Технології пригнічення психіки

Одним із основних інструментів прямого і опосередковано прищеплення, кодування і програмування свідомості, яким користуються ЗМІ, є масова реклама, за допомогою якої у свідомість і підсвідомість людей наполегливо і систематично укорінюють різноманітні "цінності" та уявлення, формують установки і поведінку широких верств населення.

За сприяння масової реклами, насамперед, телевізійної, послідовно формується у населення споживацька психологія, психологія речовизму. Теле- та радіореклама, що подається надмірними дозами, переключає увагу людей на потреби і цінності нижчого рівня й значення, відволікаючи від більш високих, більш значимих людських потреб і цінностей, передусім духовних та інтелектуальних. Подеколи агресивна, нахабна, настирлива, нетактовна, нерідко цинічна й надто вульгарна (реклама жіночих гігієнічних прокладок і чоловічих презервативів, безпечного сексу, засобів від поту і лупи), викликає у багатьох роздратування, обурює, ображає, псує настрій. Реклама дорогих ювелірних виробів, предметів розкоші, вишуканих продуктів і страв викликає у людей, які живуть на межі або за межею бідності, почуття кривди й образи, оскільки призначена для "нових українців".

У зв'язку з цим потрібно наголосити, що у кожної особистості є явна чи прихована потреба в повазі до себе, є почуття власної гідності. Багато зразків касової реклами, що розраховані на заможних людей, дають решті ніби зрозуміти, нагадати, що вони — люди другого або третього сорту. Звідси почуття приниження, що породжується такою рекламою.

Масована, багаторазово повторювана день у день теле- та радіореклама є психологічним насиллям над людиною. Вона чинить примусовий, нерідко агресивний психологічний вплив на її особистість, свідомість і підсвідомість, що може негативно впливати на загальне самопочуття і стан психічного здоров'я. Особливо несприятливо телереклама впливає, коли втручається у свідомість мільйонів людей під час показу цікавого кінофільму чи серйозної передачі, порушуючи цілеспрямований потік переживань телеглядачів, руйнуючи його, розбиваючи зосереджену увагу. У випадку частих повторів це призводить до розхитування нервової системи і психічного здоров'я. Подібний прийом колись використовували вчені-фізіологи, викликаючи експериментальні неврози у собак. При цьому вони вдавалися до таких методів впливу, що порушували вищу нервову діяльність.

Страшним за своїми наслідками є прямий і опосередкований внесок ЗМІ в рекламу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пропаганду питних традицій та звичаїв, розповсюдження поблажливого і добросердого ставлення, а іноді й стимулювання пияцтва та куріння. Багато ЗМІ у тій або іншій формі сприяють розвитку та заохоченню потреби в алкоголі та курінні. Епідемія пияцтва та алкоголізму продовжується і захоплює не тільки працездатних чоловіків, а й жінок, підлітків і навіть дітей. Вона призводить до ураження генофонду нації, фізичного і духовного виродження, зростання кількості вбивств та самовбивств, катастроф і нещасних випадків, подальшої криміналізації суспільства.

Алкоголізації молоді сприяє також культивування та пропаганда ЗМІ дозвільного, бездумного способу життя. Це робиться у вигляді потоку розважальних програм на телебаченні (шумні шоу-ігри на гроші — "Вгадай мелодію", "Поле чудес", "Виграй мільйон!", різноманітні ток-шоу, презентації, усілякі конкурси). При поверховому погляді на діяльність ЗМІ може скластися думка, що жодних проблем, тим більше загроз та деструкції в духовній сфері не існує. Більшість ЗМІ справно виконують установку показувати нашу дійсність без проблем. Цю ж мету переслідують і безкінечні закордонні телесеріали, які поволі нав'язують чужі українцям уявлення та цінності, невластиві нам спосіб і стиль життя.

Діяльність ЗМІ призводить до деградації та поневолення людей, до порушення соціально-економічних процесів і зв'язків, до розпаду та загибелі держави, колонізації її території. День у день українському народу прищеплюється, що в країні все погано, що скоюються вбивства і насилля. Такої держави йому взагалі не потрібно, і народ повинен змиритися з роллю раба. При цьому про рабство відкрито ніхто не говорить. Навпаки, мас-медіа обіцяють, що ще трохи і, сприйнявши загальнолюдські цінності, ми житимемо, як у раю. Нам потрібно тільки більше працювати, працювати і... перетворюватися на раба. Прищеплюють, що бути патріотом, мати сім'ю і дітей не модно. Пропагується гедонізм, сексуальна свобода, розкутість. Потрібно бути громадянином світу, таким кочівником, якому добре там, де платять більше грошей. Тому не треба служити в армії, а варто вивчати іноземні мови, бути "просунутим" у мас-культурі, думати тільки про те, як заробити, а ще краще виграти побільше грошей, бажано доларів. Усе робиться для того, щоб наш народ морально розкласти, знищити дух людей і лише потім знищити їх фізично і генетично.

Небезпечними є інформаційні впливи деяких сайтів мережі Інтернет чи окремих програмних продуктів. Є дані про створення спеціальних вірусів, здатних негативно впливати на психофізіологічний стан користувачів комп'ютерів, аж до смертельних випадків. Принцип дії вірусів-убивць полягає ось у чому: він формує на екрані спеціально підібрану кольорову комбінацію, яка занурює людину в своєрідний гіпнотичний стан. Дія вірусів розраховується так, щоб підсвідоме сприйняття інформації викликало різку зміну діяльності серцево-судинної системи, аж до блокування судин головного мозку.

Аналогічно впливають і комп'ютерні ігри. У результаті постійної гри на комп'ютерах діти абстрагуються від реального світу, в який дуже неохоче повертаються згодом. Окрім того, у реальний світ вони переносять і вироблені у процесі гри стереотипи поведінки — вбий першим чи вб'ють тебе.

Останнім часом з'явились комп'ютерні ігри з прихованим психологічним впливом на гравців. Так одна з них полягає у тому, що, знаходячись у віртуальному просторі близько 100 годин, гравець повинен пройти 16 рівнів. Досягнувши останнього, він виграє власну смерть. Фінал — погляд "зверху" на себе мертвого. Цей фінал дуже нагадує різновид самовбивства підлітків. Згідно з даними статистики, в Україні, у 2000 році 116 дітей віком до 14 років покінчили життя самогубством. У нас, на жаль, служби, яка захищала б населення від руйнівних енергоінформаційних впливів (як відкритих, так і прихованих), сьогодні не існує.

До методів пригнічення психіки відносяться й нові американські розробки, пов'язані з використанням голографії. Приміром, міністерство оборони США розпочало розробку технічних засобів, що дають можливість формувати на хмарах голографічні зображення ісламських мучеників, які "з небес" будуть радити своїм одновірцям не чинити опір американським військовим. Так, у закордонних ЗМІ пройшла інформація, що 1 лютого 1993 року під час невеликої піщаної бурі на відстані майже 15 км на захід від м. Могадішо (Сомалі) морські піхотинці США помітили над поверхнею землі незвичне явище. У хмарах з піску й пилу, що крутилися в небі, розпочало чітко формуватися зображення обличчя людини розміром понад 150 метрів. Очевидці стверджують, що це було зображення Ісуса Христа, яким він показаний у релігійних текстах, на малюнках, скульптурах. На американських солдат це видіння спричинило великий інформаційний вплив. Як повідомляли інформаційні агентства, солдати "плакали, в молитвах ставали на коліна". Один, який зумів сфотографувати видіння, сказав: "Я далеко не дуже віруючий, але я впізнав Ісуса Христа, коли побачив його". Піщана буря продовжувалася не більше п'яти хвилин. "Обличчя Христа", яке, за повідомленнями сомалійських газет, бачили тисячі очевидців, зникло разом із вітром.

Спеціалісти вважають, що це зображення було голографічним малюнком, створеним підрозділом психологічних операцій американського миротворчого контингенту в Сомалі з метою досліджень. Ця думка підтверджується ще й тим фактом, що американським військовослужбовцям було заборонено коментувати чи обговорювати цю подію у пресі.

Але ламання традиційної культури і заміна моральних цінностей завжди супроводжується різким погіршенням психічного стану суспільства. Так, за даними українських дослідників, сьогодні 50% населення країни мають ті чи інші психоневрологічні проблеми. До того ж окрім алкоголізму й наркоманії не останню роль у цьому відіграє широке використання інформаційних впливів (як відкритих, так і прихованих) в електронних засобах масової інформації. Особливо потерпає від цього молодь.

Розглянемо ще один вид зброї, який можна назвати зброєю інформаційно-економічного геноциду.Суть цього виду зброї —застосування телебачення та інших видових засобів передавання інформації для пропаганди "культури" і "цивілізованості життя" кожної сім'ї за певними стандартами, з одного боку, і створенні певних економічних умов, при яких ці стандарти, виявляються недосяжними для більшості членів суспільства, з іншого. Перед молодими людьми виникає простий вибір, або гарне життя без сім'ї (вільний секс, культурний відпочинок, вибір будь-яких умов праці, пристойні хороші прибутки) чи створення сім'ї і виховання дітей, що пов'язано з певними труднощами. І дуже часто люди вибирають перший шлях. Тому за умілого використання ЗМІ й створення відповідних соціальних умов у державі можна досягти вражаючих результатів зниження чисельності населення, руйнуючи цінність родини як основи кожного суспільства. Ця форма геноциду є лише проявом відомого постулату "демократичного суспільства" — примату прав людини над правами держави.

Інформаційний геноцид проявляється і в умілому використанні ЗМІ. Впливаючи на психіку, можна псувати настрій і тим самим спричиняти погіршення стану здоров'я людини. Наукові розробки психологів доводять, що людина повинна отримувати 35% позитивних емоцій, 5% — негативних і 60% — нейтральних. Порушення цього співвідношення веде до хвороби індивідуума і навіть до його смерті. Проведений Книжковою палатою України ім. І. Федорова аналіз 20 українських газет показав, що вся газетна інформація розподіляється таким чином: нейтральна — 53%, негативна — 27%, збалансована — 13%, позитивна — 7% . Такий розподіл інформації викликає у нормальних людей негативні емоції, що руйнують психіку, спричиняють скорочення тривалості життя.

Матеріали про успіхи в українській політичній, економічній, соціальній, культурній, науковій сферах, про загальнолюдські цінності, захист прав людини, свободу особистості нечасто з'являються на сторінках газет. Фахівцями досліджено, що це приблизно 7% серед усієї газетної інформації.

Маючи такі цифри, чи можна говорити про здорове суспільство?

12.5. Вплив "четвертої гілки влади" на населення України

Відсутність світоглядної та ідеологічної доктрин призводить до спотворення у вихованні. А звідси — недостатньо розвинене почуття відповідальності, невміння як слід розв'язувати основні проблеми, важливі для життєдіяльності.

Першопричина цієї хвороби закладена в нашому суспільстві значною мірою в парламентському режимі — недаремно цей режим є втіленням безвідповідальності в її чистому вигляді. На жаль, ця хвороба поступово проникла в усі пори нашого життя і найбільше — життя державного. Скрізь люди уникали відповідальності і тому зупинялися на половинчастих рішеннях і заходах. Міра особистої відповідальності за рішення, які приймалися, ставала все мікроскопічнішою.

Досить лише нагадати, яку позицію займали і займають деякі наші члени уряду стосовно ряду надзвичайно шкідливих явищ суспільного життя. Надам лише кілька прикладів. Мас-медіа в усьому світі прийнято називати "четвертою гілкою влади". Особливо це поняття користується повагою в наших журналістських колах. І справді, роль мас-медіа в суспільному житті надзвичайно важлива і переоцінити її неможливо. Саме засобам масової інформації випадає продовжувати виховання людини уже в зрілому віці.

Користувачів ЗМІ можна умовно поділити на три великі групи:

1. Тих, хто вірить усьому, що читає, слухає і бачить.

2. Тих, хто нічому не вірить.

3. Людей, які вміють критично ставитися до інформації, отриманої від ЗМІ.

Враховуючи сліпу довіру до ЗМІ людей, вихованих радянською владою, перша група є найбільшою, але ідейно найпримітивнішою частиною нації.

Друга група користувачів ЗМІ значно менша. Частина цих людей належала до першої групи, а потім до них прийшло розчарування, і після цього вони вдалися до інших крайнощів, не вірячи нікому і нічому. Це вкрай агресивна група, яка не вірить навіть тим газетам і тим інформаційним джерелам, які надають правдиву інформацію. Ця група здебільшого втрачена для будь-якої позитивної роботи.

Третя група — нечисленна. Вона складається із справді духовно розвинених особистостей. Маючи природні якості, гарне виховання й освіту, вони вміють формувати власну думку, все прочитане й бачене вони піддають власній перевірці й аналізу і лише потім роблять практичні висновки. Вони сприймають будь-яку інформацію критично. Журналістам складно працювати з такою категорією людей, і тому вони ставляться до таких користувачів досить прохолодно.

Для тих, хто входить до третьої групи, брехливість наших мас-медіа не становить небезпеки. Це коло споживачів інформації звикло вбачати в кожному журналістові ненадійного передававальника інформації, який тільки у винятковому випадку скаже правду. На жаль, цих людей надзвичайно мало в епоху, коли розум — ніщо, а більшість — все. Нині, коли виборчий бюлетень вирішує все, найбільше значення має перша, наймасовіша споживачів інформації, тобто група малодосвідчених людей, які легко вірять усьому.

Глибинні інтереси народу й держави вимагають недопущення того, щоб свідомістю народних мас маніпулювали аморальні, неосвічені й просто безчесні "вихователі". Найпершим обов'язком держави є забезпечення контролю за цим вихованнням і систематична боротьба проти зловживань засобів масової інформації. Держава повинна пильнувати особливо уважно за газетами, радіо і телебаченням, тому що саме їх вплив на людей є найсильнішим, глибоким і повсякчасним. Саме одноманітність пропаганди і постійне втовкмачування одного й того самого справляють винятковий вплив на читача. Ось чому саме у цій галузі, як в жодній іншій, держава має право застосувати цілковито всі засоби, що ведуть до мети. Жодні осмикування і вимоги "п'ятої колони" стосовно так званої "свободи слова" не повинні зупиняти державу, яка просто зобов'язана забезпечити нації таку необхідну здорову поживу для розуму. Здоровій національній державі слід взяти у свої руки це знаряддя народного виховання і поставити ЗМІ на служіння своїй нації.

А що ж відбувається насправді? Яку поживу для розуму дають українські засоби масової інформації нашим співвітчизникам? Хіба це не найгірша отрута, яку можна собі уявити? Хіба не наші ЗМІ щосили намагаються виховати наш народ у жахливій аморальності? Хіба не висміюють вони систематично будь-яку моральність як щось відстале, допотопне, доки врешті-решт і наш християнський люд не засвоїв "сучасну" мораль. Діяльність так званої неоліберальної преси є діяльністю могильника українського народу і української держави. Що вже й казати про роботу закордонних ЗМІ. Головне завдання для них — витруїти все національне, справжнє народне почуття із душі народної і саме цим підготувати диктатуру інтернаціонального капіталу, диктатуру європейських цінностей (гомосексуалізм, наркоманія, сексуальна свобода) над українською нацією.

Хіба не наші мас-медіа розписують чарівність "західної демократії" так привабливо, що врешті-решт завдяки цим захопленим тирадам народ наш серйозно повірив, що він може довірити своє майбутнє якомусь міфічному "союзу народів", НАТО чи Європейській економічній спільноті. Яких же заходів вживає держава проти масового отруєння нації? Жодних.

За кожним насильством панує закон часу. Його вплив особливо значний на інформаційну зброю. Якщо цей вплив розраховується неправильно, то результат може бути далекий від того, на який розраховували. Характерні приклади нині подають засоби масової інформації України. Скажімо, постійна пропаганда інтернаціональної дружби і прокляття на адресу будь-яких націоналістів, особливо стосовно німецьких націонал-соціалістів 1930—1940-х років, через зосередження винятково на знищенні "нещасних євреїв" добре спрацьовувала лише при соціалізмі. Після зникнення СРСР поява в якості ведучих, політологів та коментаторів певної нації і після захоплення ними ж більшості ЗМІ стала з'являтися інша оцінка фізичного знищення євреїв гітлерівцями, посилився інтерес у суспільства до націонал-соціалізму.

Безумовно, певна небезпека полягає в тому, що саме ЗМІ пробуджують міжнаціональні проблеми, згодом ненависть, а далі й криваві сутички. Проте влада може й не покласти край цьому, і тоді ми отримаємо жахливий результат — переможе в міжнаціональному конфлікті той, чий народ численніший. За таких обставин, схоже, жодні хитрощі вже не допоможуть малим народам. Справа доходить до того, про що один з магнатів мас-медіа Б. Березовський зізнався в телеінтерв'ю в середині липня 1999 року: "...в Росії зараз на поверхні лежить тільки одна ідеологія — ідеологія націонал-соціалізму... саму ідеологію неможливо створити, її можна тільки зрозуміти... і якщо нічого не створити проти, то тоді...".

Небезпечно й те, що такий вплив ЗМІ породжує не тільки інтерес до націонал-соціалістичних ідей, а й утверджує в повсякденній свідомості частини суспільства кровожерливі погляди. Який, мовляв, вплив, це тільки слова. Але саме за мовчання мас здійснюються найважчі злочини, а, скажімо, руйнування Радянського Союзу розпочалося саме з поширення недобрих анекдотів. Отакий результат відсутності знання дії законів часу в інформаційній сфері та ідеологічній пропаганді.

Начебто брудна література, грубі сенсації, телеекран, переповнений насильством і сексом, можуть закласти здорові основи патріотичного виховання народних мас. Питання про здорову національну свідомість народу, в першу чергу, — стосується створення здорових соціальних відносин як фундаменту для правильного виховання індивідуума. Тому що саме той, хто через виховання в школі познайомиться з культурною, господарчою і, насамперед, політичною величчю Батьківщини, зможе перейнятися гордістю від того, що належить саме до цього народу. Боротися можна тільки за те, що любиш. Любити можна лише те, що поважаєш, а поважати тільки те, що добре знаєш.

Ідейні кілери — найманці з-поміж політиків, духівництва, інтелектуалів, які зраджують інтереси народу, проституючи совість і розум. В умовах криміногенного режиму проводиться конкурс на підлість. Що жахливіший негідник, то вища його посада і більше можливостей робити зло. Неолібералізмм виховує фанатиків, націлених на знищення всього і всіх, хто їх перевершує духовно й інтелектуально, хто не втратив здатності мислити й усвідомлювати загрозу мракобісся. У книгах відомих сатаністів А. Кроулі і А. ЛаВея проводиться думка: щоб відірвати людину від Бога й морально розкласти, її треба позбавити піднесеного почуття любові. Прагнення до цього завжди було головним напрямом розтлінної діяльності ідейних кілерів західної фарисейської (демонічної) цивілізації в боротьбі з християнством. З розвитком і зміцненням демонічної цивілізації велична християнська етика любові витіснялася, і її місце посідали уявлення про "свободу сексу" і "право" кожної людини потурати своїм ницим матеріальним бажанням. Тривалий час саме боротьба юдеїв і масонів проти християнства не мала успіху. І лише наприкінці XX ст. юдофарисейська цивілізація почала брати гору, головними інструментами цієї боротьби є засоби масової інформації та кінематограф.

Ефективність інформаційної агресії залежить від стану розвитку і впровадження інформаційних технологій. Людина живе в інформаційному просторі, отримуючи інформацію з різних кінців світу, але тільки ту, яку надають інформаційні агентства. Кожен політик тільки тоді становить інтерес для натовпу, якщо про нього розповідається у засобах масової інформації.

Натовпо-елітарне суспільство виявилося залежним від ефективного інформаційного впливу — маніпулювання свідомістю за допомогою ЗМІ. При цьому всі розмови і дискусії про свободу, демократію і можливість вільного виявлення народом своєї волі є містифікацією. Проте в натовпо-елітарному суспільстві це є нормальним явищем, оскільки тільки закулісні правителі знають ціну кожному факту, що передаються інформаційними агентствами. Саме ЗМІ формують інтернаціонального "кочівника", людину натовпу, спілкування якої із зовнішнім світом обмежується радіо, телебаченням, комп'ютерними мережами.

Основним методом впливу ЗМІ є метод "інформаційної лавини". Він полягає в одночасному розповсюдженні суперечливих взаємовиключних суджень, що суттєво ускладнюють адекватну орієнтацію, породжують байдужість й апатію, провокують некритичність, породжують соціальну дезорієнтацію. При цьому найбільший вплив і найсильніше враження справляє не аргументований аналіз, а енергійне, впевнене, навіть бездоказове твердження.

Людина натовпу, підготовлена такою "телевізійною культурою", імпульсивна, досить швидко змінює свою думку, здатна лише до короткотермінової програми дій, надає перевагу ілюзійній дійсності й піддається впливу всіх методів інформаційної агресії.

Високу ефективність у натовпо-елітарному суспільстві демонструє метод "відмивання інформації". Суть його полягає в тому, що для втаємничення джерела інформації (викривленої чи брехливої), вона приховано підкидається певній авторитетній людині чи ЗМІ, а потім, посилаючись уже на них як на авторитетне джерело інформації, максимально тиражується. При цьому таке посилання на авторитетне джерело і тиражування інформації в авторитетних ЗМІ діють на суспільство магічно.

Проте ефективне управління людьми, маніпулювання їхньою свідомістю за допомогою інформаційного впливу стає можливим лише при наявності зворотнього зв'язку. Це досягається безперервним дослідженням суспільної думки. Розроблено цілу систему опитування, активного спілкування депутатів різного рівня з виборцями, що дає можливість своєчасно корегувати методи пропаганди, усувати суперечки офіційної ідеології та суспільної свідомості.

Існують також й опосередковані методи впливу на людську свідомість, пов'язані з дією електромагнітного й акустичного полів, змінюючи які, можна змінювати поведінку людей, приводити їх до прийняття неадекватних аномальних рішень. Дії таких полів можуть носити і глобальний характер за рахунок сонячної активності. Як показують дослідження, під час максимальної сонячної активності (період її становить у середньому 11 років) відбуваються різні катаклізми соціальних систем на Землі (1789 рік — революція у Франції, 1848…, 1870.., 1905… 1917… 1928… 1937… 1990 рр.). У дослідників немає сумніву, що у своїх прогнозах світова закуліса враховує і ці фактори.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Телевізійний тероризм	\|	Дещо про інформаційну безпеку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.049 сек.