Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання

Прищепити любов до читання – це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумінням книги як величезної сили, здатної впливати на розум і емоції людини....

Максим Горький зізнавався, що всім найкращим у собі він зобов’язаний книгам. Ідея сказаного – у підкресленні благотворного впливу книги на формування позитивних рис особистості. Дію цього впливу у повній мірі слід використати на уроках читання. Для цього є всі можливості. Читання книг відкриває кожній людині світ незвіданого, незнаного, таємничого. У найбільшій мірі це стосується дітей. Учні початкових класів прилучаються до цього світу передусім на уроках читання, які задовольняють освітню мету навчання молодших школярів.

Підручники з читання для всіх початкових класів будуються за тематичним принципом і враховують час вивчення матеріалу у певні пори (сезони) року. Провідними темами програм і підручників з читання для всіх класів є: усна народна творчість, твори письменників-класиків та сучасних письменників, в яких зображено ставлення людини до Вітчизни, народу, праці, природи, рідної мови і літератури; картини природи; питання миру, дружби, взаємодопомоги між народами нашої землі і трудящими усього світу. Різноманітна тематика текстів для читання представлена художніми творами різних жанрів: оповіданнями, віршами, казками, байками і науково-пізнавальними статтями (у методичній літературі їх ще називають науково-популярними і науково-художніми статтями).

Завдяки цілеспрямованому ознайомленню дітей молодшого віку зрізними сторонами життя людей вони одержують змогу відкрити для себе важливе й цікаве з історії бойових і трудових традицій трудящих світу і нашого народу: святкування Першого травня, Восьмого березня, Дня Перемоги та інших дат здійснення соціально-політичної перебудови на Україні. Учні розширюють свої уявлення про навколишню дійсність, природу, тварин, опрацьовуючи твори, пов’язані з сезонною тематикою.

Разом з тим тематично об’єднані твори мають і виховну спрямованість: їх зміст дозволяє здійснювати систематичне моральне виховання учнів 1–4 класів. Так, на зразках художньої літератури й нарисів про нашу землю виховується любов до Батьківщини не як абстрактне поняття, а як конкретне, яке виявляється у прив’язаності до рідної оселі) вулиці, села чи міста, де народився і виріс. Цю незаперечну істину письменник Юрій Нагибін передав як формулу словами: «Любов до Батьківщини починається з любові до свого дому, до своєї вулиці». Хай ця формула вказує вчителеві на один з можливих напрямів патріотичного виховання учнів. Матеріал для розмови з учнями на таку тему міститься, наприклад, у вірші А. Костецького «Батьківщина». Після прочитання її можна запитати учнів «З чого починається для кожного з нас наша Батьківщина?». Одержавши відповідь, легко перейти до завдань, вміщених у «Читанці» (для 2 класу) після тексту статті.

Опрацювання оповідань і науково-пізнавальних статей про нашу багатонаціональну Україну збудить в учнів почуття патріотизму.

Читання оповідань і віршів про духовний світ людини, її відданість Батьківщині покликане збудити у школярів гордість за трудящу людину – людину праці, колективіста, інтернаціоналіста, борця за світ без експлуатації, без війн, за щастя всіх народів світу. Кінцева мета роботи над такими творами – досягти того, щоб прочитане запалило дітей до активної участі у великих справах дорослих: у сумлінній праці, у дбайливому ставленні до природи, до державного, громадського майна. Для заклику учнів бути Людиною з великої літери стане в пригоді вірш М. Рильського «Ким хочеш бути, хлопчику..?».

Незаперечна роль уроків читання і в естетичному вихованні. Вони розкривають учням можливості мови не тільки у передачі думок, а й у змалюванні картин дійсності. Читання художніх творів прилучає учнів до образності мови. Уже в добукварний період першокласники знайомляться з порівнянням як прийомом характеристики предмета (наприклад, загадка: «Дивний звірок: круглий, мов клубок, голки стирчать, спробуй узять». Хто це?). Пізніше, читаючи художні тексти, учні розширюють свої уявлення про порівняння, зокрема про порівняння як художній прийом. Влучний момент виникає під час читання твору М. Коцюбинського «Взимку», у якому є речення: «З краю неба насувались білі, наче молочні, хмари». Перед тим як привернути увагу класу до цього порівняння, доречно поговорити про колір неба, хмар. А далі запитати: «Що нагадує вам колір білих хмар? З чим їх можна порівняти?». На основі відповідей учитель сформулює думку про порівняння як художній засіб, завдяки якому чіткіше сприймається описуваний предмет. Можливо, саме з порівняння як найбільш дохідливого прийому художності доцільно починати роботу над прищепленням учням художнього смаку.

У процесі читання школярі знайомляться з різними літературними жанрами, які притаманними їм художніми засобами відбивають навколишній світ. Читання художніх творів покликане переконати учня в тому, що словесний твір здатний впливати на розум і почуття людини, як живописне полотно чи музика. Приклади переносного значення слова дають змогу показати властивість мови передавати художні образи. Художній образ створюється завдяки називанню якогось явища іншими словами з метою яскравішого його змалювання, М. Рильський, наприклад, порівнює сніг з білими мухами. «Білі мухи» – це художній образ. Д. Павличко назвав нічним гостем зайчика, який приснився дівчинці. А хіба не поетичний, узагальнюючий образ хлопчика на ім’я Помагай? Безперечно, образ. Помагай усім допомагав, ось і заслужив таке ім’я, красиве, привабливе.

У художніх творах письменник малює картини життя. Але малює не фарбами, а словами. Ми, наприклад, читаємо «У віконце дивилось сонце» і згадуємо: коли сидиш удома і через вікно бачиш сонце, то й, справді, здається, що сонце заглядає чи дивиться у вікно. Або інший текст: «Високо в небі горить зірка». Чому зірка горить? Мабуть, тому, що маленька зірка нагадує жарину. Тому-то й можна сказати, що ця зірка горить. Прикладів подібного типу доволі у кожному художньому творі. Доречно поговорити з учнями про те, чому М. Рильський у вірші «Славній Армії хвала» вжив словосполучення «золоте гасло» («світу – мир, війні – війна!»). При аналізі художніх особливостей твору учитель має можливість показати учням, що письменник захоплює читача не тільки тим, що він зображує, а й тим, як він відтворює зображуване. У словесному змалюванні – особливість художніх творів.

Певна річ, що естетичний вплив на читача справляють тільки твори високої художньої майстерності. Цілісність високохудожнього твору – у єдності форми і змісту. До усвідомлення цього повинен дійти учень початкової школи, аналізуючи художні особливості твору на основі розуміння його змісту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Наукові засади методики читання в початкових класах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.