• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Використання програмно-цільового методу при бюджетному плануванні

Таблиця 4.1 Основні етапи бюджетного планування

Основні етапи	Терміни
Підготовка та розробка Основних напрямів бюд­жетної політики на наступний рік: 1) Кабінет Міністрів України разом з міністерствами та відомствами розробляє Основні напрями бюджетної політики на наступний рік; 2) Міністерство економіки готує прогноз основних макропоказників економічного і соціального розвитку на наступний рік; 3) Національний банк України готує та подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної політики та проект кошторису НБУ на наступний рік (до 1 квітня); 4) головні розпорядники бюджетних коштів, Держав­ не казначейство, Міністерство фінансів, органи стягнення та інші учасники бюджетного процесу складають звітність про стан виконання бюджету за минулий рік та аналізують її; 5) Міністерство фінансів розробляє і здійснює оцінку попередніх показників доходів і видатків проекту зведеного і державного бюджетів на наступний рік; 6) підготовка та реалізація інших організаційно- методичних заходів, що мають забезпечити розробку Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік.	3 початку січня до кінця квітня поточ­ного року
Подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України та показників виконання бюджету за минулий рік (не пізніше 1 травня). Рахункова палата протягом двох тижнів з дня офі­ційного подання річного звіту готує висновки до звіту про виконання Закону України про Державний бюджет України за минулий рік та використання коштів державного бюджету. Верховна Рада України, незалежні аналітичні орга­нізації розглядають та аналізують виконання закону про Державний бюджет України, основні макропоказ-ники економічного і соціального розвитку України, реалізацію напрямів та завдань, передбачених законом про бюджет на минулий рік. Не пізніше ніж за чотири дні до початку проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики, Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної полі­тики та прогнозні макропоказники економічного та соціального розвитку України на наступний бюджетний період. Не пізніше 1 червня або першого наступного за цією датою дня пленарних засідань Верховної Ради України у Верховній Раді України відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. Виступає Прем'єр-міністр України або за його дорученням Міністр фінансів України з доповіддю про Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період. За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або прийняття до відома Основних напрямів бюджетної політики, поданих Кабінетом Міністрів України.	Травень поточ­ного року   Червень поточ­ного року
Складання проекту Закону України про державний бюджет України на наступний рік: 1) головні розпорядники коштів розробляють бюд­жетні запити та аналізують проекти кошторисів підпорядкованих їм розпорядників коштів з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу коштів, необхідних для досягнення встановлених завдань та показників по наданню бюджетних послуг; 2) Міністерство фінансів аналізує отримані від головних розпорядників коштів запити та пропозиції щодо обсягу видатків та визначає їх відповідність ухваленим Основним напрямам бюджетної політики; 3) відповідно до пріоритетів бюджетної політики на наступний бюджетний рік Міністерство фінансів готує пропозиції Кабінету Міністрів України щодо проекту Державного бюджету України, прогнозних показників зведеного бюджету, обґрунтування особливостей формування місцевих бюджетів та показників міжбюджетних відносин та подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України; 4)Міністерство фінансів України доводить Раді мініст­рів Автономної Республіки Крим, місцевим держав­ним адміністраціям та виконавчим органам відповід­них рад особливості формування місцевих бюджетів відповідно до ухвалених Основних напрямів бюд­жетної політики. 5) Кабінет Міністрів України завершує розробку проекту Закону України про Державний бюджет України на наступний рік та розглядає його на своїх засіданнях з урахуванням остаточних змін оприлюднених до 15 серп­ня законів, що впливають на формування доходів та ви­датків бюджету. За результатами розгляду проекту зако­ну про державний бюджет на наступний рік на засіданні Кабінету Міністрів України приймається відповідна постанова Кабінету Міністрів України.	Липень-серпень поточ­ного року
Подання до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів проекту закону про державний бюджет на наступний рік не пізніше 15 вересня разом з необ­хідними матеріалами, перелік яких визначений ст. 38 Бюджетного кодексу України. Через п'ять днів після подання проекту закону про державний бюджет відбувається представлення його на пленарному засіданні Верховної Ради України: 1) Міністр фінансів України представляє проект бюджету; 2) Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету виступає з доповіддю про відповідність поданого проекту рішенню Верховної Ради України щодо Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; 3) за результатами обговорення Верховна Рада України визначається щодо прийняття до розгляду поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про державний бюджет України на наступний рік або про його відхилення. Поданий проект закону про Державний бюджет Украї­ни на наступний рік підлягає обов'язковій публікації в газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше 22 вересня поточного року. Підготовка проекту закону про Державний бюджет України до розгляду Верховною Радою України у пер­шому читанні: 1) проект закону розглядається народними депутатами України, у комітетах, депутатських фракціях та групах; 2) до 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду після повторного подання) подаються пропозиції суб'єктів права законодавчої ініціативи до проекту закону;	Вересень-початок жовтня поточ­ного року   Жовтень поточ­ного року
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету не пізніше 15 жовтня (20 жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду після повторного подання КМУ) року, який передує плановому, розглядає пропозиції суб'єктів права законодавчої ініціативи і готує висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України. Перше читання проекіу закону про державний бюд­жет України відповідно до Бюджетного кодексу має від­бутися до 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України). Воно починається з допо­віді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету про висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України. Верховна Рада України приймає рішення щодо висновків та пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України, схвалення яких вважається прийняттям проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні. Доопрацьований проект закону відповідно до Бюд­жетних висновків і порівняльну таблицю щодо їх враху­вання з вмотивованими поясненнями щодо неврахова­них пропозицій Кабінет Міністрів України подає не піз­ніше 3 листопада (або 8 листопада). Комітет Верховної Ради України з питань бюджету розглядає внесений проект закону про Державний бюд­жет України, підготовлений Кабінетом Міністрів Украї­ни і готує висновки та пропозиції щодо поданого законо­проекту до другого читання, які затверджуються на засіданні Бюджетного комітету. Друге читання проекту закону про Державний бюд­жет України відповідно до Бюджетного кодексу, в якому приймаються загальний обсяг дефіциту (профіциту), загальний обсяг доходів і видатків, обсяг міжбюджетних	Листопад поточ­ного року
трансфертів та інші положення, необхідні для формуван­ня місцевих бюджетів - завершується до 20 листопада. Доопрацьований проект закону про Державний бюд­жет України Комітет Верховної Ради України з питань бюджету вносить на розгляд Верховної Ради України у третьому читанні не пізніше 25 листопада. Закон про Державний бюджет України має прийма­тись Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому.   Закон про Державний бюджет України набуває чин­ності у разі його підписання Президентом України. За умови неповернення Президентом України Закону про Державний бюджет України для повторного розгля­ду, у двотижневий термін після оприлюднення закону про Державний бюджет відбувається затвердження бюд­жетів міст обласного значення, бюджетів районів і обласних бюджетів. Після набуття чинності закону України про Державний бюджет України розпочинається його виконання всіма учасниками бюджетного процесу відповідно до їх пов-1 новажень. Відповідно до Бюджетного кодексу та інших нормативно-правових актів Кабінет Міністрів України забезпечує виконання державного бюджету, а Міністерство фінансів здійснює загальну організацію та управління виконанням державного бюджету. Якщо до початку нового року закон не набрав чин­ ності, щомісячні видатки державного бюджету України здійснюються в розмірах 1/12 обсягу видатків, визначе­ них законом про Державний бюджет України на попе­ редній бюджетний період і передбачених проектом закону на наступний бюджетний рік.	Грудень поточ­ного року   Січень-грудень наступ­ного плано­вого року

Охарактеризована в табл. 4.1 послідовна система планових бюджетних процедур спрямована на підвищення ефективності бюджетного процесу. Це обумовлюється низкою превентивних заходів:

· застосуванням процедури парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний рік та відсутністю такого документа, як Бюджетна резолюція, як засвідчила практика ми­нулих років, не виконувала належну їй функцію, оскільки мала дек-ларативний та необов'язковий характер;

· закріпленням права розробки Основних напрямів бюджет­ної політики на наступний бюджетний період за Кабінетом Міністрів України, який безпосередньо відповідає за впровадження бюджетної політики та має право визначати бюджетні пріо­ритети при розробці Державної програми економічного і соціаль­ного розвитку України, яка неодмінно має бути затверджена законом України;

· проведенням процесу формування і затвердження місцевих бюджетів після затвердження обсягів міжбюджетних транс­фертів на стадії прийняття закону про державний бюджет у другому читанні;

· внесенням положення, згідно з яким закони, що впливають на доходну та видаткову частини бюджету, не підлягають вра­хуванню у проекті бюджету наступного року, якщо вони були оприлюднені після 15 серпня поточного бюджетного періоду;

· застосуванням обов'язкової експертизи законопроектів, внесених до Верховної Ради, з метою визначення їх впливу на до­ходну та/або видаткову частини місцевих бюджетів та вико­нання Закону України про Державний бюджет України у поточ­ному бюджетному періоді;

· використанням принципу прозорості та публічності у бюд­жетному процесі шляхом оприлюднення Кабінетом Міністрів України проекту закону про державний бюджет та відповідно закону про бюджет.

3. Порядок складання, розгляду і затвердження місцевих бюджетів

Бюджетне планування на територіальному рівні управління здійснюється в певній послідовності:

1.Розробка місцевим фінансовим органом інструкції з підго­товки бюджетних запитів і подання її головним розпорядникам коштів.

2.Складання фінансовим органом відповідної адміністрації проекту місцевого бюджету на основі:

· бюджетної резолюції;

· основних напрямів соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

· прогнозованих показників зведеного балансу фінансових ресурсів адміністративно-територіальної одиниці;

· планів інвестиційного розвитку території;

· аналізу виконання бюджету в поточному році.

Крім того, у тижневий термін після ухвалення Закону "Про державний бюджет" у другому читанні, Кабінет Міністрів над­силає місцевим державним адміністраціям показники міжбюджет­них відносин.

3. Складання проекту рішення "Про місцевий бюджет", його схвалення місцевою адміністрацією і подання на затвердження відповідній місцевій раді. Разом з проектом рішення подається пояснювальна записка, що містить інформацію:

· показники соціально-економічного розвитку адміністративно-
територіальної одиниці та оцінка їх виконання в поточному році;

· прогноз показників соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці на наступний рік;

· аналіз стану мобілізації надходжень до відповідного бюджету таь оцінка очікуваного виконання доходів у поточному році;

· оцінка стану здійснення видатків у поточному бюджетному періоді;

· пояснення основних положень проекту рішення "Про місцевий бюджет'";

· дані про залишки коштів на облікових рахунках відповідних місцевих бюджетів на початок року;

· обґрунтування особливостей міжбюджетних відносин для бюджетів територіальних громад;

· відомості про погашення боргу органами місцевого самоврядування, обсяги та умови запозичень;

· додаткові матеріали і розрахунки до проекту бюджету.

4. Розгляд проекту місцевого бюджету у комітетах місцевих рад і його затвердження на сесії. Обов'язково затверджуються:

· загальна сума доходів і видатків з їхнім розподілом на поточні і капітальні;

· граничний обсяг дефіциту (профіциту) місцевого бюджету і боргу органів місцевого самоврядування на кінець наступного бюджет­ного періоду;

· бюджетні призначення головних розпорядників коштів за бюджетною класифікацією;

· доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

· обсяги міжбюджетних трансфертів;

· додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

5. Оприлюднення рішення про місцевий бюджет протягом 10-ти

днів з моменту його прийняття.

Якщо до початку нового бюджетного року не прийнято рішення про місцевий бюджет, то місцеві адміністрації здійснюють ви­датки лише на цілі, які були визначені у рішенні про місцевий бюджет минулого року. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, затверджених минулорічним бюджетом, крім видатків:

1) на погашення боргу місцевого самоврядування;

2) спеціального фонду бюджету, які проводяться виключно в межах і за рахунок відповідних цільових надходжень.

Схематично організація планування показників місцевих бюд­жетів наведена в табл. 4.2.

Таблиця 4.2Стадії бюджетного планування на місцевому рівні

Програмно-цільове планування показників бюджету проводиться за такими етапами:

1. Стратегічне планування:

· Визначення довго- та середньострокових цілей;

· Відбір першочергових завдань, виходячи з фінансових можливостей;

· Прийняття програмних документів органів влади.

2. Формування програм:

· Розробка, аналіз, відбір програм, визначених у програмних доку­ментах;

· Розробка розпорядниками бюджетних коштів коротко- і середньо-строкових програм і завдань.

3. Складання бюджету:

· визначення та аналіз ресурсів, необхідних для реалізації програм;

· оцінка очікуваних результатів;

· моніторинг ресурсної бази, її вартісна оцінка;

· подання бюджетних запитів для включення програми до бюджету;

· визначення обсягів видатків на відповідну бюджетну програму, виходячи з результатів діяльності, оцінки планів та визначеного Міністерством фінансів граничного обсягу видатків головного розпорядника бюджетних коштів.

Бюджетні програми формуються та виконуються з урахуван­ням певних організаційно-методологічних засад. Суть останніх полягає в наступному:

· кожна програма має базуватися на кошторисі витрат;

· кошториси витрат мають будуватися на врахуванні ста­тей витрат (заробітна плата, матеріали устаткування і т. ін.);

· програми мають підкріплюватися даними про показники продуктивності, питомих витрат та інші показники ефектив­ності;

· програми мають оцінюватися з точки зору витрат і виго­ди до початку їх здійснення;

· така оцінка має охоплювати аналіз політичних, соціальних, правових і адміністративних питань;

· мета програми має вказуватися з точки зору результатів і передбачуваних вигод;

· у комплексних програмах треба вказувати також обов'яз­ки конкретних організацій;

· з метою аналізу можна здійснювати укрупнення програм, що виходять за межі окремих організацій, не порушуючи при цьо­му структуру обов'язків конкретних організацій;

· для підготовки детальних кошторисів керівникам необхід­но дати загальні орієнтири щодо цілей, які мають бути досяг­нуті у поточному році; вказати конкретно заплановані суми, що вважаються обґрунтованими для програм; дозволити устано­вам складати запасні варіанти програм, якщо кошториси пере­вищують цільові показники; передбачити в окремих випадках про­ведення досліджень до прийняття остаточних рішень;

· доходи і видатки слід координувати постійно, з тим щоб можна було виявити зміну доходів та їхній вплив на видатки;

· контроль за видатками може здійснюватися в розрізі як програм, так і цілей.

Елементи бюджетних програм :

1. Мета - визначені законом цілі, які необхідно досягти в ре­зультаті виконання бюджетної програми.

2. Завдання - конкретні цілі, яких необхідно досягти в резуль­таті бюджетної програми протягом відповідного бюджет­ного періоду та оцінити з допомогою результативних пока­зників.

3. Напрями діяльності - дії, спрямовані на виконання завдань бюджетної програми. Напрями діяльності мають відповіда­ти функціям і завданням головних розпорядників коштів.

4. Результативні показники - кількісні та якісні показники, що характеризують результати виконання бюджетної програ­ми і підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю. Такі показники дають можливість оціни­ти використання коштів на виконання бюджетних програм.

Види результативних показників:

1) Показники витрат - характеризують обсяг фінансових ре­сурсів, що забезпечують виконання бюджетної програми:

· державне управління - кількість підвідомчих установ, кількість штат­них одиниць, кількість отриманих листі в та звернень громадян;

· освіта - кількість навчальних закладів за категоріями, кількість годин навчального процесу, чисельність працівників навчально­го закладу, кількість учнів;

· охорона здоров'я - чисельність працівників галузі за категоріями, кількість медичних закладів, кількість хворих на стаціонарному лікуванні, кількість медичних засобів та обладнання;

· житлово-комунальне господарство - житлова площа, що потре­бує капітального ремонту.

2) Показники продукту - характеризують досягнення постав­
лених програмою цілей:

· державне управління - кількість підготовлених та прийнятих рішень, кількість перевірок, обсяг наданих послуг, кількість вирі­шених доручень;

· освіта - кількість випускників;

· охорона здоров'я - кількість відвідувачів поліклінік, кількість ам­булаторних візитів, кількість пролікованих;

· житлово-комунальне господарство - площа відремонтованого житлового фонду.

3) Показники ефективності - відношення кількості виробле­
них товарів (послуг) до їх вартості в грошовому або людському
вимірі:

· державне управління - кількість наданих послуг на одного праці­вника, кількість прийнятих рішень на одного працівника, витрати на утримання однієї штатної одиниці, витрати на відрядження у розрахунку на одну особу;

· освіта - вартість навчання одного учня, витрати на один навчаль­ний заклад, кількість навчальних годин на одного вчителя;

· охорона здоров'я - кількість пацієнтів на одного лікаря, вартість ліжко-дня, завантаженість ліжкового фонду, середня кількість днів перебування в лікарні;

· житлово-комунальне господарство - витрати на проведення капі­тального ремонту 1 м² житлової площі.

4) Показники якості - відображають якість вироблених то­
варів (робіт, послуг):

· державне управління - процент вчасно виконаних рішень до їх загальної кількості, зміна обсягу податкової заборгованості, зміна обсягу кредиторської заборгованості, кількість позовів на непра­вомірні дії органів влади;

· освіта - ступінь успішності, кількість випускників, що закінчили навчальний заклад з відзнакою;

· охорона здоров 'я - рівень виліковності хворих, рівень захворюва­ності за віковою структурою, рівень смертності, прогнозована тривалість життя;

· житлово-комунальне господарство - процент площі житлового фон­ду, що потребує ремонту, до загальної площі житлового фонду. Необхідна інформація про бюджетні програми міститься в пас­порті бюджетної програми. Він затверджується Міністерством фінансів та головними розпорядниками коштів у місячний термін з дня прийняття бюджету.

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
3. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
4. Аналіз використання капіталу.
5. Аналіз використання матеріальних ресурсів
6. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
7. Аналіз використання обладнання.
8. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
9. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
10. Аналіз використання фонду робочого часу.
11. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
12. Аналіз ефективності використання оборотних активів

Переглядів: 690