• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Експертиза вогнепальної зброї вирішує ідентифікаційні та неідентифікаційні питання.

7.

Слідчий огляд зброї і слідів пострілу при огляді МП.

ОМП по справах, пов’язаних із застосуванням В. з., проводиться слідчим, за участю спеціаліста, який надає допомогу у виявленні, фіксації та вилученню речових доказів.

Перед тим, як починати огляд зброї необхідно:

- точно встановити її місце розташування стосовно точок, обраних у якості орієнтирів;

- визначити наявність специфічного запаху згорілого пороху у каналі ствола;

- перевірити у якому стані знаходиться зброя ( заряджена, незаряджена ) без натиску на спусковий гачок;

- підрахувати кількість патронів у магазині;

- встановити всі номери на зовнішній поверхні зброї ( без розбирання ) і зафіксувати у протоколі огляду.

Гільзи є найважливішим речовим доказом, що дозволяє за їх слідами встановити вид, зразок і екземпляр зброї, із якого був зроблений постріл. При ОМП приймаються всі можливі заходи для виявлення і вилучення всіх гільз. Дальність і напрямок викидання гільз зі зброї залежить від конструкції зброї та її індивідуальних особливостей окремо взятого екземпляра зброї, а також від умов ведення стрільби.

Після виявлення гільз необхідно відзначити їхнє розташування на схемі ОМП. Кожна виявлена гільза відповідно нумерується й упаковується окремо. У протоколі зазначаються маркування, форма, розмір, характер пошкодження, колір металу, запах та наявність нагару всередині гільзи ін. ознаки.

Виявлення куль на МП дозволяє вирішити такі питання:

- можливість встановити вид зброї;

- при наявності вогнепальної зброї ідентифікувати її;

- вирішити ряд ситуаційних завдань важливих для слідства.

При виявленні куль звертають увагу на їхню форму, конструкцію ( наявність або відсутність оболонки ), розміри, колір металу та маркувань, наявність слідів від каналу ствола, стан деформації та сторонніх речовин ( кіптяви, крові та ін.).

З інших речових доказів на МП можуть зустрітись пижі, шрот, картеч та їх фрагменти, окремі деталі В. з. тощо.

При проведенні балістичної експертизи виникає велика кількість різнопланових питань, що виносяться на її вирішення.

Серед них виділяють такі:

- діагностичні та ідентифікаційні питання, що вирішуються при дослідженні зброї;

- діагностична та ідентифікаційна балістична експертиза боєприпасів;

- діагностичні питання, що вирішуються при дослідженні слідів пострілу на уражених об'єктах.

Нерідко злочинці після здійснення злочину ховають зброю недалеко від місця пострілу: у яру, ямі й інших місцях. Тому, слідчому, при пошуку зброї, треба ретельно оглянути такі місця, застосовуючи при необхідності металошукач або магніт.

Для встановлення різних обставин пострілу, важливе значення має характер наявної пробоїни.

Місце виявлення зброї ретельно оглядається з метою відшукання слідів ніг, взуття, транспорту і т. ін. На зброї — спусковому гачку і скобі, кожусі затвора й інших частинах — можуть бути виявлені сліди рук.

У протоколі огляду МП ретельно фіксується місце виявлення зброї, його положення щодо найближчих нерухомих об’єктів, докладно описується загальний зовнішній вигляд і положення ударно-спускового механізму: чи закритий затвор, чи спущений курок.

Далі, зброю потрібно розрядити, щоб переконатися, що вона не заряджена. Для цього відокремлюється магазин, а потім відводиться назад затвор і перевіряється чи немає в патроннику патрона.

При зовнішньому огляді зброї, фіксуються всі особливості її пристроїв, ушкодження, забруднення. При огляді зброї, визначається вид і система, калібр, номер і заводські знаки.

Необхідно, також, установити стан стінок каналу ствола:

- нагар, його інтенсивність;

- ступінь металізації;

- наявність іржі і т.ін.

Обов’язково установлюється присутність або відсутність запаху порохових газів, що дуже важливо, для визначення давнини пострілу.

Після ретельного огляду зброї, ударник звільняється з бойового взводу, дульна частина ствола закривається тампоном з чистої ганчірки, зброя загортається в папір і опечатується, печаткою слідчого.

Снаряд ( куля, дріб, або їх замінники ) найчастіше залишається на МП, застряючи в тілі потерпілого, або у різних предметах. З метою виявлення снаряда, насамперед, необхідно оглянути головний уражений об’єкт і пробоїну. Якщо пробоїна наскрізна, то оглядаються сусідні об’єкти.

Для відшукання снаряда (кулі), слід визначити напрямок його польоту, а потім уважно оглянути всі об’єкти, розташовані на цій лінії. Особливо ретельно, оглядаються поглиблення й ушкодження стін, стелі, підлоги. Іноді, приходиться розтоплювати сніг, просівати або перекопувати землю тощо.

Якщо, є підстави припускати, що на МП вчинено кілька пострілів, то потрібно прагнути знайти всі стріляні кулі.

При нагоді, снаряд вилучається разом з ураженим предметом і його частиною. Якщо це зробити неможливо, снаряд виймають з перешкоди. При вилученні снарядів поверхня їх не повинна бути ушкодженою.

Кожна куля, або група дробин, упаковується окремо. Упаковка завіряється відповідним підписом слідчого.

При огляді фіксуються:

- місце виявлення гільзи;

- її форма і розміри;

- конструкція, колір металу;

- маркування на донній поверхні й інші заводські знаки.

Уражений об’єкт, також, ретельно оглядається. Вм’ятини від рикошету, відносяться до сліпих пробоїн.

У сліпій пробоїні розрізняють вхідний отвір і канал, а в наскрізній - вихідний отвір. Розмір пробоїн у пластичних матеріалах( гума, полімери, кора дерева ) завжди менше діаметра снаряда, у фанері, картоні, листовому металі отвір близький до калібру кулі, а в ламких, твердих перепонах ( скло, цегла, бетон ) - навпаки більший. На тілі людини діаметр вхідного отвору, як правило, менший за діаметр кулі.

Вхідний отвір у пластичних матеріалах має вигляд лійкоподібного поглиблення; вихідне — вивернуте з зубцюватими краями, ознакою відсутності частин тканини „мінус-тканина”.

У ламких тканина розривається хрестоподібно і залишаються сліди від кіптяви. Розмір снаряда найбільш точно вдається установити по діаметру паска обтирання, що відповідає діаметру снаряда. Таким чином, вхідну вогнепальну рану характеризують три невід’ємні ознаки:

· дефект тканини;

· „мінус-тканини”;

· пасок осадження;

· пасок обтирання.

Хімічний аналіз порохової кіптяви, дозволяє визначити, яким порохом, димним чи бездимним, був споряджений патрон, використаний при пострілі. Якщо, виявляються окремі зерна бездимного пороху, то можливо встановити його марку.

Сліди дії дульного полум’я встановлюються по таким ознакам як:

· обпалення і скрученість ворсинок тканини;

· побуріння, ламкість ниток.

Кіптява, на світлих поверхнях, виявляється при звичайному огляді. На темних тканинах, її визначають спеціальними методами. Так, мікроскопічне дослідження дозволяє встановити навколо вхідного отвору часток продуктів згорання пороху, рівномірно розташованих на більш-менш значній площині.

Пробоїни у склі.

Протилежна сторона склянної перешкоди може бути визначена по граням відламків скла. При проходженні снаряда через скло, навколо пробоїни, утворюються радіальні і концентричні тріщини. На гранях відламків, виникають дрібні нерівності, що мають вид вигнутих пучків. На гранях радіальних уламків, вузькі кінці пучків, звернені в сторону польоту кулі, а на гранях концентричних зламів скла, вони спрямовані назустріч польоту. Однак, по таким ознакам, зустрічну сторону перешкоди, вдається визначити лише у тому випадку, коли можна вирогідно судити про те, як досліджувані ділянки скла, були розміщені, у рамі вікна до пострілу. ( Цепитання діагностичної експертизи !).

Першочерговість пострілів через скло визначається коли тріщини від другого пострілу, досягнувши тріщин від першого, далі не розповсюджуються ( радіальні і концентричні тріщини ).

Кут зустрічі снаряда з перешкодою визначають по напрямку каналу пробоїни, що приблизно відповідає напрямку лінії польоту снаряда.

Дистанція пострілу, тобто відстань між дульним зрізом зброї і перешкодою, може бути встановлена з відносною точністю за умови, якщо на об’єкті маються сліди близького пострілу.

Щоб визначити напрямок пострілу, спочатку встановлюють протилежну сторону перешкоди, а потім кут зустрічі снаряда з перешкодою.

Протилежна сторона перешкоди, визначається по описаним раніше ознакам пробоїн, наявності паска обтирання і слідів близького пострілу.

Напрямок пострілу – це лінія руху снаряда ( кулі, дробу ), якщо політ його не змінювався, не відхилявся ( напр., внаслідок рикошету ) визначається:

· методом візування –напрямок пострілувизначається по напрямку ранового каналу або по лінії, що з’єднує центри двох пробоїн, утворених при проходженні снаряда через дві перепони.

· методом розрахунку кута зустрічі дробу з перепоною по конфігурації її розсіювання („осипу” дробу ).

Місце знаходження особи що стріляла, можливо встановити по даним про напрямок і дистанцію пострілу за допомогою виявлення викинутих гільз зі зброї та за слідами вогнепальних пошкоджень на місці події, а також за слідами взуття, недопалок цигарок, загублених речей тощо.

Криміналістичне вогнепальне зброєзнавство є ще молодою галуззю науки криміналістики, але вже сьогодні є науковою основою судово-балістичної експертизи.

Вирішення ідентифікаційних питань відноситься до трасології, що досліджує механізм утворення слідів на снарядах і гільзах і ряд інших закономірностей з метою ідентифікації зброї. У свою чергу, криміналістична трасологія, співпрацює з судово-медичною трасологією, яка вивчає методи виявлення, фіксації та дослідження слідів у вигляді ушкоджень ( у т.ч. і вогнепальних ) і слідів-нашарувань на тілі людини й одязі, а також методи визначення механізмів та умов слідоутворення, методи ідентифікації різних об’єктів (вогнепальної та холодної зброї) за їхніми слідами-ушкодженнями на тілі людини.

При призначенні судово-балістичної ідентифікаційної експертизи ставляться такі питання:

Чи з цієї зброї ( вид, заводський номер, рік випуску ) відстріляна гільза, що виявлена на МП ?

Чи з цієї зброї ( вид, заводський номер, рік випуску ) відстріляна куля, що виявлена у одязі трупа потерпілого ?

По справам даної категорії проводяться також, комплексні експертизи ( наприклад, - судово-балістична і фізико-хімічна ).

Крім цього, проводиться перевірка куль і гільз по облікам і кулегільзотекам з місць нерозкритих злочинів, з метою уточнення використання зброї, яка була застосована у даному випадку, та при здійсненні інших злочинів.

До неідентифікаційних відносяться експертизи класифікаційної діагностики. Експертизи цього виду призначаються у разі необхідності встановлення технічного стану і функціонування вогнепальної зброї або окремих її механізмів та набоїв до неї, їх вражаючих якостей ( дальності прицільної стрільби, пробивної і убійної дії снарядів та дальності їх польоту ); причини механізму руйнації або їх пошкодження; можливості пострілів зі зброї без натиску на спусковий гачок, причини осічок під час пострілу та можливості пострілів із визначеної зброї встановленими набоями і т ін.

Якщо об’єкт відноситься до вогнепальної зброї, то перед експертом ставляться питання:

До якого виду, зразку ( моделі ) відноситься дана вогнепальна зброя ?

Чи справний даний екземпляр зброї і чи придатна вона до стрільби ?

Чи можливий постріл з неї, без натискання на спусковий гачок, за певних умов ?

Кулею чи дробом учинений останній постріл з мисливської зброї ?

Які номери або маркувальні позначки мались на зброї ?

У який час був учинений останній постріл ?

Чи є даний предмет ( саморобка ) вогнепальною зброєю

Питання що відносяться до дослідження боєприпасів:

До якого виду чи зразку відноситься патрон ?

До якого виду і зразку патронів належить куля, гільза ?

Чи справний патрон і чи придатний він до стрільби ?

Чи схожі дробові патрони з представленими на дослідження ( по гільзам, пороху, пижам, дробу та ін. деталям )?

Чи схожий вилучений дріб або картеч за номером, способом виготовлення і хім. складом з пред’явленими на дослідження ?

А також питання, що стосуються дослідження пороху, стріляних куль і гільз, виготовленню набоїв, механізму утворення слідів на кулях і гільзах тощо.

8.

Газова зброя ( самооборони )- призначена для тимчасової поразки живої цілі і впливає на людину шляхом подразнення поверхні слизової оболонки дихальних шляхів і очей. Виробляється у вигляді пістолетів, револьверів, механічних розпилювачів та аерозольних пристроїв, також газових гранат та ін. засобів спеціального призначення.

В якості речовин, що мають нервово-паралітичну, сльозоточиву та подразливу дію, у газовій зброї використовуються органічні речовини: хлорпікрин, хлорацетофенон та ряд інших речовин.

Слідами застосування газової зброї, є у першу чергу, стріляні гільзи, частки пижів, одяг та ін. предмети-носії мікро речовин заряду. У цій же сукупності, слід розрізняти симптоми дії газової зброї на людину, до числа яких відносяться:

- печіння і різь в очах;

- сильна сльозотеча;

- поява почервоніння і пухирців на шкірі.

Як ускладнення:

- короткочасна втрата зору;

- утруднене дихання тощо;

- різні алергічні реакції.

При направленні на експертизу вирішуються завдання діагностичного характеру з метою встановлення вмісту і класифікації застосованих речовин, а саме віднесення їх до розряду отруйних чи сильнодіючих.

На денці і стінках гільзи виявляють характерні сліди від заряджання і пострілу, екстракції гільзи зі зброї, що дозволяє її ідентифікувати.

Криміналістичне дослідження газової зброї у процесі розслідування карної справи сприяє правильній кваліфікації злочину, усвідомити спосіб його вчинення, характеру заподіяних пошкоджень та ін. суттєвих для встановлення істини у кримінальній справі.

Читайте також:

1. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
2. Вивчення вогнепальної зброї і наслідків її застосування для вирішен­ня діагностичних та ідентифікаційних завдань.
3. Видовий ряд зброї у Київської Русі. Особливості «місцевого» типу меча.
4. Встановлення обставин застосування вогнепальної зброї
5. Громадська екологічна експертиза проекту: План дій.
6. Грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банку та депозити до запитання.
7. Державна експертиза у сфері ТЗІ
8. Державна експертиза у сфері цивільного захисту.
9. Державне регулювання інвестицій в будівництво. Державна експертиза інвестиційних проектів.
10. Друге питання. Елементи та ознаки складу злочину
11. Друге питання. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
12. Друге питання. Структура суспільних відносин і визначення механізму заподіяння шкоди об'єкту злочину

Переглядів: 2065