• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні положення про договір перевезення

Поняття та види транспортних договорів

Транспортними договорами є договори із перевезення ванта­жів, пасажирів і багажу, а також інші договори з надання тран­спортних послуг, які пов’язані із перевезенням або спрямовані на переміщення вантажів іншим способом. Транспортну сис­тему України становлять залізничний, річковий (внутрішньо-водний), морський, автомобільний, повітряний, трубопровідний транспорт. В залежності від виду транспорту розрізняють договори перевезення залізничним, річковим, морським, автомобільним, повітряним, трубопровідним транспортом.

Транспортні договори поділяються на основні та допоміжні.

Основнітранспортні договори регулюють відносини, які ви­никають між транспортними підприємствами і клієнтурою з приводу предмета перевезення, тобто надання послуг, які стосу­ються безпосередньо перевезення. Залежно від об’єкта перевезень до основних транспортних договорів належать договори: перевезення вантажів, пасажирів, пошти, багажу, вантажобагажу і буксирування.

Допоміжнідоговори лише сприяють належному виконанню основного і самостійно існувати не можуть. До допоміжних транспортних договорів відносять договори поштової і вантажної експедиції, на експлуатацію під’їзних шляхів, на подачу і при­бирання вагонів, на очистку вагонів та ін.

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (ст. 908 ЦКУ). Загальні умови перевезення визначаються ЦКУ, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Транспортне законодавство – це сукупність нормативних актів, які визначають основні правові, економічні та органі­заційні засади діяльності транспорту, правовий статус тран­спортних підприємств, їх взаємовідносини з клієнтурою і орга­нами виконавчої влади, умови перевезення, порядок викорис­тання транспортних шляхів сполучення, організацію безпеки руху на транспорті[5]. До таких нормативних актів відносяться:

1. Закони України:

a. від 10 листопада 1994 р. «Про тран­спорт»,

b. від 4 липня 1996 р. «Про залізничний транспорт»,

c. від 15 травня 1996 р. «Про трубопровідний транспорт»,

d. від 5 квітня 2001 р. «Про автомобільний транспорт»;

2. Повітряний кодекс України;

3. Кодекс торговель­ного мореплавства України;

4. Статут автомобільного транспорту України від 27 червня 1969 p.;

5. Статут залізниць України від 6 квітня 1998 p.;

6. Статут внутрішнього водного транспорту СРСРвід 15 жовтня 1955 р.

На кожному виді транспорту затверджені спеціальні правила перевезень – вантажів, пасажирів, пошти, багажу. На окремих видах транспорту затверджені спеціальні правила перевезень, які враховують специфіку об’єктів, що перевозяться (швидко­псувний, небезпечний, негабаритний вантаж, тварини тощо).

Читайте також:

1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
2. Амстердамський Договір
3. Безпека перевезення.
4. Берестейський мирний договір УНР з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
5. Білковий обмін: загальні відомості
6. Білорусь. Характеристика положення та господарства країни.
7. Брестський мирний договір
8. Вальниці ковзання. Загальні відомості
9. Виберіть 2 положення, які треба добавити у визначення елементів наукової проблеми.
10. Вибір способу перевезення та перевізника
11. Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним є автомобіль відповідної вантажопідйомності.
12. Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів

Переглядів: 1306