• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виграш споживача

Рис.4.5. Еластичність попиту за доходами

Ціни на інші товари (Р_y) також впливають на попит, і міру цього впливу демонструє відповідний коефіцієнт еластичності, який називається перехресною еластичністю попиту. Перехреснаеластичність попиту показує відсоткову зміну в кількості придбаних товарів Ху відповідь на одновідсоткову зміну ціни будь-якого товару Y:

Е_с = (DQ_x/Q_x) : (DP_y/P_y). (4.4)

Якщо еластичність має позитивне значення, то із зростанням ціни на товар У підвищується попит на товар Х. Такий зв’язок характерний для товарів-субститутів. Чим краще субститут здатний замінити певний товар, тим тіснішим буде зв’язок між цінами на нього та попитом на досліджуваний товар, а отже, більшим значення еластичності. Скажімо, взаємозамінюваність двох сортів житнього хліба досить висока, тому навіть незначне підвищення цін на один з них спричинить різке збільшення попиту на інший.

Для комплементарних благ властиве від’ємне значення еластичності попиту. Чим більшою мірою наявність одного блага визначає сенс придбання іншого, тим більшим за модулем буде значення еластичності. (зв’язок між цінами на заправлення газових балонів та попитом на дорожні газові плити, цінами на плівку та попитом на фотоапарати тощо).

Еластичність матиме нульове значення для товарів, які взагалі ніяк не пов’язані між собою.

Як було з’ясовано раніше, споживач буде купувати товар на ринку лише тоді, коли його ціна не перевищуватиме граничної корисності товару для споживача, вираженої в грошах. Проте досить ціна буває нижчою ніж гранична корисність. У цьому разі споживач отримує певний виграш. З’ясування механізму отримання виграшу споживачем і є метою цього розділу.

Нехай для певного споживача гранична корисність кожної додаткової одиниці товару, матиме такий вигляд:

Фактична ціна цього товару на ринку дорівнюватиме 40 грн.

Якщо споживач купить на ринку чотири одиниці товару за ринковою ціною, то його загальні витрати складатимуть 160 грн., тоді як загальна корисність придбаного товару – 280 грн. (100 + 80 + 60 + 40 = 280). Різницю між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за додаткову одиницю продукту, та його ринковою ціною називають виграшем споживача. Максимальна ціна – це гранична корисність додаткової порції товару, виражена в грошах. Для розглянутого випадку у разі придбання чотирьох одиниць товару виграш споживача складатиме 120 грн. Таким самим він буде якщо придбано три одиниці (240 – 120 = 120). Отже четверта одиниця – це гранична одиниця товару, яку споживач може купити, а може й не купити. У стані рівноваги споживач купуватиме товар до того часу, поки зростатиме його виграш.

Виграш споживача можна зобразити графічно. На рис.4.6 показано спадну граничну корисність товару із збільшенням обсягів його закупки. Якщо споживач зможе придбати три або чотири одиниці товару за ціною 40 грн., то його виграш буде дорівнювати площі заштрихованої фігури.

Р

Виграш споживача

100

80

60

40

20

1 2 3 4 5 Q

Читайте також:

1. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
2. АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА
3. Бюджетне обмеження й можливості споживача
4. Бюджетне обмеження споживача
5. Важливість товару для споживача
6. Вартість Internetу для підприємств-користувачів. Internet-технології та формування бізнес-фокусу споживача.
7. Вибір споживача з ординалістських позицій
8. Вибір споживача за ординалістською теорією.
9. Вибудовування ДС зв’язків зі споживачами як фактор зростання
10. Виграш споживача
11. Дивізіональна організаційна структура, спрямована на споживача

Переглядів: 1066