Поняття та види застави

Під заставою розуміють як безпосередню передачу, так й інше виділення боржником кредитору певного свого майна чи майна майнового поручителя для забезпечення таким чином взятих зобов’язань, гарантування можливості задоволення кредитором своєї вимоги за рахунок вартості цього майна переважно перед іншими кредиторами.

Особа, яка надає майно в заставу, є заставодавцем. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Особа, яка отримує майно в заставу, називаються заставодержатель.

Застава виникає на підставі договору, закону чи рішення суду. Предметом застави може бути будь-яке майно, крім того, що за законодавством не може бути відчужене заставодавцем і на яке не може бути звернене стягнення. В заставу можна передавати і очікуване майно, наприклад, майбутній урожай, приплід худоби, плоди та інші прибутки, якщо це передбачено договором.

Договір застави має укладатися у письмовій формі. Нотаріальне посвідчення договору застави вимагається, якщо предметом застави є: нерухоме майно, транспортні засоби, космічні об’єкти. Застава нерухомого майна підлягає також державній реєстрації.

Залежно від предмета застави розрізняють такі її види:

1. іпотека. Іпотека – це застава нерухомості, що залишається у заставодавця або у третьої особи. Застава космічних об’єктів та транспортних засобів, що залишаються у володінні заставодавця, також регулюється нормами, які регулюють іпотечні відносини;

2. заклад. Заклад – це застава рухомого майна; при цьому предмет застави передається заставодержателю;

3. застава товарів в обігу або переробці. Предметом цього виду застави є: сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція;

4. застава цінних паперів.Передання у заставу цінних паперів на пред’явника здійснюється шляхом простого їх вручення заставодержателю, іменних – шляхом вчинення заставного індосаменту. Заставлені папери за угодою сторін можуть бути передані на збереження в депозит нотаріальної контори або банку;

5. застава майнових прав. Суть застави майнових прав полягає в тому, що в разі невиконання боржником зобов’язання до заставодержателя переходять закладені права в тому обсязі, в якому вони належали заставодавцю. Предметом договору застави можуть бути належні заставодавцю вимоги за зобов’язаннями, де він є кредитором, або за зобов’язаннями, які виникнуть у майбутньому. Наприклад, одна із форм факторингових операцій.

Застава припиняється у разі:

1. припинення забезпеченого заставою зобов’язання;

2. загибелі або втрати майна застави, якщо заставодавець не
замінив предмет застави;

3. примусової реалізації предмета застави;

4. закінчення строку дії права, що становить предмет застави;

5. набуття заставодержателем права власності на предмет
застави.

ЛЕКЦІЯ 5

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні положення про гарантію. Відмінності поруки від гарантії	\|	Поняття договору, його значення та функції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.