Метод статистики

Предмет статистики

Статистика як суспільна наука вивчає явища суспільного життя. Однак суспільство є об'єктом вивчення не лише статистики, а й багатьох інших суспільних наук, кожна з яких має свою специфіку, предмет вивчення, досліджує певні особливості суспільних явищ і відносин.

Статистика — це наука, яка вивчає розміри й кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їхнім змістом; вона кількісно досліджує закономірності розвитку суспільних явищ за конкретних умов місця й часу.

Отже, статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин та явища культурного і політичного життя суспільства. Вона вивчає також вплив природних і технічних факторів на кількісні характеристики суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.

У наведеному означенні можна виділити три основні елементи предмета статистики.

• Статистика вивчає суспільні явища. Це зумовлено їх особливостями, законами їх розвитку і методами пізнання. Суспільні явища складні, різноманітні, динамічні і мають незворотний характер. На їх розмір і динаміку впливають різні фактори, які полягають у матеріальних умовах життя суспільства, в способі виробництва, проте й вони перебувають під дією інших факторів.

• Статистика вивчає суспільні явища за допомогою кількісних характеристик, якими можуть бути обсяги, рівні, кількісні співвідношення і пропорції, темпи розвитку, що виражені в певних числах-показниках. Вивчаючи кількісні характеристики явищ, не можна не розкрити водночас їх кількісного складу, оскільки якісний склад, сутність суспільних явищ визначають притаманні їм кількісні характеристики.

• В означенні предмета міститься, що статистика вивчає масові суспільні явища, тобто такі, що складаються з достатньо великої сукупності одиниць чи фактів. Статистика вивчає закономірності зміни кількісних характеристик на підставі масового узагальнення фактів.

Виявити та охарактеризувати розміри, зміни і кількісні співвідношення певних масових суспільних явищ можна, здійснюючи послідовно три основні стадії економіко-статистичного дослідження:

• статистичне спостереження;

• статистичне зведення і групування первинних даних;

• аналіз статистичної інформації.

На цих стадіях статистичного дослідження застосовуються комплекс специфічних, властивих лише статистиці методів, який утворює статистичну методологію і зумовлений специфікою предмета статистики.

Статистичне спостереження. Основним завданням першої стадії дослідження є отриманім певних значень досліджуваних ознак від кожної одиниці статистичної сукупності шляхом реєстрації (обліку) їх на підставі ретельно розробленої програми. Причому статистичне спостереження має набути масового характеру. Вимога масовості одиниць спостереження зумовлюється тим, що вивчення статистичної закономірності проявляється у достатню великому масиві даних на підставі дії закону великих чисел, суть якого полягає в тому, що в зведених статистичних характеристиках вплив елементів випадковості взаємо-погашається, хоча вони й можуть проявлятися в окремих одиницях статистичної сукупності. Так, в умовах ринкових відносин кожний покупець добирає в магазині той товар, який йому потрібен у даний момент. У цілому по магазину можна достатньо точно передбачити як загальний обсяг, так і структуру попиту за рік, окремі сезони і навіть дні тижня.

Статистичне зведення і групування первинних даних має завдання всебічно систематизувати матеріали статистичного спостереження. Суть другої стадії статистичного дослідження зводиться до перевірки даних, їх групування за певними ознаками, підбиття групових і загальних підсумків, розрахунку різних показників, проектування таблиць і внесення в них даних. Результати зведеної обробки статистичних матеріалів, що становлять сукупність взаємопов'язаних цифрових характеристик суспільних явищ і процесів, зображують у вигляді системи таблиць та графічних ілюстрацій. Метод групувань дає змогу виділити в досліджуваній сукупності соціально-економічні типи явищ, охарактеризувати їхню структуру, виявити взаємозв'язки і взаємозалежності між показниками.

Аналіз статистичної інформації передбачає проведення аналізу даних на основі обчислення узагальнюючих показників: абсолютних, відносних і середніх величин, статистичних коефіцієнтів показників варіації ознак і динаміки явищ, індексів та показників, що характеризують щільність зв'язку між явищами тощо. Третя стадія статистичного дослідження дає змогу розкрити причинні зв'язки досліджуваних явищ, визначити вплив і взаємодію різних чинників, оцінити ефективність прийнятих управлінських рішень та можливі економічні і соціальні наслідки ситуації, що склалася на підприємстві. Порівнюючи узагальнюючі статистичні показники досліджуваних явищ, визначають кількісні оцінки їх поширення в просторі та розвиток у часі, виявляють характеристики зв'язку і взаємозалежності, формулюють наукові й практичні висновки.

Перелічені етапи статистичного дослідження, як правило, відокремлені між собою в часі і реалізуються різним колом виконавців. Водночас вони щільно зв'язані між собою. Ще на стадії підготовки і проведення статистичного спостереження враховують завдання аналізу досліджуваного об'єкта, цьому підпорядкована обробка первинних даних, під час якої певним чином здійснюється їх аналіз.

1.4. Поняття, категорії й показники статистики

Для вивчення кількісного аспекту масових суспільно-економічних явищ і процесів статистика використовує цілу низку понять і категорій: 1) ознака; 2) варіація; 3) статистична сукупність; 4) показник; 5) система показників.

Ознакою в статистиці називають відмітну рису, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць, об'єктів (явищ). Так, ознаками промислового підприємства можуть бути: обсяги виробництва, розмір основних виробничих фондів, чисельність промислово-виробничого персоналу та деякі інші. Демографічними і соціально-економічними ознаками людини можуть бути вік, рівень освіти, професія, стать тощо.

Систему ознак широко використовують для складання програми статистичного спостереження та подальшого групування зібраних матеріалів.

У статистиці ознаки умовно поділяють на якісні (атрибутивні) та кількісні.

До якісних (атрибутивних) ознак належать ті ознаки, варіанти яких, характеризуючи особливості окремих одиниць, не мають кількісного вираження. Наприклад, у разі вивчення складу атрибутивними ознаками можуть бути: стать людини — жінка, чоловік; професія — механік, електрик, водій, комбайнер тощо. Якщо якісні ознаки набувають лише одне з двох протилежних значень, їх називають альтернативними.

Кількісні ознаки мають числове вираження. Наприклад, стаж роботи працівника, врожайність певної культури, вага певного виробу — це кількісні ознаки.

Розрізняють ознаки основні і другорядні.

Основні ознаки розкривають головну суть досліджуваних явищ і процесів.

Другорядні ознаки не пов'язані безпосередньо зі змістом явищ.

Статистика веде спостереження і реєстрацію переважно основних ознак, оскільки в її завдання входить вивчення головних рис досліджуваних явищ. Тому при складанні переліку ознак важливо відокремлювати основні ознаки від другорядних.

Крім того, ознаки поділяються на варіаційні і постійні.

Варіаційні ознаки набувають різні значення в окремих одиниць досліджуваного явища. Так, у разі вивчення підприємницької діяльності обсяг виробленої чи реалізованої продукції є ознакою варіаційною, оскільки в окремих підприємств він, як правило, різний.

Постійні ознаки мають незмінні значення усіх одиниць досліджуваного явища.

Окремі значення ознаки називають варіантами (варіацією).

Важливою особливістю статистики є те, що вона, вивчаючи свій предмет, утворює статистичні сукупності (колективи).

Статистична сукупність — це велика кількість одиниць, об'єктів, явищ, об'єднаних будь-якими загальними властивостями (ознаками), які підлягають статистичному вивченню (наприклад, сукупність промислових підприємств України).

Окремі об'єкти, явища, що складають статистичну сукупність, називають одиницями сукупності.

Всі соціально-економічні явища і процеси статистика вивчає за допомогою статистичних показників, і в такий спосіб створюється, передається і зберігається статистична інформація.

Під статистичним показником розуміють узагальнену кількісну характеристику соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця й часу. Так, за статистичні показники можуть правити: чисельність населення, товарна й нормативно-чиста продукція промислового підприємства, рівень продуктивності праці, рівень рентабельності тощо.

Сукупність показників, які всебічно характеризують розвиток суспільства, утворює систему показників.

Складний комплекс економічних явищ описують зведені економічні показники, їх інколи називають синтетичними. Наприклад, національне багатство, національний дохід держави, валовий національний продукт.

Значення показника є результатом вимірювання об'єктів (елементів) і змінюється залежно від методологічних особливостей його побудови, зумовлених, у свою чергу, ступенем охоплення досліджуваних процесів. Показники називають натуральними, якщо їх виражено у фізичних одиницях (штуках, метрах, тоннах тощо), та вартісними, якщо вони відповідають грошовій оцінці економічних об'єктів.

Часто статистичні показники умовно поділяють на об'ємні та якісні. До першого типу належать ті, за допомогою яких вимірюють обсяг сукупності об'єктів (елементів), наприклад, виробленої продукції, чисельність працівників на підприємстві чи в галузі тощо; до другого — ті, що характеризують рівень розвитку явища, наприклад, собівартість одиниці продукції, рівень рентабельності роботи підприємства, рівень продуктивності праці тощо.

Для статистики важливо правильно визначити зміст статистичних показників та методи їх побудови. На перший погляд, знаходження розміру основних фондів промислових підприємств не створює труднощів. Однак для цього необхідно визначній, які підприємства належать до промисловості, що треба розуміти під основними виробничими фондами, в яких одиницях і цінах їх обліковувати, як працювати з фондами, котрі не використовують, тощо. З'ясувати ці питання можна на підставі економічної теорії, яка розкриває економічну сутність явищ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Метод статистики	\|	Тема 2. Статистичне спостереження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.