• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виграш споживача

На основі аналізу кривих індивідуального і ринкового попиту розроблена концепція споживчого надлишку, яка застосовується для доказу переваг конкурентної ринкової системи.

Рішення про кількість, в який варто споживати будь-яке благо, – це результат зіставлення споживачем вигод і витрат.

Витрати споживання, або вартість даної кількості блага – це грошові кошти або ринкова ціна одиниці блага, помножена на кількість одиниці блага.

Цінність блага – це корисність блага, виражена в грошових одиницях.

Максимально можлива сума грошей, яку сплатив би кожен споживач за бажане благо – готовність платити, є показником сприйняття цінності блага споживачем. Тобто, крива попиту визначає ціну, яка відображає готовність платити граничного споживача. Від’ємний нахил кривій попит свідчить, що існують споживачі, які готові платити найвищу ціну.

Споживчий надлишок –це різниця між максимальною сумою, яку споживач був готовий заплатити за кількість благ, на яку він пред’являє попит, і фактично заплаченою сумою.

Графічну ілюстрацію формування надлишку подано на рис. 4.5.

За початковою ціною Р₁споживчому надлишку відповідає площа трикутника А; цінності блага – площа трикутника А + площа чотирикутника 0Р₁ДQ₁; вартість блага – площа 0Р₁ДQ₁.

Як що ціна знизилась до Р₂, тоді споживчому надлишку відповідає сукупність площ секторів А+В+С.

Тобто збільшення споживчого надлишку (В+С) складається з двох частин.

Площа прямокутника В показує додатковий надлишок, який одержали споживачі, що перебували на ринку, а площа трикутника С є надлишком нових покупців, які з’явилися на ринку після зниження ціни.

Зниження ціни покращило рівень добробуту не тільки початкових споживачів даного благо, але й інших, які отримали можливість купувати цей товар. Вважають, що споживчий надлишок є показником економічного добробуту і повинен враховуватись політиками і урядом.

Концепція споживчого надлишку має практичне значення. Вона може застосовуватись до обчислення виграшу та втрат при коливаннях ринкової ціни. Наприклад, запровадження акцизного податку або мита підвищить ціну товару і скоротить обсяг попиту. У даному випадку держава одержить додатковий дохід, величина якого покаже виграш держави та втрати споживача, надлишок споживача зменшиться. Співставивши виграш держави та втрати споживачів від зміни ринкової ціни, можна визначити, чим обернуться для суспільства податки чи мито, – чистою суспільною вигодою чи втратами. В останньому випадку державі доведеться шукати інші, більш прийнятні способи підтримки вітчизняного виробника.

Питання для самоконтролю

1. Крива «дохід-споживання», її суть та порядок побудови.

2. Охарактеризуйте поняття та відмінності між нормальними та низької споживчої цінності товарами.

3. Криві Енгеля, їх сутність та побудова.

4. Якою є реакція споживача на зміни цін товарів.

5. Побудова кривої індивідуального попиту споживача.

6. Розкрийте зміст ефекту доходу та ефекту заміщення.

7. Охарактеризуйте дію ефекту доходу та ефекту заміщення.

8. Поясніть, як можна розкласти сукупні зміни попиту на дві складові: ефект доходу та ефект заміщення.

9. Поясніть у чому полягає парадокс Гіффена.

10. Охарактеризуйте поняття «надлишок споживача».

Рекомендована література:[1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 11].

Читайте також:

1. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
2. АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА
3. Бюджетне обмеження й можливості споживача
4. Бюджетне обмеження споживача
5. Важливість товару для споживача
6. Вартість Internetу для підприємств-користувачів. Internet-технології та формування бізнес-фокусу споживача.
7. Вибір споживача з ординалістських позицій
8. Вибір споживача за ординалістською теорією.
9. Вибудовування ДС зв’язків зі споживачами як фактор зростання
10. Виграш споживача
11. Дивізіональна організаційна структура, спрямована на споживача

Переглядів: 818