Цивільне законодавство.

Цивільне законодавство — це сукупність нормативно-правових актів, що регулюють майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини.

Загальними принципами цивільного законодавства є:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, передбачених законом;

3) свобода договору;

4) свобода підприємництва;

5) можливість судового захисту цивільних прав у разі їх порушення;

6) справедливість, добросовісність і здоровий глузд.

Цивільне законодавство по суті є формою вираження цивільного права.

Найголовніші засади цивільно-правового регулювання визначаються Конституцією України. Так, у Конституції визначаються основні форми власності, передбачається рівність усіх суб'єктів права власності перед законом, передбачається право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, закріплюються за громадянами право на вибір роду трудової діяльності, право на повагу до своєї гідності, на особисту недоторканність, свободу пересування та ін.

До системи цивільного законодавства належать:

1) Цивільний кодекс України;

2) Закони України: "Про власність", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства", "Про банкрутство", "Про заставу", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про лізинг", "Про приватизацію державного житлового фонду", "Про авторське право і суміжні права" та ін.

Багато цивільно-правових норм міститься також в указах Президента України, постановах і розпорядженнях Кабінету Міністрів України, наказах та інструкціях міністерств і відомств, рішеннях і розпорядженнях органів місцевої влади та самоврядування.

Слід зауважити, що в багатьох законах і підзаконних нормативних актах окрім норм цивільного права містяться норми адміністративного, природоохоронного, фінансового та інших галузей права.

Цивільні правовідносини можуть регулюватися звичаєм (у тому числі звичаєм ділового обороту), тобто правилом поведінки, яке не передбачене в законодавстві, але яке є усталеним, таким, що широко застосовується.

Чільне місце в системі цивільного законодавства України посідає Цивільний кодекс. Цей Кодекс пройшов три читання у Верховній Раді України і має бути введений в дію з 1 січня 2003 року. Кодекс визначатиме правовий статус суб'єктів цивільного права (громадян, юридичних осіб), загальні вимоги до угод, правові інститути представництва і довіреності, позовну давність. Кодекс регулюватиме речове право (право власності), зобов'язальне право, окремі види договорів (купівлі-продажу, міни, дарування, поставки, державної закупки сільськогосподарської продукції, майнового найму, найом житлового приміщення, безоплатного користування майном, підряду, підряду на капітальне будівництво, перевезення, позики, розрахункових та кредитних відносини, доручення, комісії, схову, довічного утримання, сумісної діяльності); зобов'язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди; зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди; зобов'язання, що виникають внаслідок рятування майна, придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.

Слід зазначити, що в багатьох країнах (Франції, ФРН, Іспанії, Греції, Туреччині, Японії) поряд із цивільним існують і торговельні кодекси, які відображають специфіку певної частини господарських і торговельних відносин. В інший групі країн (Швейцарії, Італії, Російській Федерації та ін.) основні норми торговельного і господарського права існують у рамках Цивільного кодексу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Цивільне право України, як будь-яка інша галузь права, характеризується предметом та методом правового регулювання.	\|	Поняття та загальна характеристика цивільної правоздатності і цивільної дієздатності громадян і юридичних осіб.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.025 сек.