутів і норм. Даний критерій надає класифікації правових систем об'єктивний характер. Наприклад, основою структури романо-германського права є поділ права на публічне і приватне. Дане положення може служити критерієм для віднесення національних правових систем до даної правової сім'ї. Наприклад, специфічним інститутом ісламського права є інститут вакфу, а індуського права — інститут священної власності, романо-германського права — зобов'язальне право.

Юридична техніка — це сукупність прийомів і правил, які використовуються не тільки при розробленні змісту і структури нормативно-правових актів, але і їх реалізації. Даний кри­терій також є необхідним при класифікації правових систем. Юридична техніка складається з юридичної термінології і юри­дичних конструкцій. Наприклад, логічна структура норм романо-германського права в цьому плані є достатньо показовою.

Отже, завдяки акумуляції особливостей загальноцивілізаційного розвитку, зокрема історичного, культурного, релігійного, духовно-етичного і політичного розвитку, і правових критеріїв, характерних для тієї чи іншої правової системи, що зумовлюють специфіку формування і розвитку правового життя суспільства, стає можливим проведення їх об'єктивної класифікації. На підставі вищезгаданих критеріїв можна виділити такі пра-вові сім'ї:

— сім'я традиційного права: сім'я звичаєвого права;

— сім'я традиційно-етичного права: далекосхідне право;

— сім'я релігійного права: іудейське право, індуське право і

ісламське право;

— сім'я законодавчого права: романо-германська правова

сім'я;

— сім'я прецедентного права: сім'я загального права;

— сім'я змішаного права: латиноамериканська правова сім'я і скандинавська правова сім'я.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
6. III етап. Системний підхід
7. IV. Розподіл нервової системи
8. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
9. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
10. IV. Філогенез кровоносної системи
11. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем
12. POS-системи

Переглядів: 4670