• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 4. Кредитні операції комерційного банку

Мета:вивчити сутність та класифікацію кредитних операцій комерційного банку, форми забезпечення кредитів, розглянути методику оцінки кредитоспроможності позичальника, етапи кредитного процесу та методи управління кредитним ризиком.

План:

1. Сутність та класифікація банківських кредитів

2. Оцінка кредитоспроможності позичальника

3. Форми забезпечення зобов’язань позичальника перед банком

4. Порядок видачі і способи погашення позик

5. Плата за кредит

6. Етапи процесу кредитування

7. Кредитний ризик і методи управління ним

Кредит –це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Відповідно кредитні операції банків полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян.

Важливе практичне значення має класифікація кредитів.Кредити, які надаються банками, класифікуються за такими ознаками:

За строками користування:

- короткострокові – до 1 року;

- середньострокові – до 3 років;

- довгострокові – понад 3 роки.

Короткострокові кредити можуть надаватись банками підприємствам у разі їх тимчасових труднощів, що виникають у зв’язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити можуть надаватись суб’єктами господарювання на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Для формування основних фондів можуть надаватись довгострокові кредити. Об’єктами такого кредитування, як правило, є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше.

Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачене умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання до повного погашення кредиту та відсотків за його користування. Надання кредиту відбувається переважно, шляхом зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунка позичальника.

За забезпеченням:

- забезпечені заставою (майном, майновими правилами, цінними паперами);

- гарантовані (банками, фінанси чи майном третьої особи);

- з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

- незабезпечені (бланкові).

Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення – тільки під зобов’язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту та перевірений авторитет у банківських колах.

За ступенем ризику:

- стандартні кредити;

- кредити з підвищеним ризиком.

За методом надання:

- у разовому порядку;

- відповідно до відкритої кредитної лінії;

- гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов’язання).

За строками погашення:

- водночас;

- у розстрочку;

- достроково (за вимогами кредитора або за заявою позичальника);

- з регресією платежів;

- після закінчення обумовленого періоду (місця, кварталу).

Банківське кредитування здійснюється за умови дотримання певних принципів: терміновість, повернення, цільовий характер, забезпеченість та платність кредиту.

Принцип терміновостіповернення кредиту означає, що він має бути повернений позичальником банку в заздалегідь обумовлений строк.

Цільовий характервикористання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, обумовлені кредитним договором, - у конкретні господарські процеси, проекти, підприємства тощо.

Принцип забезпеченостікредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

У процесі кредитування підприємств банк не тільки вимагає повернення державної політики, а й сплати об’єктивним супутником кредиту, його складовою, оскільки кредитна операція – це акт комерційного продажу на певний строк грошових коштів. Відсоток є також одним із засобів управління сукупним грошовим оборотом, що застосовується Національним банком.

Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки на поточних і валютних рахунках, залучені кошти юридичних і фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання чи строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.

Забороняється надання кредитів на:

· покриття збитків господарської діяльності позичальника;

· формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств.

Кредитоспроможність –це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватись за своїми борговими зобов’язаннями.

Установи банку здійснюють оцінку фінансового стану позичальника – юридичної особи перед наданням його позики, а в подальшому – щоквартально для визначення розміру відрахувань до резерву та контролю за діяльністю позичальника. З’ясування кредитоспроможності ґрунтується на виявленні реального фінансового стану позичальника.

Оцінка фінансового стану позичальника – фізичної особи здійснюється перед наданням йому позички. Подальший аналіз здійснюється у разі змін, які впливають на фінансовий стан позичальника (втрата заробітку, втрата застави з незалежних від позичальника причин, втрата поручителя, виникнення простроченої заборгованості за кредитами або відсотками), про що позичальник повинен інформувати банк.

Оцінка фінансового стану позичальника – юридичної особиздійснюється на підставі даних офіційної звітності позичальника та інформації з пакета документів, що надає позичальник при отриманні кредиту.

Оцінка фінансового стану позичальника виконується двома етапами: 1-й етап –обчислення значень показників, які характеризують фінансовий стан позичальника; 2-й етап –оцінка і узагальнення показників та визначення класу надійності позичальника. На першому етапірозраховуються показники, які характеризують фінансовий стан позичальника. Ці показники, які характеризуються на такі аналітичні групи: І група – попередня оцінка позичальника; ІІ група – показники платоспроможності позичальника; ІІІ група – показники фінансової стійкості позичальника; ІV група – показники надійності позичальника.

На другому етапівизначається інтегральний показник, розрахунок якого ґрунтується на використанні принципу вагомості показників та в коефіцієнтів вагомості аналітичних груп. Залежно від величини інтегрального показника визначають клас надійності позичальника (А, Б, В, Г, Д).

Система показників,що характеризує фінансовий стан позичальника. І група – попередня оцінка позичальника –здійснюється з метою визначення ринкової позиції позичальника, його взаємовідносин із банком у минулому, перспектив розвитку. До цієї групи показників належить:

Період функціонування підприємства (ФП) – кількість років з часу державної реєстрації підприємства. ФП приймає значення, що дорівнює кількості років функціонування підприємства (числове значення може бути з десятковими знаками). Примітка: У разі функціонування підприємства 5 і більше років ФП приймає значення 5. По підприємствах, які функціонують менше одного року, ФП = 0,5.

Наявність бізнес-плану (БП) – характеризує перспективу розвитку підприємства. Показник БП може набувати одного з таких значень: БП = 1 при наявності бізнес-плану; БП = 0 при відсутності бізнес-плану.

Прибуткова діяльність (ПД) – свідчить про рентабельну діяльність підприємства. Показник ПД може набувати одного з таких значень;

ПД = 3 – прибуткова діяльність за останні 3 роки; ПД = 2 – прибуткова діяльність за останні 2 роки; ПД = 1 – прибуткова діяльність за останній рік; ПД = 0 – відсутність прибутку.

Погашення позичок у минулому (ПП) – характеризує наявність або відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення кредитів.

Показник ПП може набувати одного з таких значень:

ПП = 1 – кредит погашено без проблем; ПП = 0,7 – кредит погашено після відстрочки; ПП = 0,1 – кредит прострочений; ПП = 0 – позичальник ухиляється від відповідальності. Якщо позичальник не користувався кредитами в минулому, ПП = 0,1.

Сплата відсотків за користування кредитом (СВ) – характеризує наявність або відсутність фактів сплати чи несвоєчасної оплати відсотків за користування кредитом.

Показник СВ може набувати одного з таких значень: СВ = 1 – нараховані відсотки сплачено своєчасно; СВ = 0,7 – відсотки сплачено із затримкою платежу; СВ = 0,1 – відсотки прострочені; СВ = 0 – позичальник ухиляється від відповідальності. Якщо позичальник не користувався кредитами в минулому, то СВ = 0,1

ІІ група – показники платоспроможності позичальника.Коефіцієнт загальної ліквідності (К (з.л.)) характеризує, наскільки обсяг поточних зобов’язань за кредитами і розрахунками може бути погашений за рахунок всіх мобілізованих оборотних активів; чи здатний позичальник взагалі розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями

К (з.л.) = ,

де Ао – оборотні активи,

Зп – поточні (короткострокові) зобов’язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника К (з.л.) – не менше, ніж 2,0.

Коефіцієнт ліквідності (К(л.)) – показує, якою мірою оборотні активи покривають короткострокові зобов’язання можуть бути погашені швидко ліквідними активами.

К (л.) = ,

де Ал – ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних,

Зп – поточні (короткострокові) зобов’язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника К (л) – не менше ніж 0,5.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К(а.л.)) характеризує, наскільки короткострокові зобов’язання можуть бути негайно погашені швидко ліквідними коштами та цінними паперами.

К (а.л.) =

де Ав – високоліквідні активи, до яких належить грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,

Зп – поточні (короткострокові) зобов’язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника К а.л. – не менше ніж 0,2.

ІІІ група – показники фінансової стійкості.Коефіцієнт фінансової стійкості (К(ф.с.)) – показує співвідношення власних джерел до залучення коштів.

К (ф.с.) =

Теоретичне значення К (ф.с.) – не менше ніж 0,6.

Коефіцієнт фінансової автономії (К (ф.а.)) – показує частку власних коштів у загальній сумі заборгованості підприємства.

К (ф.а.) =

Теоретичне значення К (ф.а.) не менше ніж 0,2.

Коефіцієнт фінансової залежності (К (ф.з.)) – показує частку загальної вартості майна підприємства в розрахунку на 1 гривню власних коштів позичальника.

К (ф.з.) =

Коефіцієнт оборотності балансу (К (о.б.)) – показує кількість оборотів, що здійснює майно протягом звітного періоду.

К (о.б.) =

Середня валюта балансу визначається як середнє арифметичне цього показника на початок і кінець року. Позитивним є збільшення даного показника.

Коефіцієнт маневреності власних коштів (К (м.)) – характеризує ступінь мобільності використання власних коштів.

К (м.) =

де Вк – власний капітал підприємства, Ан – необоротні активи. Оптимальне теоретичне значення показника К (м.) - не менше ніж 0,5.

IV група – показники надійності підприємства.Коефіцієнт забезпечення кредиту (К(з.)) характеризує наявність, обсяг та якість забезпечення повернення кредиту.

К(з.) = 2 у випадках, якщо забезпеченням кредиту є:

· гарантії Уряду України;

· гарантії банків, зареєстрованих як юридичні особи у країнах, віднесених до категорії А;

· грошові вклади і депозити позичальника, розміщені у банку, що надає позичку.

К (з.) = 0,5 у випадках, коли забезпеченням кредиту є гарантії (поручительство) чи страхування ризику.

У разі, якщо забезпеченням кредиту є застава майна, коефіцієнт забезпечення визначається так:

К (з.) =

Вартість застави визначається на підставі договору застави, сума кредиту і процентів – виходячи з кредитного договору. Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під заставу, визначається за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань.

Оборотність дебіторської заборгованості (О (д.з.)). Цей показник розраховується за даними річного звіту і його використовуються також на квартальні дати.

О (д.з.) =

Середня дебіторська заборгованість визначається як середнє арифметичне суми цієї заборгованості на початок і кінець року. Показник О (д.з.) оцінюється шляхом порівняння з попереднім періодом і може набувати таких значень:

О (д.з.) = 2 – у разі зменшення його розрахункового значення у порівнянні з попереднім періодом; О (д.з.) = 1 – у разі, якщо його розрахункове значення знаходиться на рівні попереднього періоду; О (д.з.) = 0 – у разі збільшення його розрахункового значення проти попереднього періоду.

Оборотність кредиторської заборгованості (О (к.з.)). Цей показник розраховується та оцінюється аналогічно О (д.з.).

О (к.з.) =

Оборотність готової продукції (О (г.п.)):

О (г.п.) =

Оцінка показника здійснюється шляхом порівняння з попереднім періодом О (г.п.) може набувати таких значень:

О (г.п.) = 2 – у разі зменшення його значення у порівнянні з попереднім періодом; О (г.п.) = 1 – у разі, якщо його значення знаходиться на рівні попереднього періоду; О (г.п.) = 0 - уразі збільшення його значення у порівнянні з попереднім періодом.

Примітка: По підприємствах з сезонним циклом виробництва оцінка О (г.п.) здійснюється за даними річного звіту і це значення враховується при оцінці фінансового стану позичальника на квартальні дати.

Порядок визначення інтегрованого показника.

1. Попередньо здійснюється оцінка розрахованих фактичних значень К (з.л.), К (л.), К (ф.с.), К (ф.а.), К (а.в.), К (з.). Оцінка здійснюється згідно з таблицею 1. Залежно від того, в яких параметрах знаходиться фактичне значення коефіцієнта, останній набуває одне із значень (2, 1, або 0).

Таблиця 1

Читайте також:

1. Активні операції банків
2. Активні операції комерційних банків
3. Алгебраїчні операції
4. Алгоритм формування статутного фонду банку
5. Аналіз активів банку
6. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
7. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
8. Аналіз кредитного ризику банку
9. Аналіз пасивів банку
10. Аналіз пасивних операцій банку
11. Аналіз прибутків комерційного банку
12. Аналіз ресурсної бази та активів банку з позиції ліквідності

Переглядів: 654