• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні підходи до розміру еколого-економічного збитку

Сутність економічного збитку від порушення довкілля та класифікація

Еколого-економічний збиток від порушення (забруднення) природного середовища – виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, тобто шкода, додаткові витрати на її компенсацію, упущена вигода тощо. Одночасно під еколого-економічними збитками розуміють різницю між сукупним суспільним продуктом, який міг би бути одержаний на основі раціонального використання НПС, і сукупним суспільним продуктом, одержаним при допущених порушеннях НПС.

Категорія економічний збиток від забруднення довкілля розглядається як 2 види витрат: 1.витрати на попередження впливу забрудненого середовища на реципієнтів; 2.витрати на ліквідацію негативних наслідків, які сприченені впливом впливом забрудненого середовища.

Екологічні втрати від забруднення є додатковими витратами підприємства. Ці витрати можуть покриватися підприємством у формі ціни товару та у вигляді штрафів, які сплачують з прибутку підприємства.

Економічний збиток від забруднення НПС включає такі групи витрат: -економічні витрати; -соціальні витрати; -втрата можливостей.

Для аналізу збитків від забруднення НПС розрізняють: -витрати на ліквідацію наслідків забруднення атмосферного повітря; -витрати на ліквідацію наслідків забруднення водних ресурсів; -витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельних ресурсів; -витрати на відновлення рослинного і тваринного світу; -витрати на зберігання, охорону і використання твердих та рідких відходів виробництва.

При оцінці збитків від забруднення НПС враховують натуральні та вартісні показники.

Розрізняють такі класифікації збитків:1) за характером дії, ступенем невизначеності, проявом у часі: -фактичні; -прогнозні; -попереджені. 2) за галузями н/г: -збитки промисловості, -збитки с/г, -збитки комунального господарства; збитки оздоровчих закладів та інші. 3) за компонентами НПС – водними, земельними, лісовими, атмосферними ресурсами.

Еколого-економічний збитокскладається з трьох елементів: втрачений продукт; недовироблений продукт; компенсаційні витрати.

Аналіз еколого-економічного здійснюється в такій послідовності: 1.визначається вид забруднення; 2.визначається вміст забруднюючих компонентів, тяжкість їх впливу на довкілля, зона поширення забруднення та тривалість; 3.проводиться розрахунок величини еколого-економічного збитку відповідно до нормативних методик.

Розрізняють такі методи: 1.прямих розрахунків витрат – співставлення та аналіз показників впливу на довкілля в результаті забруднення в забрудненому і контрольному районі; 2.метод статистичної оцінки – поєднують кореляційний і регресійний методи аналізу впливу факторів забрудненого середовища на досліджуваний показник; 3.непрямої емпіричної оцінки, яка дозволяє розраховувати розмір збитків від забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів враховуючи стан природного об*єкту і його здатність до самовідновлення.

Емпірична оцінка збитків від забруднення атмосферного повітря здійснюється за такою формулою:,

де, γ–константа, що показує розмір шкоди, завданої при надходженні в НПС 1т умовно забрудненої речовини, грн./умов.т; σ – коефіцієнт відносної небезпеки забруднення атмосфери в межах окремих територій , визначається як середньозважена по всій площі забруднення і залежить від різновидів територій, які потрапляють до забрудненої території; ƒ– коефіцієнт розсіювання домішок, який залежить від фракційного складу і швидкості осідання частинок; М – порівнювана маса усіх забруднюючих речовин, що надходять в НПС від джерела забруднення ум.т.

Емпірична оцінка збитків від забруднення водних ресурсів здійснюється за такою формулою: ,

де, γ– аналогічна до формули 1, а σ– (басейновий коефіцієнт) залежить від народногосподарського значення водного джерела, що піддається впливу забруднення.

Витрати спрямовані на компенсацію збитків непродуктивні (пасивні), а на попередження – продуктивні (активні).

В загальному вигляді економічний збиток від порушення НПС можна розрахувати за формулою: У = Ум + Ун + Ук,

де: Ум– вартість частини сукупного готового продукту, що втрачається через його пряме руйнування; Ун– втрата недовиробленоїпродукції через забруднення НПС; Ук– додаткові витрати на ліквідацію наслідків забруднення НПС.

Загальний розмір економічних збитків, його точний прогноз у майбутньому необхідний для визначення коштів з охорони НПС як в цілому по країні, так і на окремо взятому підприємстві.

Читайте також:

1. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
2. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
3. Взаємозв’язок розміру наночастинок з їхніми оптичними властивостями
4. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.
5. Визначення економічного розміру замовлення
6. Визначення оптимального розміру партії, що замовляється
7. Визначення оптимального розміру поставок
8. Визначення поняття права. Значення загального поняття права. Різні підходи до визначення поняття права.
9. Визначення прибутку (збитку) за звітний період
10. Визначення розміру полів за допомогою розбиття статті на 9 рівних частин
11. Визначення розміру статутного капіталу.
12. Вимір дохідності та загальні підходи до оцінки ефективності управління інвестиційним портфелем.

Переглядів: 857