• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Прямий метод навчання. Лекція як форма реалізації прямого методу навчання

Лекція №3

1. Прямий метод навчання: сутність, визначення.

2. Переваги і недоліки прямого методу

3. Лекція як форма реалізації прямого методу навчання

3.1. Види лекцій

3.2. Структура лекцій

3.3. Етапи підготовки лекцій

3.4. Пауза і її роль

Пряме навчання – структуроване, послідовне викладання головних понять, законів і принципів дисципліни.

Новий матеріал подається логічними частинами, перевіряється його засвоєння, якщо потрібно з’ясовувати складні моменти.

Матеріал супроводжується:

- у викладанні економічних дисциплін: схеми, таблиці;

- у точних науках: формули, статистичні дані;

- мови, література: аудіо- , відеоматеріали

Пряме навчання – пасивна форма отримання знань для студентів. Можливо додавати активність студентам за допомогою питань, прикладів.

Форми навчання:

- лекція;

- дискусія.

Переваги прямого методу навчання:

1) послідовно і чітко викладається головний зміст, додатково з’ясовуються складні питання;

2) висока ступінь керування з боку викладача дозволяє ефективно використовувати час;

3) аналізуються зв’язки між різними ідеями, піддаються сумніву існуючи догми, твердження.

Недоліки прямого методу навчання:

1) пасивність студентів;

2) обмеженість матеріалу лекційними годинами;

3) високий рівень контролю не є стимулом для творчості тих, хто навчається.

Лекція(від лат. lectio - читання) – логічне, системне, глибинне та зрозуміле викладення навчального матеріалу.

Мета лекції: допомогти засвоїти фундаментальні основи курсу, оволодіти методами науковими пізнання, ознайомитися з новітніми досягненнями наукової думки.

Функції лекції:

1) методологічна;

2) інформативна;

3) організаційна;

4) виховна.

Види лекцій:

- вступна;

- тематична;

- підсумкова;

- оглядова.

Вступна лекція

Значну роль відіграє для подальшої лекційної роботи в аудиторії, готовність студентів до сприйняття методології і предметів до сприйняття методології і предметів дисципліни. Дає уявлення про дисципліну. Варто показати актуальність, практичність, значущість завдання курсу, надати перелік літератури.

Тематична лекція дає послідовне систематичне викладення змісту курсу або дисципліни.

Підсумкова – огляд головних ідей і досягнутих навчальних цілей.

Оглядова – присвячується певній проблемі, лектор приділяє увагу найбільш складним проблемам, теоріям.

Структура лекції:

1) вступна частина – 5-7 хвилин

2) основний зміст – кожен пункт основної частини завершується логічним висновком, 4-5 питань по 15 хвилин.

3) заключна частина – 5 хвилин, узагальнення підсумки, питання або з’ясування із студентами, перевірка ступеня засвоєння матеріалу, презентація наступного лекційного матеріалу, рекомендації щодо самостійної роботи.

Етапи підготовки:

1. З’ясувати тему, зміст, головні ідеї.

2. Зібрати матеріал і його структурувати, вирішити в якому співвідношенні буде використовуватися теоретичний і фактичний матеріал.

3. Організація матеріалу за планом.

4. Написання тексту лекцій і повний текст лекцій 15-20 сторінок.

5. Репетиція і перевірка результатів роботи, читання лекції перед дзеркалом з годинником.

Вимоги, за якими процес викладання лекційного матеріалу є ефективним:

- мовлення не може бути монотонним, слід варіювати силою голосу і його тембром;

- мовлення має бути емоційно-обґрунтованим;

- матеріал має викладатися доступно, слід запобігати як книжкового, так і розмовного стилю;

- необхідно збагатити мовлення різноманітними стилістичними засобами і прийомами: ідіоми, порівняння, крилаті вислови, тощо;

- слід звертати увагу на безпосереднє спостереження за аудиторією, яке необхідно для взаємодії;

- лекцію слід читати з наглядом на те, як засвоюється матеріал, що викладається;

- мовлення має бути з перервами у вигляді пауз – через 15-20 хвилин слід перервати лекцію: обліковою перевіркою присутності, анекдотом, використанням наочності, фактами з біографій відомих людей, науковців, розрахунком, статистичними даними, тощо.

Варіанти читання лекції:

Проблемна лекція – нове знання вводиться як невідоме, яке потрібно відкрити;

Завдання викладача: спонукати студентів для пошуку рішення проблеми, теоретичний матеріал подається у вигляді завдання, отже практичне пізнання наближається до пошуку дослідження діяльності.

Переваги: забезпечує розвиток теоретичного мислення професійної мотивації, кооперативність.

Лекція-візуалізація – виникла як результат принципу наочності, усна інформація перетворюється у візуальну форму або в усній формі.

Візуальні матеріали мають:

- забезпечити систематизацію знань;

- допомагають засвоєнню нової інформації;

- забезпечують створення і розв’язання проблемних ситуацій;

- демонструють різні способи візуалізації.

Форми наочності:

- натуральна;

- образотворча;

- символічна.

Слід враховувати:

- рівень підготовки і освіченості аудиторії;

- професійна спрямованість;

- особливість обраної теми.

Лекція удвох – діалог двох викладачів, розвиток і продовження викладацької проблеми, яка досліджується, обговорення теоретичних і практичних проблем двома фахівцями,представниками різних наукових галузей, прихильників і супротивників, теоретиків і практиків.

Переваги:

1. Актуальні знання необхідні для розумного діалогу і участі в ньому студентів;

2. Наявність різних точок зору, джерел інформації;

3. Наочне уявлення про культури дискусії, способу введення діалогу, спільного пошуку рішень.

Лекція-прес-конференція – може бути використаний спочатку/всередині/у кінці курсу.

На початку тем – з метою виявити потреби і коло інтересів групи.

В середині курсу – систематизація і закріплення засвоєння знань.

Наприкінці – з’ясувати перспективи розвитку і наявність знань.

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
5. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
6. III.4 Форматування тексту.
7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
8. IV. Виклад інформаційного матеріалу
9. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
10. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
11. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
12. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі

Переглядів: 3109