Розділ 9. План фінансування видання

Розділ 8. Видавничий ризик

При розвиткові справи неминуче виникають труднощі і доводиться ризикувати.

До числа видавничих ризиків відносять:

- вибір найменування і тематики книг і підручників, що плануються до видання;

- формування авторських колективів для написання книг;

- вибір структури і оформлення видання, встановлення його накладу;

- конкуренти і їх продукція;

- деякі потенційно несприятливі виробничі і фінансово-економічні тенденції;

- завищена вартість розробки і виробництва;

- недосяжність торгових планів;

- невиконання графіку випуску книжкової продукції;

- складнощі і затримки в отриманні необхідних ресурсів і матеріалів;

- труднощі, що виникають при отриманні необхідних банківських кредитів;

- більш висока, ніж планувалося, вартість впровадження і розвитку проекту у зв'язку зі змінами фінансового і організаційного характеру.

Бізнес-план передбачає розрахунок потенціалу проекту і графіків їх фінансування; він може також служити оперативним планом для фінансового управління проектом. Управління фінансовою діяльністю безпосередньо зв’язано з управлінням комерційною і виробничою діяльністю видавництва. У основу фінансового плану мають бути підготовлені строком на три - п'ять років три базових документа: прогноз прибутку і збитків; проект розподілення грошових потоків; проекти бухгалтерського балансу на початок і кінець робіт кожного року.

Прогноз прибутків і збитків. Підготовка розрахунків в даній області полягає у визначенні прибутковості проекту. Вирішальним з прогнозів, що розробляються, є прогноз реалізації (продажів). У цьому розділі використовуються раніше складені прогнози розмірів збуту.

Графік беззбитковості. Він показує рівень продажів (виробництва), необхідний для покриття витрат. У нього включаються витрати, як залежні від рівня виробництва (виробнича праця, матеріали, торгові витрати), так і не залежні від нього (орендна плата, рівень відсотків, платня службовцем і так далі). Рівень продажів, при якому покриваються усі витрати, є рівнем беззбитковості проекту.

Контроль вартості. Прибуткові плани залежатимуть від здатності здійснювати управління і контроль цінами. З цієї причини багато інвесторів хочуть знати спрямованість цінової політики видавництва на найближчий час і на перспективу. Тому фінансовий план повинен включати короткий опис того, як досягатиметься і підтримуватиметься рівень цін, хто відповідатиме за простеження коливань елементів вартості, як часто будуть подавати відповідну інформацію і як це буде впливати на бюджет.

Зі змісту основного документу розвитку і здійснення видавничої діяльності, яким є бізнес-план, видно, що найактуальніше і важливіше завдання - це визначення.

В результаті розробленого бізнес-плану формується звіт про доходи, форма аналізу грошових потоків, бухгалтерський баланс.

Бізнес-план як засіб обґрунтування і реалізації підприємницької ідеї

Стратегічне бачення справи, видавничі і підприємницькі ідея, місія, мета і цілі діяльності суб'єкта видавничого бізнесу конкретизуються і фокусуються в його бізнес-плані — комплексній програмі діяльності, яка містить аналіз умов (конкуренція, ринки), можливостей, проблем, потреб і джерел їхнього забезпечення, прогнозовані економічні результати і методи їх досягнення.

Бізнес-план є раціональним, прагматичним осмисленням, моделюванням майбутньої справи, описом продуктів і послуг, їх ринкової позиції, аналізом необхідних для її здійснення ресурсів, джерел і способів їх отримання, можливостей, шансів і загроз, проективним викладом очікуваних результатів. Це — наближений до реалій проект (модель) діяльності суб'єкта видавничого бізнесу, який дає змогу краще зрозуміти майбутнє, страхує від багатьох помилок. На підставі його аналізу можна зробити висновок щодо продуктивності видавничої і підприємницької ідей, трансформації їх в ефективну підприємницьку діяльність. Позитивні прогнози і висновки дають підстави для початку діяльності, сигналізують майбутнім партнерам, інвесторам, кредиторам про доцільність відповідної співучасті в ній. Без нього неможливо на ринкових засадах залучити необхідні ресурси; він є важливою передумовою формування команди однодумців, оскільки дає змогу ініціаторові ідеї переконати інших в її обґрунтованості та економічній ефективності.

Розроблення бізнес-плану передбачає перевірку життєздатності видавничої та підприємницької ідей, встановлення надійних партнерських відносин, створення необхідних активів, налагодження цілеспрямованої виробничої і збутової діяльності, формування адекватного його цілям управлінського потенціалу. Функціонально він спрямований у зовнішнє (інвестори, кредитори, органи влади) і внутрішнє (персонал) середовища суб'єкта бізнесу. За твердженням К. Барроу, П. Барроу, П. Брауна, підготовка ґрунтовного бізнес-плану займає приблизно 200—400 людино-годин.

Зміст і структура бізнес-плану залежать від сфери, мети, масштабу діяльності, особливостей ринку і видавничого продукту, можливостей і потреб тощо. Він має містити обґрунтування мети діяльності, характеристику видавничого продукту, оцінку і прогноз розвитку ринку (масштабу, конкуренції, поведінки покупців і споживачів), обґрунтування конкурентоспроможності і життєздатності видавництва, книгорозповсюджувальної організації в конкретних умовах, аналіз необхідних і наявних ресурсів, в т. ч. компетенцій. Сформульовані оцінно-прогностичні положення ілюструють відповідними документами (економічними розрахунками, посадовими інструкціями, специфікацією товарів тощо).

Як правило, структуру бізнес-плану утворюють такі елементи:

1. Резюме (вступ) — стислий опис видавничого проекту та основних його складових, мети, намірів і ключових аспектів діяльності.

2. Загальна характеристика галузі і підприємства — стан і тенденції розвитку галузі; характерні особливості підприємства (історія розвитку, склад засновників).

3. Аналіз ринку — масштаб, покупці і споживачі, конкуренція і конкуренти, динаміка і перспективи зростання, можливості та обмеження.

4. Маркетинг-план — опис стратегії маркетингу та основних параметрів маркетингової діяльності.

5. Товарна політика і виробничий план — основні параметри проектованих видань, прогноз їх життєвого циклу.

6. Організаційний план — форма організування бізнесу, персонал і система управління ним, організаційна структура, кадрова політика.

7. Оцінювання ризиків — джерела і зміст ризиків, способи уникнення їх, реагування на них.

8. Фінансово-економічний план — доходи, прибутки, збитки; видатки, податки і платежі; ефективність, рентабельність, дивіденди.

9. Висновки — оцінювання можливостей і потреб для перетворення їх на реальність.

Традиційно складанню бізнес-плану передують: вибір сфери діяльності (продукції, послуг); дослідження ринку, можливостей загроз; з'ясування виробничих аспектів, товарної, цінової і збутової політики; оцінювання потенціалу бізнесу тощо.

Наслідком розроблення та аналізу бізнес-плану є рішення про доцільність діяльності, залучення інвестицій, кредитів, очікування успішних результатів або відмова від реалізації видавничої і підприємницької ідей. У діловій культурі суб'єктів видавничого бізнесу в Україні бізнес-план ще не здобув належного визнання і використання. Щоб розробити його своїми силами, багатьом не вистачає знань, а для залучення компетентних фахівців — коштів.

РИЗИКИ У ВИДАВНИЧОМУ БІЗНЕСІ

Свобода діяльності, яку відкриває ринок, пов'язана з імовірністю неадекватного оцінювання ситуації, прийняття необґрунтованих рішень, невмотивованого організування справи, наслідком чого можуть бути нереалізовані видавничі і підприємницькі ідеї, недоотримання результатів, додаткові витрати, втрата активів, частки ринку, зниження конкурентоспроможності, збитки, розорення і крах.

Соціально-економічними передумовами ризику є діяльність у ситуації невизначеності, дефіциту інформації, нерозвинені прогностичні навички, низька культура підготовки і прийняття рішень. Спричинюють його і конкуренція, несприятливі політичні, соціально-економічні процеси, нестача ресурсів, недобросовісне партнерство. Жоден суб'єкт бізнесу не може уникнути ризику, бо він закладений у природі такої діяльності.

Закорінений ризик і в людській природі, проявляючись як прагнення до змагальності й успіху, авантюрність, інертність, стереотипне мислення, недооцінювання знань, ігнорування досвіду. Охочіше ризикують високоосвічені, креативні, невгамовні, наділені управлінськими повноваженнями, авторитетні працівники. Частіше вдаються до ризикових дій екстравертивні (спрямовані У зовнішній світ), акцентовані на успіх особи. Інтроверти (зосереджені на собі) більше дбають про стабільність і спокій. Схильність до ризику залежить і від віку людини: 25—40-літніх більше ваблять новизна, експеримент; 45—60-літні частіше потребують аргументів і прогностичних оцінок. Ризикованість дій часто прямо пропорційна зацікавленості й обернено — відповідальності.

Високоризикованим є і видавничий бізнес, чутливий до змін у зовнішньому середовищі й особливо залежний від особистісних чинників.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розділ 7. Діловий розклад	\|	Тема 4. Кредитні операції комерційного банку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.