Соціологічний аналіз та використання його результатів у сфері туризму

Аналіз (з грецької - розчленування об'єкта на елементи) соціологічних даних являє собою етап конкретно-соціологічного дослідження, під час якого за допомогою змістових суджень та математико-статистичних методів на основі первинної інформації розкриваються зв'язки досліджуваних змінних величин.

Процедура аналізу соціологічних даних містить: 1) опрацювання інформації; 2) її узагальнення; 3) інтерпретацію отриманої інформації. Оволодіння прийомами, методами та технологією аналізу становить істотний фактор результативності соціологічного дослідження. Тому є сенс зупинитися на процедурі аналізу соціологічних даних докладніше.

Для успішного опрацювання соціологічної інформації потрібна певна послідовність. На першій стадії весь масив методичного інструментарію перевіряється щодо:

1) його точності, повноти і якості заповнення, виявлення помилок у відповідях на запитання та їх корекції, вибракування тих анкет, які заповнені менш ніж на третину, контролю чіткості й адекватності відповідей, обведення цифрових кодів;

2) кодування інформації, її формалізації, присвоєння кожному варіанту відповідей певних умовних чисел-кодів, створення системи чисел, у якій вирішальне значення має сам порядок кодів (чисел).

Отже, кодування - важливий чинник опрацювання соціологічних даних, який, у свою чергу, є невід'ємною складовою їх всебічного аналізу. Кодування інформації відбувається ще до початку дослідження, коли певні коди одержують ті варіанти відповідей на запитання анкети, які закладено в концепцію загальної проблеми.

Тільки після проведення кодування можна переходити безпосередньо до опрацювання інформації. Існує два вивірені практикою способи такого опрацювання: ручний і машинний, якому в сучасних умовах надається перевага.

Під надійністю соціологічної інформації, як правило, розуміють загальну характеристику емпіричних даних, отриманих під час проведення соціологічних досліджень. Надійною називають таку інформацію, в якій, по-перше, відсутні невраховані помилки, тобто такі, величину котрих соціолог-дослідник не в змозі оцінити; по-друге, кількість врахованих помилок не перевищує деякої заданої величини.

Поняття надійності соціологічної інформації, не визначене через свій загальний характер, конкретизується за допомогою перерахування врахованих помилок і контрольованих у дослідженні факторів. Тому в залежності від того, які саме фактори контролюються, соціологічні дані називають правильними, точними, сталими, обгрунтованими, або репрезентованими, тобто в основі класифікації різних параметрів, що характеризують якість соціологічної інформації, лежить, головним чином, характер тих чи інших помилок.

При цьому класифікація помилок має велике значення для характеристики надійності соціологічної інформації. В соціології усі по милки прийнято розподіляти на дві групи: 1) інструментальні помилки, що пов'язані головним чином із інструментарієм дослідження, методикою, технікою і процедурою збирання даних; 2) теоретичні (або логічні) помилки, що пов'язані, як правило, з недосконалістю теорії, покладеної в основу використовуваного засобу виміру, невірністю передбачень, обґрунтовуючих вимірювальну процедуру, а також неправильним вибором логічної моделі того або іншого соціального явища чи процесу, що досліджується.

Варто зазначити, що інструментальні помилки, під якими власне розуміють різницю між вимірюваним та істинним значенням ознаки, поділяються, в свою чергу, на випадкові та систематичні. Випадковими називають ті помилки, що при повторних вимірах змінюються за ймовірними законами. Систематичні ж помилки при повторних вимірах лишаються постійними або змінюються згідно із законом детермінізму, який говорить, що середня помилка із збільшенням числа вимірів не зменшується.

Переходячи до розгляду шляхів використання соціологічних даних, слід зазначити, що використання соціологічних даних - це, власне, те, задля чого і проводять будь-які соціологічні дослідження.

У соціології існують різні форми і методи використання та впровадження результатів соціологічних досліджень у практику. Однією з таких форм є захист результатів проведеного дослідження як перед керівними інстанціями, так і перед представниками певних груп (трудових колективів різних профілів, включаючи органи управління). Другою поширеною формою впровадження результатів проведеного дослідження є публікації основних висновків і положень, пропозицій і рекомендацій у засобах масової інформації, періодичній пресі, бібліографічних виданнях, наукових збірниках, монографіях, колективних працях тощо. Третьою формою використання соціологічних даних є виступи соціологів по радіо й телебаченню. Четвертою - їхня участь у розробці проектів документів і матеріалів для керівних установ, подання звітів про дослідження, довідок або доповідних записок у відповідні організації. П'ятою формою використання результатів соціологічних досліджень є науково-практичні конференції, семінари, симпозіуми, круглі столи та інші заходи з актуальних проблем соціального розвитку суспільства.

Слід також зазначити, що соціологічні дані, отримані після проведення дослідження, опрацьовуються на ЕОМ та подаються, як правило, у вигляді наукових соціологічних звітів.

Розглянуті форми переведення теорії на мову практики не вичерпують усіх форм використання соціологічних даних. Цей перелік можна продовжувати, не обмежуючись цифровим переліком. Так, не можна не звернути уваги й на роль теоретико-практичних дій у сфері соціології з погляду використання суспільної думки, ставлення і позиції громади у наявних ситуаціях. Масові настрої людей теж вимагають свого врахування у будь-якій діяльності соціального суб'єкта. Використання соціологічних даних залежить від морального фактора - чесності й уважності, сумлінності всіх, хто залучений до цього складного процесу, від якого безпосередньо залежать його достовірність, обґрунтованість та ефективність.

Ефективність у широкому розумінні - це рівень збігу отриманих результатів будь-якої дії і цілей, що передували їй. Саме ефективність є остаточною інстанцією визначення місця і ролі досліджуваного об'єкта, тобто наскільки реальні отримані результати збігаються з очікуваними.

Ефективність - поняття системно-комплексне, і її вимір теж має бути відповідним. Системно-комплексний вимір ефективності соціологічних досліджень туризму та їх практичного використання містить підсумки аналізу документів, усіх видів опитування (анкетування, інтерв'ювання), спостереження (безперервно-поточного і перервно-одночасного, періодичного, суцільного і несуцільного, коли всі елементи часткові), експерименту (польового, лабораторного, уявного), соціометрії (тести) та ін. Враховуються також генеральна й вибіркова сукупності тощо.

Таким чином, можна констатувати наявність арсеналу взаємоінтегрованих чинників, за допомогою яких можна об'єктивно відтворити наслідки соціологічних досліджень у сфері туризму, їх практичну ефективність, адекватність попереднім намірам, сподіванням, гіпотезам. Це стосується певною мірою і досліджень всіх сфер суспільного життя.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методика і техніка соціологічних досліджень у сфері туризму	\|	Предмет статистики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.