МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття, ознаки, функції правопорядку.Розуміння права як функціональної комунікативної системи пов’язується з визначенням його мети – формування такого суспільного порядку, суб’єкти якого задовольняють власні інтереси шляхом реалізації суб’єктивних прав та обов’язків. При цьому суспільний порядок розуміється як система суспільних відносин, що заснована на сукупності соціальних норм, як засобів упорядкування та розвитку суспільства. Багатоаспектність суспільного порядку обумовлює його розподіл на різноманітні типи в залежності від сфер суспільних відносин. Таким чином, невід’ємною частиною суспільного порядку є правопорядок. Не дивлячись на те, що категорія «правопорядок» досить широко використовується в діючому законодавстві, сучасна наука необгрунтувала єдиного розуміння цієї категорії. Одні автори (В.М. Рассолов) характеризують його як різновид суспільного порядку, що утворюється під впливом права, інші – (Г.О. Мурашин) – характеризують його як засновану на праві та законності організацію суспільного життя, що характеризується внутрішньою узгодженістю та впорядкованістю системи правових зв’язків. Найбільш поширеним є визначення правопорядку обґрунтоване В.В. Борисовим, як обґрунтованого стану об’єктивно організованих суспільних відносин, що характеризуються узгодженістю і упорядкованістю системи правових зв’язків. Правопорядок– це правовий стан суспільних відносин, що забезпечує їх стабільність, упорядкованість та охорону шляхом фактичної реалізації правових норм та вимог законності. Саме це визначення дає можливості виокремити наступні ознаки правопорядку: · це результат свідомої вольової діяльності суб’єктів та держави в цілому; · це засіб забезпечення самоорганізації суспільства за допомогою права; · підтримується та забезпечується державою; · є результатом законності; · має правову основу, яку складають правові норми; · змістом правопорядку є правомірна діяльність суб’єктів, що використовують надані права та виконують обов’язки; · визначає рівень реалізації правових приписів; · є важливим елементом механізму гарантування прав та свобод; · пов'язаний з невідворотністю відповідальності та усвідомленням її значення для поновлення порушених прав, та перевиховання винних. Практичне призначення правопорядку обумовлюється його функціями. Функції правопорядку – це напрямки його впливу на процес формування стабільного упорядкування суспільних відносин правом. В сучасній юридичній літературі обґрунтовується виокремлення трьох основних функцій: 1) функція взаємодії з оточуючим середовищем – має зовнішній характер та забезпечує взаємодію правопорядку та соціальної системи, в межах якої він діє. Змістом функції є зміцнення упорядкування та стабілізація соціальної системи за допомогою правових явищ; 2) функція зміцнення внутрішніх відносин та зв’язків має внутрішній характер, та забезпечує взаємодію елементів правопорядку, що складають його структуру. Змістом цієї функції є забезпечення ефективності та дієвості правопорядку, як засобу, що має теоретичне та практичне значення; 3) функція збереження та вдосконалення правопорядку відображає динамічний характер як правопорядку, так і соціальної системи, в межах якої він функціонує. Змістом функції є збереження самостійного характеру правопорядку та його відновлення в процесі взаємодії із суспільством. Визначає роль системи законодавства, суспільної дисципліни та рівня правосвідомості суб’єктів в процесі вдосконалення правопорядку та підвищення його ефективності.
Читайте також:
|
||||||||
|