Сценарії інформаційної війни в Україні

У міру загострення глобальної кризи зовнішній тиск на Україну наростатиме, особливо з боку Заходу, насамперед із Великої Британії та США. Основним інструментом такого тиску стануть саме методи інформаційної війни. Їхнє ефективне застосування може призвести до зниження або навіть втрати національного суверенітету нашою Батьківщиною, а можливо, й до розпаду її на декілька квазінезалежних держав. Можлива і втрата частини території, що може відійти, наприклад, до Польщі чи Румунії.

Сьогодні ми спостерігаємо, як успішно проводиться стратегічна інформаційна агресія на свідомість частини українського суспільства, яке не помічає прагнення польських радників і сил, що їх підтримують, знов поневолити Західну Україну, як це було раніше. Але й тут не обійшлося без впливу американських геополітиків. Так, аналітиками "Корпорації Ренд" (Rand Corporation), створеної в 1947 році, було розроблено три сценарії ведення інформаційної війни проти України. Написання сценаріїв зараз є добре відомим методом. Він розроблений корпорацією "Ренд" як допоміжний засіб для досліджень у галузі стратегічних проблем.

Один із них мав назву "Річ Посполита"[71] ― секретний план відтворення об'єднаної польсько-литовської держави часів Люблінської унії 1569 до 1795 року, під американським протекторатом. Нове конфедеративне утворення мав включати території Польщі, Литви, Західної України і Західної Білорусі. Цей процес мав завершитися до 2010 року.

За цим сценарієм Львів знов би став польським Лембергом, на чолі з новим губернатором, призначеним президентом України В. Ющенком, ― сином Бжезинського. Основний кістяк нової польської адміністрації повинні скласти польські американці, вихідці з Чикаґо (щоб знов не повторилася польсько-українська різанина 1943—1944 років). У рамках реалізації саме цього проекту Віктор Ющенко для реалізації "реформ" запросив як посередників двох поляків (причому запеклих ворогів, але єдиних тільки в одному ― Західна Україна повинна повернутися в лоно Польщі). Не випадково серед посередників був і громадянин США, президент Литви Адамкус.

Цей сценарій, розроблений корпорацією "Ренд", не реалізовано, але, як свідчить ситуація з входженням України в Європейський Союз… "ще не вечір".

Раніше, а саме у 1992 році, був розроблений сценарій під назвою "Американське весілля". Автори цього сценарію стверджували, що їхній метод допомагає стратегічній уяві, що це прийом, який примушує враховувати реалістичні деталі українського менталітету: На весіллі адже виникають можливості, не характерні для звичного ходу подій. Цей сценарій дає змогу повністю розробити і розглянути майбутні альтернативи поведінки підібраного суб’єкта інформаційно-психологічного впливу, а також зосередити увагу на взаємозв’язку подій і контрольованої поведінки політика.

Не випадково з’явилася в Україну приїхало декілька жінок, тісно пов’язаних з англійськими й американськими спецслужбами. Незабаром одна із них стала дружиною Віктора Андрійовича Ющенка. Історію появи Катерини Чумаченко в Києві добре знає прес-секретар покійного В’ячеслава Чорновіла Дмитро Понамарчук. Саме він як уповноважена особа від Народного руху України зустрічав жінку на ім’я Кетрін Клер Чумаченко в Бориспільському аеропорту, поселяв у готелі "Хрещатик" і робив для неї перепустку у Верховну Раду. До речі, у "Хрещатику" майбутня дружина президента проживала в люксі не як іноземна громадянка, а за документами радіожурналістки з Житомира, що давало їй змогу економити 65 доларів на місяць.

У парламенті Дмитро Понамарчук познайомив її з тодішніми депутатами: Вадимом Бойком (незабаром загинув через вибух газу в своїй квартирі), Сергієм Головатим та Іваном Плющом, який після обрання президентом Леоніда Кравчука очолив парламент.

Очевидці стверджують, що спочатку спалахнула іскорка, схожа на кохання між Кетрін Клер та Іваном Плющом. Але розвитку їхніх взаємин зашкодила трагічна загибель сина Плюща (близький знайомий порубав його шаблею, що висіла на стіні в квартирі Плюща-молодшого) у той момент, коли сам спікер знаходився в США із візитом, організованим за безпосередньої участі Катерини Чумаченко. Трагедія сильно змінила батька: він був у трансі, дружина важко переживала трагедію ― їй довелося переселитися в монастир, інтерес до життя для Плюща повернувся після одруженням на молодій медсестрі і народженні доньки.

У цей час, Катерина неначебто підтримує тісні відносини з майбутнім міністром юстиції Олександром Лавриновичем. Незадовго перед зустріччю з Віктором Ющенком у них відбувається жорсткий конфлікт і вони припиняють так би мовити подальшу співпрацю.

Тут варто відзначити, що Чумаченко, всупереч поширеній думці і вражаючому послужному списку, не була на той момент ні впливовою фігурою, ні мозковим центром штабу із просування Ющенка. Власне, і з Ющенком вона не була знайома. Її безпосереднім шефом був Іван Лозовий ― американець українського походження. У 1997 році він одержав український паспорт із записом в графі "місце народження" ― Манхеттен.

На початку 1990-х років Лозовий очолив міжнародний відділ Руху і одночасно став директором Інституту Пилипа Орлика, де Чумаченко вела освітні програми для депутатів Верховної Ради. Тому й недивно, що на той момент коло її спілкування ― це парламентський корпус і рухівські діячі.

Досвідом роботи в Державному департаменті США і в такій цікавій структурі, як "Український національний інформаційний центр" (за радянських часів ― одна з так званих "підривних організацій українських націоналістів") Катерина Чумаченко була багато в чому зобов’язана своєму українському корінню. В Америці вважалося, що знання мови "поневолених народів СРСР", ― для молодих людей було п’ятидесятивідсотковою гарантією зробити успішну кар’єру.

У Києві до кола спілкування Катерини, крім начальника Лозового, "провідника" Понамарчука, депутатів і рухівців, входили подружки ― американки і англійки українського походження: Марта Коломієц, Мері Місьо ("Лос-Анджелес таймс") і Христя Фріланд ("Файненшл таймс"). Про всі трьох говорять, як про надзвичайно розумних, активних і системно мислячих. Марта з’явилася в Україні у 1990 році і була першою іноземною журналісткою, котра вирішила "увірватися" на батьківщину свого діда. На Першому всесвітньої форумі українців президент Леонід Кравчук говорив, що таких, як Марта потрібно позбавляти акредитації за агресивні антикомуністичні погляди. Це її теж дуже бавило.

Нам, напевно, невідомо, познайомилися дівчата ще в США (вони обидві ― уроженки Чикаґо) або вже в Україні. Але їхня сумісна творчість виявилася вельми успішною, про що свідчить швидкий зліт Ющенка. На думку близьких, у їхньому гурті саме Марта була мозковим центром дівич-вечорів, які почали робити новому знайомому Катерини Чумаченко рекламу на Заході. Почалося це приблизно в 1994 р., а вже в 1995 р. коло знайомих світових знаменитостей Віктора Андрійовича помітно зросло.

По суті, саме ці панянки вказали Держдепу фігуру, в яку було варто вкладати гроші. Віктор Ющенко підходив за всіма параметрами. По-перше, був гарний собою, що за американськими поняттями є обов’язковою умовою розкручування політичного лідера. По-друге, (і дівчата були готові за це "підписатися") мислив ринковими категоріями, сприймав демократичні цінності та орієнтувався на захід. По-третє, здавався людиною, здатною об’єднати навколо себе для проведення реформ націю.

Останній вогник сумнівів у питанні, чи "ставити на Ющенка?" згас у 1998 році, коли демократично вибрана Верховна Рада (до демократичності виборів у американців не було претензій) виявилася під "ковпаком" Леоніда Кучми і не виправдала покладених на неї реформаторських надій. Американці зрозуміли, що українське суспільство ще не готове прийняти нового лідера і почали ретельно готувати його до цього. Треба сказати, що системний підхід до демократизації України вражає. Кілограмами, а то й тонами завозилася оргтехніка, перераховувалися гроші, орендувались офіси, видавалася література, відшукувалися і кувалися майбутні борці за демократію.

Однією із структур, що системно готували Україну до правління Віктора Ющенка, був Український освітній центр ринкових реформ під керівництвом Марти Коломієць. Він повинен був пояснити народу, грубо кажучи, чим гарний капіталізм. Мері Місьо зайнялася захистом журналістів від свавілля влади, зокрема ― у судових процесах щодо захисту честі й гідності.

Вважалося, що таким чином Україну приведуть до свободи слова. Крім того, Мері разом з Сергієм Набокою організували такйй собі медіа-клуб для зустрічі з просунутими політиками "без краваток". Списки запрошених складала Кетрін Клер Чумаченко, а засідання проходили у квартирі Місьо на Костьольній.

Коли знайомство з Кетрін-Катериною Михайлівною Клер-Чумаченко переросло в прихильність, Віктор Андрійович став прислухатись лише до неї.

Минуло трохи більше року, завершилися президентські вибори, відбувся візит Леоніда Кучми в США і Альбер Гор висловив маленьке прохання великого українського народу ― призначити прем’єром реформатора Віктора Ющенка. Політичний проект дівич-вечорів вдався. А потім розлучення Віктора Андрійовича з дружиною і одруження з Катериною Михайлівною Чумаченко чи Кетрін Клер, як вам більше до вподоби. Сценарій під назвою "Американське весілля", розроблений корпорацією "Ренд", було успішно реалізовано.

Ще один сценарій американських спецслужб під назвою "Помаранчевий майдан", здійснений у 2004 році, дозволив Віктору Ющенку стати президентом України. Це була ретельно продумана операція із захоплення влади в Україні ставлеником американських спецслужб. Інформаційний сценарій формування майбутніх подій в Києві під кодовою назвою "ПОМАРАНЧЕВИЙ МАЙДАН", який послужив основою для скидання режиму Л. Кучми, був написаний у 2000 році Джоном Маккінроєм, відповідальним співробітником ЦРУ. Цей аналітик і спеціаліст у проведенні невидимих війн методом "культурної агресії", після успіху інформаційної операції в Сербії, став активно готувати сценарії захоплення влади в інших країнах, зокрема і в Україні. Після вдалих операцій, авторський гонорар його становив 250 тисяч доларів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Результати війни в Україні	\|	Чи повинні ми брати приклад із західної демонічної цивілізації?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.