Пізнавальний психічний процес.

Тема : Відчування як елементарний

Основи економічної теорії

Навчальний посібник

Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук,С.Я. Кісь,

І.І. Проданова, О.С. Яцюк

Мета: дати загальну психологічну характеристику відчування як сенсорного

процесу; описати класифікації відчуттів; розкрити основні властивості

відчуттів; охарактеризувати закономірності взаємодії відчуттів.

План:

1. Загальна психологічна характеристика відчування.

2. Класифікації відчуттів.

3. Основні властивості відчуттів.

4. Пороги відчуттів і чутливість.

5. Закономірності взаємодії відчуттів. Явище адаптації.

Література:

1. Загальна психологія: Навч. посібник / О.Скрипченко,

Л.Долинська, З.Огороднійчук та ін.—К.: „ АПН „ , 2001. - 464 с.

2. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія:

Навч. посібник - К.: МАУП, 2001. - 256 с.

3. М'ясоїд П.А. Загальна психологія : Навч.посіб.— К.: Вища школа,

2004. - 487 с.

4. Общая психология / Под. ред. А.В.Петровского—М.: Просвещение,

1986. – 464 с.

5. Психологія : Підручник / За ред. КЛ.Трофімова . - К.: Либідь,

2000.—558 с.

1. Відчування- елементарний пізнавальний психічний процес, що дозволяє відображати окремі властивості, риси, ознаки предметів та явищ реальності при їхньому безпосередньому впливові на органи чуття ( аналізатори ). Науковці називають відчування сенсорним процесом. Відчуття – це результат відчування як процесу.

Приклади відчуттів: відчуття блиску від падаючого метеориту, відчуття ритму музики , відчуття солодкого присмаку від цукерки , відчуття різкого запаху одеколону, відчуття спраги від нестачі води в організмі і т.д.

Відчуття виконують три основні функції : 1). інформаційну- вони виступають першоджерелами знань про навколишній світ і внутрішні стани організму, оскільки постачають безпосередню інформацію про об'єктивну реальність (досліди із сенсорною ізоляцією ); 2). регуляторну- через відчуття як психічні відображення внутрішніх станів організму та властивостей навколишнього світу центральна нервова система одержує сигнали щодо запуску необхідної в кожній конкретній ситуації поведінки; 3). емоційну–

проявляється у так званому емоційному тоні кожного відчуття (на думку В.Вундта, будь-якому відчуттю відповідає певна емоція).

Для виникнення відчуттів необхідні такі чинники: 1). фізичні властивості об'єктів матеріального світу (наприклад, колір, запах, температура та ін. ), які називаються подразниками; 2). вплив даних подразників на органи чуття – процес подразнення; 3). нейрофізіологічний процес збудження, що виникає під впливом дії подразників на особливі нервові утворення – аналізатори ( І.П.Павлов ).

Структура аналізатора: 1). периферійна частина ( рецептор ) – приймає подразник та перетворює його фізико-хімічну енергію в енергію нервового імпульсу (наприклад, рецептори зорового аналізатора знаходяться на сітківці ока; бувають двох типів – палички та колбочки ); 2). провідникова частина – доцентрові ( аферентні ) та відцентрові ( еферентні ) нерви як провідні для нервового імпульсу шляхи; 3). центральна частина – первинні ділянки кори великих півкуль головного мозку , в яких об'єктивна реальність розкладається на велику кількість елементів.

2. Найпоширеніші класифікації відчуттів :

1). За модальністю: зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові та ін.; 2). За місцем розташування рецепторів( згідно з англійським фізіологом Ч.Шеррінгтоном ): 1. інтероцептивні ( органічні ) - сигналізують про перебіг різноманітних внутрішніх станів організму; рецептори знаходяться на стінках внутрішніх органів; 2. пропріоцептивні – сигналізують про рух та взаємне розташування частин тіла у просторі; рецептори знаходяться у м'язах, сухожиллях та суглобах; поділяються на статичні відчуття ( відчуття рівноваги ) та кінестетичні ( рухові ) відчуття; 3. екстероцептивні - сигналізують про особливості зовнішнього середовища; рецептори знаходяться на поверхні тіла; поділяються на дві підгрупи : а). дистантні ( зорові, слухові ) та б). контактні ( дотикові, смакові ), проміжне положення між ними займають нюхові відчуття.

3. Властивості відчуттів :

1). Якість– це властивість, що дозволяє відрізняти відчуття в межах одного виду. Приклад : в межах смакових відчуттів можна виділити такі чотири основні їхні якості, як кисле, солоне, солодке, гірке.

2). Інтенсивність– це властивість , що пов'язана з кількісними характеристиками відчуттів. Приклад: звук може відображатися у відчутті як тихий або гучний. Інтенсивність відчуття залежить як від сили діючого подразника, так і від функціонального стану рецептора. Приклад: якими б сильними не були запахи довкола людини із сильним нежитєм,вона їх майже не відчуває.

3). Тривалість– це властивість, що пов'язана з часовими характеристиками відчуття. Приклад: біль може тривати як декілька секунд, так і декілька годин. Тривалість відчуття визначається: а). часом дії подразника, б). його інтенсивністю, в). функціональним станом аналізатора.

Кожне відчуття характеризується латентним періодом свого виникнення, а також інерцією. Інерція відчуттів проявляється в явищі післядії, тобто у виникненні так званих послідовних образів. Причина виникнення : навіть після припинення впливу подразника на певний аналізатор у ньому деякий час ще присутнє залишкове нервове збудження, тому впродовж цього часу продовжує тривати відповідне відчуття. Послідовні образибувають: 1. позитивні ( за своєю якістю відповідають тому подразнику, який їх викликав; інша назва – „миттєва пам'ять”; закономірність їхнього виникнення лежить в основі кінематографії ); 2. негативні ( за своєю якістю зворотні або додаткові до якості реального подразника; приклад: зорові відчуття при закритих очах одразу після тривалого погляду на яскраве сонце).

4). Просторова локалізація подразника -дана властивість дозволяє визначати реальне місцезнаходження того подразника, ознаки якого відображаються у відчуттях. Приклад: почувши звук, людина може хоча б приблизно вказати на його джерело.

4. Виникнення відчуттів підпорядковане певним закономірностям . У першу чергу цей процес пов'язаний з чутливістю аналізаторів, яка визначає так звані пороги виникнення відчуттів.

Пороги чутливості аналізатора– це ті показники інтенсивності подразників ( від найслабшого до найсильнішого ), в межах яких можуть виникати усвідомлювані людиною відчуття. Приклад: для зорових відчуттів пороги чутливості обмежені електромагнітними випромінюваннями з довжиною хвиль від 380 до 770 ммк.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Теоретичні основи міжнародного менеджменту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.