МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Господарство регулюванняПлан 1. Основні типи економічних відносин (відносин власності організаційно-економічних відносин). 2. Класифікація організаційно - економічних відносин. 3. Система відносин власності. Класифікація власності. 4. Сучасні тенденції відносин власності: світовий досвід та вітчизняна практика. Питання 1. Основні типи економічних відносин (відносин власності та організаційно-економічних відносин). Під економічними відносинами розуміють елементарну ланку економічної системи, яку можна представити у вигляді такої схеми: ... Суб'єкт - Річ - Річ - Суб'єкт ... Тобто економічні відношення мають двоїстий характер і можуть представлятися як матеріально - речові або суб'єктивні відносини. Економічні відносини поділяються на два типи: • відносини власності, або соціально-економічні відносини; • організаційно - економічні відносини. Відносини власності - соціально-економічні відносини зв'язку між окремими індивідами, групами або соціальними колективами з привласнення факторів виробництва і результатів виробничої діяльності. Вони мають історично перехідний характер і утворюють базис відповідного соціально-економічного ладу. Організаційно-економічні відносини являють собою сукупність способів і методів, що відносяться до поділу суспільної праці і виробництва, організації та управління господарською діяльністю. Вони мають властивість еволюціонувати, постійно вдосконалюються, розвиваються, передаються у спадок наступним поколінням, є спільним різних історичних епох і регіонів і являють собою ядро економічної культури суспільства. І соціально - економічної, організаційно - економічні підрозділяються на ряд видів і форм реалізації, які ми розглянемо далі. Питання 2. Класифікація організаційно-економічних відносин. Організаційно-економічні відносини поділяються на три основних види: - поділ і кооперація суспільної праці і виробництва; - організація господарської діяльності; - управління економікою. Суспільний поділ праці включає основні форми: спеціалізацію і кооперування. Спеціалізацію підрозділяють на: предметну, подетальну,технологічну. Суспільний поділ праці в масштабах країни включає: - загальний поділ праці (поділ праці між великими сферами економіки, наприклад, промисловість і сільське господарство); - приватний, або особливий поділ праці (між галузями й усередині галузей); - одиничний поділ праці (на рівні окремого підприємства). Поділ праці спирається на все більше поглиблення спеціалізація (від предметної до подетальної та технологічної), що спричиняє розвиток коопераційних зв'язків. Організація господарської діяльності реалізується в двох основних формах: натурального і товарно-ринкового господарства. Управління економікою включає дві основні форми реалізації: стихійно-ринкове і державно - планове регулювання економікою. Організаційно-економічні відносини можна представити у вигляді такої схеми:
Організаційно-економічні відносини Підрозділи і Організація господарською управління економікою діяльність економікою кооперацій суспільної праці і виробництва
стихійно - ринкове натуральное хозяйство товарно – ринкове державно планове економікою Питання 3. Система відносин власності. Класифікація власності. Відносини власності можуть бути розглянуті як відносини: Власник - Майно - невласника У двох аспектах: 1) Система економічних відносин власності включає наступні основні елементи: - відносини присвоєння; - відносини господарського використання; - відносини економічної реалізації власності (різні доходи від власності). 2) Власність в юридичному аспекті - система правовідносин, що включає три основні види: - володіння; - користування; - розпорядження майном. Критерієм для класифікації економічних відносин власності виступає ступінь реального усуспільнення праці та виробництва. Основними типами, або класами відносин власності виступають: 1) Приватна власність - реалізується в двох основних формах: - приватне присвоєння (власник засобів виробництва самостійно розпоряджається продуктами своєї праці); - привласнення чужої праці (власник засобів виробництва використовуючи чужу працю, розпоряджається продуктами, створеними ним). Наприклад рабовласницька, феодальна, часто капіталістичне правління. Колективна власність реалізується через загальне пайову і загальне спільне привласнення. 2) Загальне пайове присвоєння характеризується такими рисами: - майно створюється за рахунок внесків або паїв учасників; - здійснюється спільне управління та використання майна в інтересах усіх учасників підприємства, 4 при цьому частка в майні і участі в управлінні зазвичай визначаються розмірами внеску або паю; -економічна реалізація власності здійснюється пропорційно розміру внеску або шляхом колективної угоди. Загальна часткова власність реалізується в таких основних формах: - господарське товариство; - акціонерне товариство; - виробничий кооператив; - господарська асоціація; - спільне підприємство. 3) Загальне спільне привласнення характеризується наступними особливості: - майно і всі природні блага розглядаються як загальна нероздільно- спільна власність; - не передбачається будь-якої частки кожного учасника у спільній сумісній власності; - будь-який учасник підприємства не має права самовільно привласнювати будь-яку; - частка спільної власності; - управління здійснюється колективно в загальних інтересах, а економічна реалізація здійснюється або в рівних долях, або пропорційно трудовому внеску. Спільна сумісна власність реалізується в таких формах: -первіснообщинний; -майно селянського господарства; -сімейна власність; -державна власність; -муніципальна власність. Класифікація відносин власності може бути представлена наступною схемою:
Відносини власності Приватна власності Колективна власність
Загальна часткова Загально спільне власність привласнення
Питання 4. Нові тенденції відносин власності: світовий досвід та вітчизняна практика. На Заході еволюція відносин власності походила від приватної до загальної частковій і потім до формування загального спільного присвоєння. В ХI-XIX ст. домінувала приватна власність. У XIX ст. спостерігаються тенденції інтенсивного становлення акціонерного капіталу та виникнення фінансового капіталу. У XX ст. внаслідок поглиблення процесів концентрації і централізації капіталу суспільного розподілу праці, інтернаціоналізації господарських зв'язків спостерігається збільшення усуспільнення суспільного виробництва, наслідком чого є становлення державного сектора економіки. Держава «бере на себе» неприбуткові, але важливі в стратегічному плані галузі, такі як: військово-промисловий комплекс, енергетика, транспорт, соціальні послуги. Фактично держава здійснює контроль за вторинним перерозподілом доводів в суспільстві і, таким чином, ринкова економіка на даному етапі стає соціально-регульованої або соціально-регульовано або соціально - орієнтованою. В даний час на Заході спостерігається багатоукладність або багато-варіантність відносин власності, тобто представлені всі типи, чи класи відносин власності і більшість форм їх реалізації. У той же час постсоціалістичних країнах відбувається реформування відносин власності від абсолютної монополії держави до формування багатоукладності відносин власності. Тобто загальне спільне привласнення потрібно обмежити в масштабах і доповнити приватною власністю і спільної часткової. Такий процес носить назву «роздержавлення власності». Часто застосовують термін «приватизація». Однак його економічний зміст полягає в переході до приватної власності тобто це лише один елемент процесу роздержавлення. Процес реформування відношення власності тривалим і охоплює кілька етапів. Він розвернувся у постсоціалістичних країнах на початку 90-х років. В Україні процес роздержавлення власності був відзначений такими негативними тенденціями: • кожне третє підприємство було приватизовано з порушеннями; • 70-80% приватизованих об'єктів (здійснювалося через офшорні зони з відходом капіталу через кордон).
ТЕМА 3. Типи організації господарства. Трудова теорія вартості(с.17-20) Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|