Характеристика цивільного права України , фізичних та юридичних осіб.

ПЛАН

Тема: ПОНЯТТЯ, ДЖЕРЕЛА І ЗАВДАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

ЛЕКЦІЯ №4

Мета:Полягає в засвоєнні теоретичних, методологічних та практичних засад цивільного права, а також в самостійному розв'язку практичних правових ситуацій;

Навчально-методичне забезпечення, ТЗН:юридичний словник, Звід Законів України.

1.Характеристика цивільного права України , фізичних та юридичних осіб.

2.Право власності.

3.Загальні положення про зобов’язання.

4.Правочин. Договір. Поняття , зміст, підстави виникнення правочинів, договорів.

5.Договір поставки, найму, купівлі-продажу, перевезення, міни, дарування , позики.

6.Загальна характеристика спадкового права України.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України К., 1996

2. Цивільний Кодекс України. – К.: Парламент, вид-во, 2004.

3. Правознавство-навч. посібник/ за заг. ред. П.Д.Пилипенка 3-тє вид.Львів: Новий світ-2006-516с.

4.Правознавство –Підручник пам’яті академіка Копейчикова В.В.-Київ.-2008р.-790с.

5.Шпиталенко Г.А.Основи правознавства. навч. посібник За ред.І.П.Лаврінчук,-К.:Каравела.2004.-376с.

Цивільне право - одна з провідних галузей національного права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних і юридичних осіб та держави в цілому.

Цивільне право України, як будь-яка інша галузь права, характеризується предметом і методом правового регулювання.

Предмет правового регулювання цивільного права складають правові відносини, що регулюються цивільно-правовими нормами. Це, зокрема, такі групи відносин:

майнові відносини; особисті немайнові відносини.

Майновими відносинами є правові відносини, що пов'язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном. При цьому вони зумовлені використанням товарно-грошової форми.

Особисті немайнові відносини індивідуалізують особу, оскільки виникають завдяки здійсненню нею своїх особистих прав і свобод (наприклад, право особи на життя, здоров'я, честь, гідність, ім'я та авторство), що поділяються на дві групи:
- особисті права, пов'язані з майновими (скажімо, права авторів на результати інтелектуальної праці в царині науки, літератури, мистецтва тощо);
- особисті права, не пов'язані з майновими (приміром, права особи на честь, гідність, ім'я, листування тощо).

Сторони цих відносин виступають як юридичне рівні між собою, автономні та незалежні одна від одної, що є однією з характерних рис цивільно-правового методу. Учасниками цивільно-правових відносин можуть бути фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства), юридичні особи та держава як у цілому, так і окремі соціальні утворення (адміністративно-територіальні одиниці, в тому числі автономні утворення). З виникненням цивільно-правових відносин їхні учасники не можуть нав'язувати свою волю один одному, а тому їхні стосунки повинні базуватися на основі досягнутої згоди (наприклад, в основу реалізації договору купівлі-продажу сторони мають покласти досягнення спільної згоди відносно кількості, якості й ціни товару).
Цивільно-правовий метод характеризується такими ознаками:

- юридичною рівністю сторін;

- диспозитивністю сторін, на підставі чого сторонам надається право визначати свої взаємовідносини на свій розсуд повністю або частково у межах, передбачених чинним законодавством;
-особливим способом вирішення майнових спорів між учасниками цивільних правовідносин (через загальний суд, арбітражний чи третейський суд);
- наявністю майнової відповідальності сторін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Значення передового педагогічного досвіду	\|	Право власності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.