Вологість повітря кількісно виражається слідуючими характеристиками:
а - абсолютна вологість повітря – г/м3 - кількість водяної пари у грамах, що знаходиться в 1 м3 повітря;
a = 0.81 e : ( 1 + α t) ( мбар )
а = 1,06 е : ( 1 + α t ) ( мм )
а = 81 е : ( 1 +t ) ( Па )
е – насиченість водяної пари в відповідних одиницях;
α - коефіцієнт розширення газів ( для повітря 0,004);
t – температура повітря, 0С;
е – фактична насиченість водяної пари , гПА – це парцинальний тиск;
е = Е/ - А ∙ р ∙ ( t – t/ )
Е/ - максимальне насичення водяної пари при відповідні температурі змоченого термометра ( визначається за психрометричними таблицями );
t і t/ - температури повітря відповідно за сухим та змоченим термометрами, 0С;
р – атмосферний тиск повітря, Па ;
А – психрометричний коефіцієнт, що залежить від швидкості вітру ( для стаціонарного психрометра в будці 0,0008, для аспіраційного психрометра 0,0007);
f – відносна вологість повітря -інтегральний показник для характеристики вологості повітря, відношення фактичної насиченості водяної пари в повітрі до максимальної насиченості при даній температурі у відсотках:
f = ( е : Е ) 100 %
Е – максимальне насичення водяної пари за сухим термометром;
Якщо е = Е, то відносна вологість дорівнює 100 %.
d – дефіцит насиченості водяної пари (гПа),різниця між максимальною і фактичною насиченістю при даній температурі:
d = Е – е
точка роси –температура, за якої повітря досягає максимального насичення водяною парою при незмінному тиску. Визначається за таблицею через фактичну насиченість водяної пари.