Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Інтерпретаційні акти: юридична природа, поняття, види.

Результати тлумачення права як правової форми діяльності держави відображаються у офіційних юридичних актах, що характеризуються як право тлумачні чи інтерпретаційні. Вони є результатом діяльності чітко визначених суб’єктів, а їх метою є осмислення дійсного змісту і значення правових норм.

Інтерпретаційний акт – це документ, що має офіційний характер, прийнятий уповноваженим органом держави, посадовою особою, чи міжнародною установою, юрисдикція якої визнана державою з метою роз’яснення змісту припису, який є недосконалим.

Особливості юридичної природи цих актів полягають у наступному:

1) інтерпретаційні акти розкривають дійсний зміст норми, та містять вказівки стосовно належного розуміння правових норм, що має вирішальне значення для їх реалізації. Вони діють в єдності з актами, що тлумачаться, вміщають правові норми, які тлумачаться та мають допоміжний характер.

2) вони не встановлюють нових норм, не відміняють і не змінюють чинних, і не є засобом заповнення прогалин.

3) мають офіційний формальний характер, є обов’язковими, що обумовлюється наявністю у суб’єкта тлумачення державно-владних повноважень чи визнаної державою юрисдикції. Вони вміщають сформульовану або визнану державою позицію, щодо розуміння дійсного змісту правових норм і зобов’язують суб’єктів адекватно сприймати роз’яснювальні норми. Вони адресуються не суб’єктам, дії яких підпадають під правовий вплив, а органам, що забезпечують застосування.

4) юридична сила інтерпретаційних актів пов’язується з дією норм чи актів, що тлумачаться. Зміна такого акту чи прийняття нового призводить до втрати юридичної сили інтерпретаційного акту, що свідчить про його нижчу юридичну силу у зрівнянні з об’єктом тлумачення. У ієрархічній системі інтерпретаційні акти слідують за актом, що тлумачиться, а їх юридична сила залежить від повноважень суб’єкту тлумачення та його місця в механізмі держави.

5) сфера дії інтерпретаційних актів збігається з сферою дії актів. Що тлумачаться і не може бути ширшою. Вони діють поряд з актами, що тлумачаться, і їх чинність обумовлюється набранням цим актом юридичної сили, однак не співпадіння моменту прийняття акту, що тлумачиться та необхідності роз’яснення його положень обумовлює можливість зворотної сили актів, межею яких є чинність акту, що тлумачиться. В самому акті може вказуватися на необхідність перегляду раніше прийнятого рішення, яке не відповідає роз’ясненню норми.

6) інтерпретаційний акт припиняє свою дію у випадку втрати чинності акту, що тлумачиться чи у разі його скасування або заміни іншим інтерпретаційним актом, прийнятим тим же чи вищестоящим суб’єктом.

Класифікація:

1) В залежності від обсягу і характеру правотворчих повноважень суб’єкта:

а) акти автентичного тлумачення, які приймаються тим же органом, який ухвалив акт, що тлумачиться;

б) легальні акти, є актами делегованого тлумачення, що ухвалюється органами, яким надано спеціальне повноваження здійснювати тлумачення актів, прийнятих іншими органами;

2) у залежності наявності нормативних властивостей та ступеню обов’язковості розрізняють:

а) акти нормативного тлумачення, які мають абстрактний загальнообовязковий характер та володіють всіма ознаками нормативності. Вони вміщають норми роз’яснення, які логічно випливають з правових норм, що інтерпретуються. Зміст цих актів складають право тлумачні положення, що є загальнообов’язковими, що і визначається ст.150 КУ та ст.69 ЗУ «Про Конституційний суд України». Як правило, ці акти вміщають дефініції термінів, що вживаються в законодавстві для надання їм юридичної визначеності (законодавство, право на правову допомогу, член сімї). До актів нормативного тлумачення можливо віднести Постанови ПВСУ, а також роз’яснення Пленумів Вищих спеціалізованих судів.

Таким чином нормативні інтерпретаційні акти можуть бути віднесені до системи нормативно-правових і їх місце в ієрархії визначається за актом, який тлумачиться.

б) акти казуального тлумачення, вміщають роз’яснення щодо змісту норми права у контексті конкретної юридичної справи. Вони мають обов’язкове значення лише в межах окремої справи та поширюються на осіб, які є її учасниками, хоча в деяких випадках такі акти мають певний вплив на суб’єктів правозастосування в процесі розгляду аналогічних юридичних справ (роз’яснення змісту норм Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовується до будь-яких платників податку в аспекті можливості отримання будь-яких додаткових роз’яснень безоплатно).

3. За формою виразу:

- усні;

- письмові;

4. За суб’єктами тлумачення:

- акти законодавчих, судових, виконавчих органів, органів прокуратури тощо.

5. За формою виразу з точки зору документального оформлення:

- постанови;

- рішення;

- ухвали;

- роз’яснення;

- висновки.

6. За галузевою ознакою.

Таким чином, юридична природа інтерпретаційних актів має подвійний характер. Нормативні інтерпретаційні акти належать до системи нормативно-правових та мають доповнюючий характер, а казуальні акти належать до системи індивідуальних нормативних актів.


Читайте також:

  1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  2. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  3. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  4. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  5. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
  6. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  7. Аудиторська фірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.
  8. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  9. Бібліографія, поняття, види, методи
  10. Будівельні роботи. Поняття. Підготовчі роботи. Поняття, особливості виконання.
  11. Бюджет – загальне поняття, що об’єднує різноманітні фінансові документи, які включають заплановані доходи і державні видатки на відповідний період.
  12. Бюджетний процес: поняття, роль, та значення у проведенні бюджетної політики.




Переглядів: 1735

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства. | Нормативно-правові акти, акти застосування права та інтерпретаційні акти: співвідношення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.