• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типологія чоловіків і жінок за вираженням маскулінності і фемінінності

Штучний поділ якостей на чоловічі і жіночі приводить до накладання безглуздих обмежень на обидві статі і сприяє розвиткові гендерного конфлікту. Разом з тим андрогінна поведінка виробляється в дітей у тому випадку, якщо вона моделюється на очах дитини батьком своєї статі і приймається (заохочується) батьками протилежної статі.

Сандра Бем .вважала, що андрогінія забезпечує великі можливості соціальної адаптації. Так, у закордонних дослідженнях був виявлений зв'язок андрогінії із ситуативною гнучкістю, високою самоповагою, мотивацією до досягнень, гарним виконанням батьківської ролі, відзначена також більша задоволеність шлюбом, більше відчуття благополуччя, установлено, що в людей складаються більш задовільні відносини з андрогінними партнерами.

Крім маскулінності і фемінінності до центральних характеристик особистості відносять гендерну ідентичність, яка являє собою аспект самосвідомості особистості, що пов'язаний із усвідомленням і переживанням людини себе як представника певної статі.

Як вважає І.С. Кон, гендерна (статева) ідентичність починає формуватися з народження дитини, коли на підставі особливостей будови її зовнішніх статевих органів визначається її біологічна стать. З цього починається процес гендерної соціалізації, у ході якого дитину цілеспрямовано виховують відповідно до прийнятого в даному суспільстві уявлення про «чоловіче» і «жіноче». Саме на підставі еталонів, що існують у суспільстві, формуються уявлення дитини про власну гендерну ідентичність, самовизначення в термінах віднесення себе до певної стат.

Спираючись на теорії соціальної ідентичності А. Тешфела і самокатегоризації Дж. Тернера можна виокремити 3 складові гендерної ідентичності:

- когнітивна — знання про належність до певної статі;

- ціннісна — наявність позитивних чи негативних конотацій приналежності до даної групи;

- емоційна — переживання щодо прийняття «своєї» чи «чужої» групи на основі двох перших показників.

При цьому можна зазначити три кроки на шляху становлення гендерної ідентичності. Перший крок — гендерна категоризація —полягає в упорядкуванні соціального оточення, виокремленні груп залежно від статі. Другий крок — гендерна ідентифікація — являє собою процес, завдяки якому індивід відносить себе до тієї чи іншої категорії. Третій крок — гендерна ідентичність — передбачає повне соціальне ототожнення індивіда з певною статтю.

Ш. Берн указує на чотири стадії становлення гендерної ідентичності:

- гендерна ідентифікація (віднесення дитиною себе до тієї чи іншої статі);

- гендерна константність (розуміння, що стать постійна і змінити її не можна);

- диференціальне наслідування (бажання бути найкращим представником даної статі);

- гендерна саморегуляція (саморегуляція дитиною своєї поведінки відповідно до уявлень про найкращих представників даної статі, використовуючи санкції, які вона застосовує до самої себе).

Зміст гендерної ролі людина починає засвоювати ще в дитинстві через спілкування з іншими людьми, насамперед, дорослими. Р. Хартлі виокремлює 4 базових засоби конструювання дорослими гендерної ролі:

- соціалізація через маніпуляції (коли, наприклад, мати виражає стурбованість зовнішністю дитини — дівчинки);

- вербальна апеляція (коли батьки звертаються до дівчинки зі словами «Ти моя красуня», постійно підкреслюють її чарівливість, залишаючи поза увагою інші якості);

- «каналізація» (спрямування дитини певної статі на певні об'єкти її діяльності, що відповідають традиційним уявленням);

- демонстрування діяльності (коли дітям пред'являються різні вимоги, скажімо, для хлопчиків дістає схвалення активність, а для дівчаток — слухняність).

У структурі гендерної ролі можна виокремити:

- зразок ролі як певний стандарт, шаблон, якого дитина має дотримуватися спочатку шляхом наслідування і пристосування, а згодом — свідомого засвоєння;

- модель ролі, яка виробляється на основі сприйняття різних зразків поведінки, зіставлення їх один з одним і з власними можливостями слідування ним, у моделі втілюється не тільки знання рольових вимог і очікувань, а й ставлення особистості до них; у результаті відбувається формування настановлення як компонента гендерної ролі, яке «налаштовує» людину на «програвання» ролі певним чином; рольову поведінку, тобто, «програвання» ролі відповідно до моделі (настановлень) з урахуванням умов конкретної ситуації взаємодії; при цьому гендерні настановлення являють собою неусвідомлювану суб'єктивну готовність до виконання гендерної ролі.

До гендерних характеристик особистості належать також гендерні стереотипи. Взагалі стереотип — сукупність спрощених узагальнень про групу індивідів, яка дає можливість розподілити членів групи за певними категоріями і сприймати їх шаблонно, згідно з очікуваннями щодо поведінки людей, які належать до певної категорії. Таким чином, стереотипи часто ведуть до сприйняття і ставлення до індивідів відповідно до необґрунтованих упереджених думок; через узагальнення, за якого риси і характеристики, притаманні частині групи (необов'язково більшій частині), поширюється на всю групу в цілому. Залежно від виду групи, до якого належить людина, розрізняють расові, національні, гендерні стереотипи.

Таким чином, у результаті засвоєння гендерних стереотипів, гендерних ролей, гендерних установок та інших елементів гендерної культури суспільства відбувається процес статево-рольової соціалізації індивідів, який, у свою чергу, детермінує ставлення людей до тих чи інших соціальних груп. В цьому ракурсі ми бачимо зв’язок проблеми гендерної рівності/нерівності з процесом статево-рольової соціалізації індивідів.

У суспільній свідомості гендерні стереотипи функціонують у вигляді стандартизованих уявлень про моделі поведінки і риси характеру, які відповідають поняттям "чоловіче" і "жіноче". Американські соціологи, вивчаючи стереотипи "маскулінності" і "фемінності", запропонували студентам назвати слова і фрази, які, на їх думку, вживає більшість американців у характеристиці чоловіка і жінки.

Вийшов такий список.

Стереотипи маскулінності і фемінінності

Як бачимо, існує глибока асиметрія в принципах описування чоловіків і жінок: чоловік трактується у відповідності зі стереотипом маскулінності, а жінка - зі стереотипом фемінності. Чоловік сприймається і оцінюється, головним чином, своїм суспільним становищем, родом занять, соціальними досягненнями, а жінки - в системі сімейно-родинних відносин. В описуваннях жінок іншими досліджуваними теж підкреслюються такі риси, як материнство, плодовитість, персоніфікація природного начала.

Бути чоловіком або жінкою - це не просто бути людиною з жіночою або чоловічою анатомією чи фізіологією; одного цього недостатньо. Необхідно, по-перше, щоб людина сама відчувала себе представником чоловічої або жіночої статі, а, по-друге, щоб це відчуття було в гармонії з певними соціокультурними експектаціями (від англ. expectation – очікування), відносно прийнятих у суспільстві зразків поведінки і зовнішнього вигляду чоловічого й жіночого, яке воно приписує індивідам.

Отже, статеві відмінності формуються під впливом соціального оточення в результаті входження особистості в певну соціокультурну систему через засвоєння її норм.

Читайте також:

1. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
2. Гендер як політика рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, а також діяльність зі створення механізмів щодо її реалізації.
3. Гігієнічне навчання і виховання вагітних жінок.
4. Загальна типологія лексичних значень
5. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
6. Зовнішній вигляд жінок на дипломатичних прийомах
7. Зовнішній вигляд чоловіків на дипломатичних прийомах
8. Історична типологія культури.
9. Картографування і типологія геосистем за їх стійкістю
10. Класифікація і типологія злочинців.
11. Конституція України (ст. 24) на вищому законодавчому рівні закріпила рівність прав жінок і чоловіків.
12. Корупція: поняття, сутність, типологія

Переглядів: 834