МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Стилі спілкування і проблеми ефективного спілкування.Спілкування - це форма психологічного взаємозв'язку людей в процесі їх сумісної діяльності. Управлінське спілкування прийнято розглядати як психологічні взаємозв'язки людей в процесі управління. При цьому істотну роль в правлінському спілкуванні грають почуття такту і відчуття контакту з партнером. У менеджменті вже відпрацьовані певні прийоми впливу на людей, які використовуються в процесі ділового спілкування. Ці прийоми різноманітні, бо менеджеру доводиться спілкуватися письмово і усно, при особистій зустрічі і по телефону. Для кожного виду спілкування існують свої прийоми і методи. Спілкуючись, менеджер сприймає не тільки слова співрозмовника, але і його погляд, тембр голосу, інтонацію,міміку, жести. Слова передають логічну інформацію, а жести, міміка, голос цю інформацію доповнюють. Спілкування як взаємодія двох людей може здійснюватися на трьох рівнях: когнітивному (пізнавальному), емоційному і поведінковому, а може бути направлено на рішення якої-небудь значущої задачі або на задоволення особистих потреб. Спілкування може відбуватися за такими стилями:
Для ефективного спілкування керівник повинен володіти відповідною комунікативною компетентністю, тобто вербальними (мовними) і невербальними (немовними) навичками спілкування, вмінням пристосовуватися до ситуації, вибирати оптимальні кошти спілкування в кожному конкретному випадку.
В сучасній дидактиці використовують 2 підходи до процесу навчання. Головний критерій, що їх відрізняє – роль викладача і студента. 1 підхід: викладач – суб’єкт, студент – об’єкт – Класичний або академічний підхід-авторитарна система, на думку сучасних науковців, в якій домінують зовнішні соціальні фактори впливу. 2 підхід: орієнтація на постійну активність того, хто навчається; відносини «викладач-студент» - «суб’єкт-суб’єктні» 2 підхід є основою сучасної гуманістичної парадигми (особистісно орієнтований) в освіті і вихованні. Орієнтація на особистість учня допускає сумісну діяльність у створенні освітнього продукту – знань. Цілі, зміст технології: контроль у процесі вивчення навчальної дисципліни розглядається з урахування інтересів того, хто навчається. Цілі навчання успішно та раціонально досягаються за умови використання відповідних методів навчання. Метод навчання – це спосіб сумісної діяльності викладача та студента, спрямований на досягнення освітніх цілей. Прийом – складова частина методу. Окремі прийоми є складовими частинами різних методів навчання. Систематизація методів навчання здійснюється за наступними ознаками: а) ступінь участі студента у педагогічному процесі: · Академічний метод – це передача (трансляція), тиражування інформації методом передавання знань від викладача студентам. · Активний метод – це самостійне отримання знань (самостійна робота студентів). · Інтерактивний метод – сумісна діяльність всіх учасників освітнього процесу. Виник як слідство необхідної ефективної роботи в команді з метою швидкого отримання знань та створення атмосфери співдружності. б) за джерелом передавання знань: · Словесні(вербальні) методи (лекція, пояснення, розповідь, бесіда, дискусії і т.д.). · Наочні методи (спостереження, ілюстрації матеріалу за допомогою картин, карт, макетів; демонстрація роботи приладів, технічних пристроїв, наочного телебачення, відео тощо). · Практичні методи – (вправи, лабораторні роботи, дидактичні ігри, наукові експерименти, виробнича і педагогічна практика). в) за способом передавання інформації у навчальному процесі: - пряме навчання – викладач надає основні поняття, закони, принципи дисципліни; - дослідження – викладач створює проблемну ситуацію, а студенти формулюють проблему і самостійно її вирішують; - моделювання – участь в презентації, показі дійсних життєвих ситуацій; - сумісне навчання – робота студентів в групах над окремими частинами навчального матеріалу. г) за логікою передачі інформації: - індуктивний; - дедуктивний. д) керування навчальною діяльністю: - під керівництвом викладача; - самостійна робота студентів.
Читайте також:
|
||||||||
|