-велика увага приділяється теорії пізнання і логіці,
-чуттєве сприйняття, логічний висновок, порівняння – це особливе джерело знання;
-предмети, які сприймаються мають реальні, об’єктивні ознаки;
-неухильне дотримання релігійного обов’язку(дхарми)
-виконання обрядів, заборон, які накладаються кастою
Веданта
- душа і бог різні і єдині;
-постійне споглядання і роздуми над істинами;
- Бог створив матеріальні речі і душі, він всемогутній і всезнаючий;
-душа пов’язана з тілом і не вільна, вона жадає чуттєвих насолод і підпадає під ряд перетворень
Санкх’я
Засновник
мудрець Капіла
(прибл. 6 ст. до н.е.)
- головна ціль - пізнання шляху і засобів, які повністю звільнять людину від страждань і незгод;
- існує дві першооснови - речовинний і духовний;
- матеріальна першопричина - вічна основа всього світу;
- всі речі викликають в нас задоволення, біль або байдужість мають три складові (гуни), які безпосередньо не сприймаються і з них складаються первісні субтанції (пракриті) та всі речі світу;
- крім пракриті, існує свідомість, яка перебуває поза всіх змін і нематеріальна;
- усі речі виникають внаслідок дії пуруші на пракріті
Йога
Засновник
мудрець
Патанджалі
- дух –це незалежний і необмежений початок;
- Бог існує і його визнання є умовою успішної практичної діяльності, яка може звільнити від страждань;
- пропагування аскетизму, контроль над чуттєвими бажаннями і пристрастями;
- заборона наносити шкоду будь-якій живій істоті; гігієна дихання, режим харчування
Ньяя
Засновник
мудрець Гаутама
(прибл. ІІІ ст. до н.е.)
- основне завдання - звільнити людину від страждань;
- істинне знання досягається через сприйняття або пізнання за рахунок висновку;
- сприйняття обумовлене органами чуття і дає безпосереднє знання про предмет;
- для логічного пізнання необхідно виділення ознаки, яка необхідно пов’язана з пізнаваємим предметом;
- існує матеріальний Всесвіт, який складається з атомів, сполуки яких створюють речі;
-у Всесвіті існує безліч душ, які знаходяться у вільному стані або пов’язані з матеріальними речами;
- Бог Ішвара –найвищий регулюючий духовний початок, але він не творець душ і атомів, а тільки створює сполуки атомів і звільняє душу від атомів
Вайшешика
Засновник
мудрець Улука
(прибл. VІ-
V ст. до н.е.)
- ціль мудрості –звільнення людського «я» від страждань і залежності;
- остання причина страждання – незнання, тому істинне пізнання реальності можливо тільки через знання; пізнання направлене на вивчення категорій реальності, тобто вищих родів буття;
- категорія – це предмет, визначений терміном, класифікація категорій співпадає з класифікацією предметів або об’єктів; основною категорією є загальне, яке знаходиться в самих предметах і сутності речей;
- матеріальним носієм усіх якостей річей, особливостей і дій та причиною всього є субстанція;
- існують субстанції: земля, вода, світло, повітря і ефір, які лежать в основі фізичних елементів я складаються з вічних, неподільних атомів; безтілесними субстанція ми є ефір, простір, час і душа
- атоми не сприймаються відчуттями, про їх існування ми пізнаємо за рахунок висновку; матеріальною причиною світує атоми, а дійовою причиною - бог
У стародавньому Китаї в VІІІ-VІ ст. до н.е. поширилися наївно-матеріалістичні погляди про п’ять першоелементів речей (метал, дерево, вода, вогонь, земля), про протилежні сили (інь і янь), про природній шлях (дао) в природі та ін., але формування філософських течій відбувається близько VІ- V ст. до н.е. Більшість релігійно-філософських вчень Індії спиралися на «Веди» і мали ортодоксальний характер, продовжуючи ведичні традиції осмислення світу, форм його функціонування, дії і взаємодії природних процесів і людського буття.