• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.

Під торговельною політикою розуміють макроекономічну політику, яка впливає на обсяги зовнішньої торгівлі через податки, субсидії та прямі обмеження на експорт або імпорт. Незважаючи на те, що зовнішня торгівля приводить до зростання економічного добробуту всіх країн – як експортерів, так і імпортерів, – на практиці вона ніде не розвивалась дійсно вільно, без втручання держави.

Інструменти, які використовує держава для регулювання міжнародної торгівлі, можна поділити на тарифні (що ґрунтуються на застосуванні митних податків) та нетарифні (квоти, ліцензії, субсидії, демпінг тощо).

Найпоширенішим способом обмеження торгівлі є імпортне мито – податок, який накладається на кожну одиницю товару, що завозиться до країни. При запровадженні митного податку вітчизняна ціна імпортного товару піднімається вище світової ціни.

Існує три основних види митних податків:

· адвалерне мито – запроваджується у вигляді відсотка від митної вартості товару. При застосуванні адвалерного мита внутрішня ціна імпортного товару (Р_d) складатиме:

Р_d = Р_m+t_a^.Р_m,

де t_a – ставка адвалерного мита;

Р_m – ціна, за якою товар імпортується (митна вартість товару);

· специфічне мито – визначається у вигляді фіксованої суми з одиниці виміру (ваги, площі, обсягу і т.ін.). Наприклад, 0,2 ЄВРО за 1 см³ двигуна; 5 ЄВРО за 100 штук. Внутрішня ціна імпортного товару (Р_d) після застосування специфічного митного податку дорівнюватиме:

Рd = Рm+ts,

де t_s – ставка специфічного митного податку;

· комбіноване мито – визначається як поєднання ставок адвалерного та специфічного мита. Наприклад, 30%, але не менше ніж 6 ЄВРО за 1 штуку; 20%, але не менше ніж 8 ЄВРО за 1 кг.

Для того, щоб зрозуміти економічний вплив імпортного мита на споживача, вітчизняного виробника, на добробут нації в цілому, застосуємо апарат кривих попиту і пропозиції.

До числа найбільш розповсюджених інструментів нетарифного адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносяться ліцензії і квоти.

Ліцензія — належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом установленого порядку визначених товарів або валютних засобів з метою інвестицій і кредитування.

Квота — граничний обсяг певної категорії товарів, які дозволено експортувати (імпортувати) в установленом порядку, який визначається в натуральних або ціннісних одиницях.

Ліцензування і квотування експорту й імпорту застосовується виходячи з загальнодержавних цілей, а саме:

— у випадку погіршення розрахункового балансу, збільшення зовнішньої заборгованості країни;

— у випадку порушення рівноваги по окремих товарах на внутрішніх ринках;

— у разі потреби забезпечення певних пропорцій між імпортною і вітчизняною продукцією;

— у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;

— згідно з міжнародними угодами.

В Україні вводяться наступні види експортних (імпортних) ліцензій:

— генеральна — відкритий дозвіл на експортно-імпортні операції з певного товару або з певною країною протягом періоду дії режиму ліцензування щодо цього товару;

— разова — разовий дозвіл, що має іменний характер і надається для здійснення окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менше необхідного для здійснення експортної (імпортної) операції;

— відкрита — дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Ліцензування експортно-імпортних операцій полягає в необхідності одержання дозволу, виданого державними органами, на здійснення зовнішньоторговельних операцій, експортних або імпортних, з певними товарами, які є в списках тих, хто ліцензується по імпорту або експорту. Ліцензії на експортно-імпортні операції видаються на основі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, згідно з формою, яка затверджується Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

Ліцензування зовнішньоторговельних операцій тісно взаємодіє з кількісними обмеженнями зовнішньоторговельних операцій — квотами на імпорт і експорт окремих товарів. Введення квот гарантує, що експорт або імпорт певного товару не буде перевищувати встановлені розміри. Квотування є досить гнучким інструментом державного регулювання зовнішньої торгівлі, оскільки зміна тарифів звичайно регламентується національним законодавством або міжнародними договорами.

Види квот, що вводяться в Україні;

— глобальні квоти — квоти, що встановлюються на товар без зазначення конкретних країн, куди товар експортується або з яких він імпортується;

— групові квоти — квоти, що встановлюються на товар з визначенням групи країн, куди товар може експортуватися або з відкіля імпортується;

— індивідуальні квоти — квоти, що встановлюються на товари з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватися або з відкіля він може імпортуватися.

Рішення про встановлення режиму ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій приймається Кабінетом Міністрів України з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування і квотування, а також термінів дії цього режиму. Реалізація квот, так само як і ліцензій, на окремі товари, роботи або послуги, здійснюється Міністерствами зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

І, нарешті, чинним законодавством установлений не тільки перелік товарів, що підпадають під режим ліцензування і квотування, а і перелік, у який входять предмети, товари, послуги, експорт-імпорт яких за будь-яких умов забороняється. До них відноситься:

— експорт із території України предметів, що становлять національне, історичне, культурне надбання українського народу;

— імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або являти загрозу життю населення і тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;

— імпорт продукції і послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму і расової дискримінації, геноциду тощо, що суперечать відповідним нормам Конституції України;

— експорт і імпорт товарів, здійснюваний з порушенням прав промислової й інтелектуальної власності.

Читайте також:

1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
2. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
3. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
4. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
5. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
7. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
8. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
9. Автоматичне регулювання.
10. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
11. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
12. Адміністративні (прямі) методи регулювання.

Переглядів: 1486