МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Особливість і значення філософіїОсобливість і значення релігії 1) основу релігійного світогляду складає віра в існування надприродних сил, які відіграють головну роль в світі і житті людей. Віра –засіб існування релігійної свідомості, особливий настрій, переживання, що характеризують внутрішній стан; 2) зовнішньою формою проявлення віри є культ - система затверджених ритуалів, догматів, обов’язкових для дотримання людиною протягом її життя; 3) релігійні уявлення неможливо вивести з почуттів, переживання окремої людини, вони є продуктом історичного розвитку суспільства; 4) релігія розвивалася на основі усвідомлення залежності людей від непідконтрольних сил. Звідси почуття страху і поваги віруючих до вищих сил. Прихилення вищим силам поступово призводить до поняття (образу) бога як вищої істоти, достойної поклоніння. За аналогією з відносинами “батько – син” Бог розуміється як володар і, одночасно, як заступник, спаситель людини. Бог мислиться і як охоронець традицій, культурних цінностей. Таким чином, релігія – це складне духовне явище. Вона може відбивати й такі настрої людей, як фанатизм, ворожнечу до людей іншої віри. В цілому в історичному розвитку суспільства релігія виступала як засіб упорядкованих регламентацій і збереження нравів, традицій, що надало їй важливу культурно-історичну місію. Філософія(від грецьк. phileo – любов і sofia – мудрість) являє собою принципово інший тип світорозуміння, в основі якого лежить розум, інтелект людини. 1) для філософського мислення характерні реальні спостереження, логічний аналіз, узагальнення, висновки; 2) докази почали відтісняти фантастичні сюжети, образи і міфологічне мислення, які поступово перейшли до сфери художньої творчості; 3) деякі міфи (наприклад, давньогрецькі) переглядалися з позицій розуму і їм надавалося нове смислове і раціональне тлумачення; 4) саме поняття мудрості несло у собі підвищений, небуденний смисл: мудрість протиставлялась більш повсякденному розумінню і розсудливості, як прагнення до особливого інтелектуального розуміння світу, який базується на безкорисному служінні істині. Таким чином, розвиток філософської думки означав не тільки прогресивне відділення від міфології, але й розрив вузьких рамок буденної свідомості, яка мала певне визначення і обмеження. Народження філософії було однією з складових частин великого культурного перевороту в Давній Греції VIII – Vст. до н. е., в контексті якого виникла наука (перш за все грецька математика VI – ІV ст. до н. е.). Слово “філософія” було синонімом теоретичної думки, що народжувалась. Філософське мислення втілювало в собі інтелектуальне прагнення не просто накопичити масу відомостей, але й зрозуміти світ як цілісний і єдиний у своїй основі. Окрім пізнання світу, “любов до мудрості” передбачала також роздуми про природу людини, її долю, мету життя. Цінність мудрості бачилася і в тому, що вона дозволяла приймати рішення, вказувала вірний шлях, слугувала керівником людської поведінки і способу життя. Мудрість була призвана врівноважити складні взаємовідносини людини зі світом, привести до поєднання знання і дії. Важливість цього життєво-практичного аспекту мудрості глибоко розуміли кращі філософські системи й більш пізнього часу. Протягом розвитку філософії сформувалися певні форми філософського мислення, у яких трактувалося розуміння людиною світу, природних процесів, сприйняття світу і відношення до нього. Поступово філософія підготувала науковий підхід до пізнання світу. Наука– сфера винахідної діяльності, направлена на виробництво нових знань про природу, суспільство і мислення, яка включає до себе всі умови і моменти цього виробництва: вчених, їх здібності, знання, кваліфікацію і досвід, розподіл і кооперування наукової праці; наукові установи, експериментальне і лабораторне обладнання; методи науково-винахідної роботи, понятійний і категоріальний апарат, систему наукової інформації. Читайте також:
|
||||||||
|