Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Господарство регулювання

План

1. Основні типи економічних відносин (відносин власності організаційно-економічних відносин).

2. Класифікація організаційно - економічних відносин.

3. Система відносин власності. Класифікація власності.

4. Сучасні тенденції відносин власності: світовий досвід та вітчизняна практика.

Питання 1. Основні типи економічних відносин (відносин власності та організаційно-економічних відносин).

Під економічними відносинами розуміють елементарну ланку економічної системи, яку можна представити у вигляді такої схеми: ... Суб'єкт - Річ - Річ - Суб'єкт ...

Тобто економічні відношення мають двоїстий характер і можуть представлятися як матеріально - речові або суб'єктивні відносини.

Економічні відносини поділяються на два типи:

• відносини власності, або соціально-економічні відносини;

• організаційно - економічні відносини.

Відносини власності - соціально-економічні відносини зв'язку між окремими індивідами, групами або соціальними колективами з привласнення факторів виробництва і результатів виробничої діяльності. Вони мають історично перехідний характер і утворюють базис відповідного соціально-економічного ладу. Організаційно-економічні відносини являють собою сукупність способів і методів, що відносяться до поділу суспільної праці і виробництва, організації та управління господарською діяльністю. Вони мають властивість еволюціонувати, постійно вдосконалюються, розвиваються, передаються у спадок наступним поколінням, є спільним різних історичних епох і регіонів і являють собою ядро економічної культури суспільства.

І соціально - економічної, організаційно - економічні підрозділяються на ряд видів і форм реалізації, які ми розглянемо далі.


Питання 2. Класифікація організаційно-економічних відносин.

Організаційно-економічні відносини поділяються на три основних види:

- поділ і кооперація суспільної праці і виробництва;

- організація господарської діяльності;

- управління економікою.

Суспільний поділ праці включає основні форми: спеціалізацію і кооперування.

Спеціалізацію підрозділяють на: предметну, подетальну,технологічну.

Суспільний поділ праці в масштабах країни включає:

- загальний поділ праці (поділ праці між великими сферами економіки, наприклад, промисловість і сільське господарство);

- приватний, або особливий поділ праці (між галузями й усередині галузей);

- одиничний поділ праці (на рівні окремого підприємства).

Поділ праці спирається на все більше поглиблення спеціалізація (від

предметної до подетальної та технологічної), що спричиняє розвиток

коопераційних зв'язків.

Організація господарської діяльності реалізується в двох основних формах: натурального і товарно-ринкового господарства.

Управління економікою включає дві основні форми реалізації: стихійно-ринкове і державно - планове регулювання економікою.

Організаційно-економічні відносини можна представити у вигляді такої схеми:

 

Організаційно-економічні відносини

           
     
 


Підрозділи і Організація господарською управління

економікою діяльність економікою

кооперацій

суспільної праці

і виробництва

 

 

стихійно - ринкове

натуральное хозяйство товарно – ринкове державно планове

економікою


Питання 3. Система відносин власності. Класифікація власності.

Відносини власності можуть бути розглянуті як відносини:

Власник - Майно - невласника

У двох аспектах:

1) Система економічних відносин власності включає наступні основні елементи:

- відносини присвоєння;

- відносини господарського використання;

- відносини економічної реалізації власності (різні доходи від власності).

2) Власність в юридичному аспекті - система правовідносин, що включає три основні види:

- володіння;

- користування;

- розпорядження майном.

Критерієм для класифікації економічних відносин власності виступає ступінь реального усуспільнення праці та виробництва.

Основними типами, або класами відносин власності виступають:

1) Приватна власність - реалізується в двох основних формах:

- приватне присвоєння (власник засобів виробництва самостійно розпоряджається продуктами своєї праці);

- привласнення чужої праці (власник засобів виробництва використовуючи чужу працю, розпоряджається продуктами, створеними ним). Наприклад рабовласницька, феодальна, часто капіталістичне правління.

Колективна власність реалізується через загальне пайову і загальне спільне привласнення.

2) Загальне пайове присвоєння характеризується такими рисами:

- майно створюється за рахунок внесків або паїв учасників;

- здійснюється спільне управління та використання майна в інтересах усіх учасників підприємства, 4 при цьому частка в майні і участі в управлінні зазвичай визначаються розмірами внеску або паю;

-економічна реалізація власності здійснюється пропорційно розміру внеску або шляхом колективної угоди. Загальна часткова власність реалізується в таких основних формах:

- господарське товариство;

- акціонерне товариство;

- виробничий кооператив;

- господарська асоціація;

- спільне підприємство.

3) Загальне спільне привласнення характеризується наступними особливості:

- майно і всі природні блага розглядаються як загальна нероздільно- спільна власність;

- не передбачається будь-якої частки кожного учасника у спільній сумісній власності;

- будь-який учасник підприємства не має права самовільно привласнювати будь-яку;

- частка спільної власності;

- управління здійснюється колективно в загальних інтересах, а економічна реалізація здійснюється або в рівних долях, або пропорційно трудовому внеску.

Спільна сумісна власність реалізується в таких формах:

-первіснообщинний;

-майно селянського господарства;

-сімейна власність;

-державна власність;

-муніципальна власність.

Класифікація відносин власності може бути представлена наступною схемою:

 

Відносини власності

           
 
     
 


Приватна власності Колективна власність

 

Загальна часткова Загально спільне

власність привласнення

 


Питання 4. Нові тенденції відносин власності: світовий досвід та вітчизняна практика.

На Заході еволюція відносин власності походила від приватної до загальної частковій і потім до формування загального спільного присвоєння. В ХI-XIX ст. домінувала приватна власність. У XIX ст. спостерігаються тенденції інтенсивного становлення акціонерного капіталу та виникнення фінансового капіталу. У XX ст. внаслідок поглиблення процесів концентрації і централізації капіталу суспільного розподілу праці, інтернаціоналізації господарських зв'язків спостерігається збільшення усуспільнення суспільного виробництва, наслідком чого є становлення державного сектора економіки. Держава «бере на себе» неприбуткові, але важливі в стратегічному плані галузі, такі як: військово-промисловий комплекс, енергетика, транспорт, соціальні послуги.

Фактично держава здійснює контроль за вторинним перерозподілом доводів в суспільстві і, таким чином, ринкова економіка на даному етапі стає соціально-регульованої або соціально-регульовано або соціально - орієнтованою.

В даний час на Заході спостерігається багатоукладність або багато-варіантність відносин власності, тобто представлені всі типи, чи класи відносин власності і більшість форм їх реалізації.

У той же час постсоціалістичних країнах відбувається реформування відносин власності від абсолютної монополії держави до формування багатоукладності відносин власності. Тобто загальне спільне привласнення потрібно обмежити в масштабах і доповнити приватною власністю і спільної часткової. Такий процес носить назву «роздержавлення власності». Часто застосовують термін «приватизація». Однак його економічний зміст полягає в переході до приватної власності тобто це лише один елемент процесу роздержавлення.

Процес реформування відношення власності тривалим і охоплює кілька етапів. Він розвернувся у постсоціалістичних країнах на початку 90-х років.

В Україні процес роздержавлення власності був відзначений такими негативними тенденціями:

• кожне третє підприємство було приватизовано з порушеннями;

• 70-80% приватизованих об'єктів (здійснювалося через офшорні

зони з відходом капіталу через кордон).

 

ТЕМА 3. Типи організації господарства. Трудова теорія вартості(с.17-20)


Читайте також:

  1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  2. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  3. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  4. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  5. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  7. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  8. Автоматичне регулювання.
  9. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  10. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
  11. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
  12. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ




Переглядів: 740

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Виробництво Виробництво | Питання 1. Натуральне та товарне виробництво.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.