Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Наукові засади методики читання в початкових класах

Методика читання – складова частина методики викладання української мови як педагогічної науки. Це й зумовлює її побудову на основі наукових принципів радянської педагогіки: аналізу виучу­ваного матеріалу у зв’язку з життям, науковості і доступ­ності викладу, свідомого й активного сприймання прочи­таного. У свою чергу, вітчизняна педагогічна наука ґрунтується на філософському методі діалектичного матеріа­лізму, за яким усі явища розглядаються у взаємозв’язку, у розвитку, боротьбі протилежностей.

На основі дидактичних принципів сучасної вітчизняної педагогіки визначаються методи і прийоми навчання дітей читати, працювати з книгою, розробляється методика по­будови уроків читання залежно від дидактичної мети з ура­хуванням жанру аналізованого твору, умов роботи школи (звичайної чи малокомплектної).

Методика читання спирається також на наукові основи радянської психології. Так, одним з важливих критеріїв розподілу матеріалу по класах, вимог до методів і прийо­мів його опрацювання психологічна наука висуває необ­хідність ураховувати вікові особливості молодших школя­рів. Ця вимога набула особливої актуальності у зв’язку з переходом шкіл на навчання дітей з шести років.

У роботі з першокласниками придатні як традиційні, так і нові рекомендації, засновані на психофізіологічних до­слідженнях і підтверджені практикою школи й новітніми науковими експериментами. Так, не втрачає важливості давно прийнята нашою школою рекомендація психологіч­ної науки застосовувати в навчанні першокласників читан­ня вголос. У цьому є сенс: розуміння прочитаного в них виникає тільки в результаті накладання на зорові образи звукового вираження думки, що для них є звичним.

З метою формування у школярів образних уявлень про довколишній світ, умінь переживати прочитане залишає­ться пропоноване психологією цілісна прочитування худож­ніх творів, яке застосовується при первісному знайомстві з текстом. Воно допомагає учням не лише зрозуміти зміст, а й відчути прочитане, адже від впливу на емоції дитини залежить і засвоєння змісту твору.

Спираючись на найновіші експерименти, психологічна наука рекомендує нові прийоми навчання першокласни­ків, зокрема гру, оскільки саме вона в найбільшій мірі відповідає їх віковим особливостям. Не випадково дидак­тичні (ті, що навчають) ігри широко застосовуються у дитя­чих садках.

Однак функції гри у початковій школі принципово інші, ніж у дошкільних установах. Гра на уроках у школі має за­безпечити перехід дитини від дошкільної рольової гри до усвідомленої і самостійної цілеспрямованої навчальної діяльності. Це завдання гри як дидактичного прийому мож­на втілити і на уроках читання в перших класах. Діти охоче грають у лічилки, користуються закличками. Цим слід ско­ристатися, щоб розвинути у дітей розуміння особливостей віршованого тексту, відчуття рими, ритму. Придатним мате­ріалом для виявлення «секретів» поетичних творів може стати лічилка: «Раз, два – дерева. Три, чотири – вийшли звірі; п’ять, шість – пада лист; сім, вісім – птахи в лісі. Дев’ять, десять – це сунички підвели червоні личка». Чому легко запам’ятовується текст? Тому що в ньому чіткі ритм і рими. Завдяки цьому й виходить лічилка: роз­мірене, чітке відрахування предметів.

Гра в рими розвиває чуття ритмізованого й римованого мовлення, її можна практикувати на фізкультхвилинах. Учитель послідовно називає кілька пар слів, серед яких є такі, що становлять риму (квіти діти, синій іній), ітакі, що не римуються (борода колода, голова коро­ва). У випадку, коли слово римується, діти плещуть в долоні (над головою). Якщо ж друге слово не становить рими, сплеску не повинно бути.

Певна річ, що гра – не основний принцип уроків чи­тання, хоч при вивченні казки чи байки можна застосувати «розігрування» сцен в дійових особах.

За переконанням психологів, художнє ви­ховання молодших школярів повинно йти від наївно-безпо­середнього ігрового сприймання літератури до усвідомленого відчуття мистецтва. Його секрет – у відкритті учням того, що кожен літературний твір має автора. Він створюй вірш, казку або оповідання для того, щоб вплинути на чи­тача, щоб змінити його ставлення до себе, до інших людей. Мета ця, яку письменник передає твором, становить собою авторський задум. Сприйняти його – це значить пережити почуття, які задумав і втілив у творі автор, усвідомити їх, а відтак оцінити й авторський задум, і його художнє втілен­ня. Через твір дитина сприймає світ, описаний мудрим розу­мом художника. Твір розкриває перед нею і те, що малює автор, і те, як він це передає. У процесі читання дитина ста­вить себе на авторське місце. Видатний кінорежисер С. М. Ейзенштейн сказав про глядачів, що вони не лише бачать зображувані елементи твору, а й переживають «дина­мічний процес виникнення й становлення образу так, як переживає його автор». Ці слова з повним правом можна адресувати й учневі, який на уроках читання знайомиться з художнім твором. Читання твору викликає в учнів емоції і почуття: поваги чи ненависті, захоплення чи смутку. Звідси й ставлення їх до описуваних подій: вони схвалю­ються чи засуджуються. Тому, не боячись перебільшення, можна твердити, що на уроках читання розвивається уміння самостійно орієнтуватися в літературних творах. Природно, що все це здійснюється у початковій школі відповідно до вікових особливостей дітей і на літературних творах, до­ступних їх розумінню.

У застосуванні методів і прийомів проведення уроків читання методика спирається на дані літературознавства. Передусім вона враховує важливе літературознавче поло­ження про те, що художні твори передають життя образно, що першоелементом літератури є слово. Звідси й одне із завдань уроків читання – розвивати художній смак, при­щеплювати усвідомлене розуміння функцій слова в худож­ньому творі. Широкі можливості для такої всебічної роботи дає вивчення різних жанрів літературних творів. Опрацьо­вуючи їх, діти знайомляться з елементами віршування, з композицією твору, з образними засобами, навчаються ви­значати головну думку твору, характеризувати художні образи (їх зовнішність, вчинки, дії). Відомості про всі ці поняття дає наука про художню літературу – літературо­знавство.

Методика читання втілює в практику навчання дітей молодшого віку один з провідних принципів радянського літературознавства, згідно з яким вивчення твору здій­снюється в єдності форми і змісту. Дотримання його на уроках читання допомагає учням глибше усвідомити ідею художнього твору і дає грунт для розвитку їхнього мислення й мовлення.

 


Читайте також:

  1. N Уроки класного читання
  2. Аналіз паралельного інтерфейсу з DSP-процесорами: читання даних з АЦП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
  3. Базові засади менеджменту
  4. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
  5. Біохімічна ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ занять фізичною культурою і спортом з особами різного віку та статі
  6. В 30-х роках було зроблено спробу систематизувати курс методики викладання літератури. Виходять такі праці.
  7. В чому ж полягає зв'язок методики навчання ІМ з психологією?
  8. Валютно-фінансова інтеграція в Європі: історичні, економічні та інституційні засади
  9. Вербальні методики.
  10. ВИБІР МЕТОДУ (МЕТОДИКИ) АНАЛІЗУ
  11. Вибір методу (методики) проведення дослідження
  12. Види читання




Переглядів: 1143

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання | З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.