МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Функції спілкуванняПлан Тема: Спілкування як інструмент професійної діяльності Лекція 6 1. Поняття «спілкування». Функції спілкування. Ділове спілкування. 2. Види і форми спілкування. Етапи спілкування. 3. Основні закони спілкування. Стратегії, тактика та техніка спілкування. 4. Ґендерні аспекти спілкування. 5. Невербальні засоби спілкування. ЛІТЕРАТУРА 1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К., 2004. 2. Стахів М. Український комунікативний етикет. – К., 2008. 3. Українська мова (за професійним спрямуванням). Тексти лекцій / упорядник Н.М. Сизоненко, Н.Ф. Мельник, С.Г. Різник, Н.І. Тесля, Н.О. Швець. – Полтава, 2011. 4. Хміль Ф.І. Ділове спілкування. – К., 2006. 5. Чайка Г.Л. Культура ділового спілкування менеджера. – К., 2005. 6. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням. – К., 2001.
1. Поняття «спілкування». Функції спілкування. Ділове спілкування. Успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами суспільства залежать від уміння спілкуватися. Спілкування - це складний процес встановлення та розвитку контактів між людьми, взаємодії особистостей, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування. Отже, спілкування- це «цілеспрямований, соціально зумовлений процес обміну інформацією між людьми в різних сферах їхньої пізнавально-трудової та творчої діяльності, який реалізується переважно за допомоги вербальних засобів». Спілкування зазвичай спрямоване на досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми або реалізацію професійної цілі. Воно є необхідною умовою будь-якої діяльності. Через спілкування відбувається навчання й виховання людини, засвоєння нею різних форм соціального досвіду, норм і правил поведінки, традицій і звичаїв. Спілкування – це міжособистісна та між групова взаємодія, основу якої становить пізнання один одного і обмін певними результатами психічної діяльності(інформацією, думками, почуттями, оцінками тощо). Фахівці з проблем спілкування виокремлюють професійне (ділове) спілкування, що відбувається в умовах конкретної діяльності і є її засобом. Воно вбирає в себе особливості цієї діяльності і є її важливою частиною. Професійне спілкування, спираючись на загальні норми, часто має індивідуальний характер і виявляється у способах спілкування, що їх вибирає суб'єкт у певних комунікативних ситуаціях. Спілкування відбувається за визначеними правилами і вимагає серйозної, ґрунтовної підготовки. Правила спілкування - рекомендації щодо ефективного спілкування, які склалися в суспільстві й віддзеркалюють комунікативні традиції певного етносу. Ці правила засвоюються у процесі навчання та шляхом наслідування й репрезентуються в спілкуванні автоматично. Спілкування іноді ототожнюють із комунікацією, одначе вони не є синонімами. У сучасній лінгвістиці існує 100 дефініцій комунікації, що зумовлені різноманітністю її способів, специфікою мети передачі та способом адресованості інформації. Комунікація - це цілеспрямований інформаційний обмін в різноманітних процесах спілкування. Комунікація опосередковує всі види соціальної діяльності; акумулює суспільний досвід і передає його від покоління до покоління, є чинником етнічної ідентифікації, зберігає культуру. Поняття «комунікація» ширше поняття «спілкування». Ми розглядатимемо ці терміни як синоніми з метою наголошення на процесах соціальної взаємодії, що розглядаються в їхньому знаковому втіленні. Функції спілкування (від лат. function - виконання, здійснення) - це зовнішній прояв властивостей спілкування, ті завдання, які воно виконує у процесі діяльності індивіда в соціумі. Відомі різні класифікації функцій спілкування: одні науковці, виокремлюючи їх, розглядають спілкування в контексті його органічної єдності з життям суспільства в цілому та безпосередніми контактами людей, інші - як обмін інформацією, взаємодію та сприйняття людьми один одного, ще інші - з погляду мети спілкування. Узагальнюючи різні підходи до проблеми функцій спілкування, можна говорити про багатоаспектний характер цього феномену. Відомий фахівець з теорії та практики спілкування Ф.С. Бацевич виокремлює такі функції спілкування: − контактну (створення атмосфери обопільної готовності передавати і сприймати інформацію та підтримувати зв'язок до завершення акту спілкування; − інформаційну (обмін інформацією, запитаннями і відповідями); − спонукальну (заохочення адресата до певних дій); − координаційну (узгодження дій комунікантів); − пізнавальну (адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень); − емотивну (обмін емоціями); − налагодження стосунків (розуміння свого місця в системі рольових, статус них, ділових, міжособистісних стосунків); регулятивну (залежно від мети, яку ставить перед собою адресант, він і організовує своє спілкування, дотримується певної стратегії й тактики); − Регулятивну ( залежно від мети, яку ставить перед собою адресант, він і організовує своє спілкування, дотримується певної стратегії й тактики). Усі ці функції між собою тісно взаємодіють у процесі спілкування. Професійне спілкування у сфері ділових взаємостосунків репрезентує й інші функції: − інструментальну (отримання і передавання інформації, необхідної для здійснення певної професійної дії, прийняття рішення); − інтегративну (засіб об'єднання ділових партнерів для спільного комунікативного процесу); − функцію самовираження (демонстрування особистісного інтелекту і потенціалу); − трансляційну (передавання конкретних способів діяльності); − функцію соціального контролю (регламентування поведінки, а іноді (коли йдеться про комерційну таємницю) й мовної акції учасників ділової взаємодії); − функцію соціалізації (розвиток навичок культури ділового спілкування); − експресивну (намагання ділових партнерів передати і зрозуміти емоційні переживання один одного.) Читайте також:
|
||||||||
|