Загальна характеристика фінансового права та фінансових правовідносин.

ВСТУП

УВАГА!!!! Те, що виділено червоним буде в питаннях до літучки.

П Л А Н СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

П Л А Н

МИРГОРОД - 2013

Озерський І.В.

Радник юстиції

Видатний юрист України

Відмінник освіти України

Доктор юридичних наук

РОЗРОБИВ: Викладач правознавства

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Л Е К Ц І Я № 7

ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

ІМЕНІ М.В. ГОГОЛЯ

МИРГОРОДСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ КОЛЕДЖ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

(з курсу «Основи правознавства)

професор, академік МКА

Вступ

1. Загальна характеристика фінансового права України.

2. Джерела фінансового права. Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин.

3. Бюджетний кодекс України. Бюджетна система. Державний бюджет. Місцеві бюджети.

4. Система оподаткування в Україні, її значення.

Самостійна робота: Банки та банківська діяльність.

Рекомендована література

1. Загальна характеристика фінансового права України.

2. Джерела фінансового права. Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин. Бюджетний кодекс України.

3. Бюджетна система. Державний бюджет. Місцеві бюджети.

4. Система оподаткування в Україні, її значення.

Особливе місце в системі права України займає фінансове право, тобто право, що регулює суспільні відносини в сфері мобілізації, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій. Для функціонування держави необхідна велика кількість фінансових ресурсів, тому держава за допомогою правових норм регламентує порядок збору, розподілу і використання фондів коштів.

Фінансово-правові норми дуже рухливі, оскільки в них втілюється фінансова політика держави, яка взяла курс на ринкову економіку, що докорінно змінює характер цих норм.

Нова фінансова політика держави втілюється в життя через фінансове законодавство. Правові норми, що регулюють фінансові відносини, містяться як у загальних, так і в спеціальних, присвячених регулюванню тільки фінансових відносин, нормативних актах.

Ринкове реформування економіки України торкнулося перш за все фінансово-кредитної сфери, що зумовило напрямки докорінних змін у сфері управління фінансами, та необхідність вивчення їх закономірностей в умовах адаптації до нової сфери господарювання. Визнання актуальності фінансового права на даному етапі економічних реформ, породжує необхідність підготовки молодих спеціалістів до роботи у нових економічних умовах. Вивчення теоретичних закономірностей, національного та зарубіжного досвіду, а також чинного законодавства України дозволить готувати спеціалістів досить високого рівня.

Оскільки предметом регулювання фінансового права є перш за все фінансові, економічні відносини, то вони є підґрунтям для інших навчальних дисциплін, наприклад: бухгалтерський облік; фінансовий менеджмент; банківська справа; податкове право; зовнішньоекономічна діяльність тощо. Оволодіння основними нормами фінансового права дає можливість досить впевнено орієнтуватися у предметі вищезгаданих дисциплін. Правові інститути фінансового права досить часто входять до таких дисциплін, як бухгалтерський облік, податкове право, банківське право, але завданням фінансового права при цьому залишається вивчення тільки однієї сторони цих відносин правової. Завдання ж інших дисциплін постають у висвітленні того, як на існуючий правовій базі практично та організаційно реалізується правовий імператив держави для досягнення встановлених економічних та політичних задач і функцій.

В основу визначення предмета фінансового права покладено зміст фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів держави та органів місцевого самоврядування. Фінансове право - це галузь публічного права, норми якого регулюють державні фінанси. Фінансові відносини виникають при встановленні бюджетної системи, податкової системи, грошово-кредитної системи держави; складанні, розгляді та затвердженні актів про бюджет; розподілі доходів та видатків між окремими ланками бюджетної системи; виконанні державного та місцевих бюджетів; збиранні податків, зборів та обов'язкових платежів; фінансуванні та кредитуванні; обов'язковому державному майновому та особистому страхуванні; у відносинах у сфері державного кредиту та регулюванні грошово-кредитної та валютної систем тощо. В цих відносинах проявляється владно-організаційна роль держави та органів місцевого самоврядування в процесі розподілу та перерозподілу національного доходу країни. Основним методом правового регулювання фінансового права є метод владних приписів - імперативний метод правового регулювання. Суб'єктами фінансового права с держава; територіальні громади та адміністративно-територіальні утворення в особі уповноважених органів; юридичні особи - підприємства, установи, організації різних форм власності тобто колективні суб'єкти, а також індивідуальні суб'єкти - громадяни. Отже, фінансове право - це публічна галузь права, яку складає сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі створення, розподілу і використання фондів коштів держави та органів місцевого самоврядування, необхідні для реалізації їх завдань і функцій.

Система фінансового права - це об'єктивно зумовлена організацією фінансової системи країни внутрішня його побудова, об'єднання і розташування фінансово-правових норм у певній відповідності і послідовності. Фінансове право складається з двох великих за обсягом частин: Загальної та Особливої.

До Загальної частини включаються фінансово-правові тюрми, які закріплюють основні засади фінансової діяльності держави, її принципи та методи; визначають фінансову систему держави та компетенцію відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування в сфері фінансової діяльності; основні засади фінансового контролю: його види, форми, методи та порядок його проведення. Таким чином, до Загальної частини фінансового права відносять ті правові норми, регулювання яких однаково важливо для всіх інститутів Особливої частини фінансового права, тобто вони є загальними.

Особлива частина фінансового права має свою чітку внутрішню організацію і поділяється на розділи (підгалузі), що складаються з фінансово-правових інститутів, до яких включають норми, які регулюють відносини в сфері:

1. Державного і місцевих бюджетів.

2. Державного та муніципальних позабюджетних цільових фондів.

3. Державного та муніципального кредиту.

4. Державного і муніципального боргу.

5. Державних та муніципальних доходів.

6. Державних та муніципальних видатків.

7. Обов'язкового страхування.

8. Валютного контролю.

9. Грошової емісії та грошового обігу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ситуаційне завдання	\|	Джерела фінансового права Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.