Визначення оптимального розміру партії, що замовляється
Після того, як визначено систему поповнення запасів, необхідно кількісно визначити розмір партії, що замовляється, а також інтервал часу, через який буде повторюватися замовлення.
Оптимальний розмір партії товарів, що поставляються, і відповідно, оптимальна частота завезення залежать від таких факторів, як:
• обсяг попиту (обороту);
• витрати на доставку товарів;
• витрати по збереженню запасу.
Як критерій оптимальності вибирають мінімум сукупних витрат на доставку і збереження.
Витрати на доставку і збереження залежать від розміру замовлення, однак характер залежності кожної з цих статей витрат від обсягу замовлення різний.
Витрати з доставки товарів при збільшенні розміру замовлення зменшуються, тому що перевезення здійснюються більш великими партіями і, отже, рідше.
Витрати по збереженню збільшуються прямо пропорційно до обсягу замовлення.
Результатом інтеграції цих графіків є крива, що відбиває характер залежності сукупних витрат по транспортуванню і збереженню від обсягу партії, яка замовляється (рис. 6.4).
Ця крива має точку мінімуму, в якій сумарні витрати мінімальні. Абсциса цієї точки Sопт дає значення оптимального обсягу замовлення.
Задача визначення оптимального обсягу замовлення, поряд із графічним методом, може бути розв'язана й аналітично.
Рис. 6.4. Залежність витрат на збереження і транспортування
від обсягу замовлення
Для цього необхідно знайти рівняння сумарної кривої, продиференціювати його і дорівняти першу похідну до нуля. В результаті буде одержана формула, відома в теорії управління запасами як формула Уїлсона, що дозволяє розрахувати оптимальний розмір замовлення:
де SОПТ - оптимальний розмір партії, що замовляється;
О - величина обороту;
Сm - витрати, пов'язані з доставкою;
Сx - витрати, пов'язані зі збереженням.
Управління матеріальними потоками та супроводжуючими їх фінансовими та інформаційними потоками неможливе без автоматизованої інформаційної системи, яка повинна забезпечувати керівництво на усіх етапах логістичної активності не тільки необхідною інформацією; а й дозволяти завдяки аналітичним (інтелектуальним) компонентам виконувати аналіз ситуації в оперативному режимі для прийняття управлінських рішень як оперативного, так і стратегічного характеру.