Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Імідж національного виробника

Однією з проблем багатьох українців, у тому числі і підприємців, є комплекс меншовартості. Так сталося, що він прививався нашому суспільству протягом багатьох поколінь. Візьмемо, для прикладу, питання української мови. Після 12 років існування суверенної і незалежної України у вищих нав­чальних закладах, через недостатнє володіння викладачами українською мовою, ще залишається викладання деяких дис­циплін російською мовою. Або гіпотеза про заснування шу­меру нашими далекими пращурами ще 5,5 тисяч років тому, чому є чимало серйозних доказів. Незважаючи на це, на пере­конання багатьох наших відомих істориків «цього не може бути, бо не може бути». При чому ними ж таки свідомо, чи несвідомо замовчуються факти, які у сусідніх країнах є пред­метом національної гордості. Певною мірою, така ж ситуація спостерігається на ринку товарів та послуг, хоча вже є значні зрушення.

Імідж виробника – цілеспрямовано сформований образ, покликаний зробити емоційно-психологічний вплив на спо­живачів з метою популяризації його продукції. Тобто імідж – це загальне враження, що створюється в людей про ту або іншу організацію, фірму або компанію. Імідж завжди соціаль­но обумовлений, впливає на суспільну думку та на результати ділової активності.

Кожна організація, асоціація й кожен підприємець мають групи людей, на яких впливає те, що ця організація робить або заявляє. У минулому більшість реклам було розраховано тільки на створення доброго імені фірми.

Сьогодні ж, коли фірми стають усе більш багатопрофільними і зазнають жорстокої конкуренції з боку іноземних рекламо­давців, задачі реклами значно розширилися. Вона повинна допо­магати досягненню визначених цілей: довести до аудиторії інфор­мацію про фірму і її діяльність; залучити інвесторів; виправити імідж, що похитнувся; запросити кваліфікованих фахівців; висло­витися по важливих питаннях, що цікавить громадськість.

Торговельна марка не є фізичною сутністю, за винятком того, що покупець думає, відчуває і чітко уявляє собі, поба­чивши символ або найменування марки. Відповідні асоціації саме і є тим, що думає більшість людей про імідж товару – його бренд.

Оформлені і змістовні відомі бренди викликають послі­довні асоціації. До них належать «картинки» з особистими ха­рактеристиками, символами, персонажами, різними стилями життя і типами користувача. Усе це разом являє певні асоціації, пов'язані з індивідуальністю бренду, іміджем ком­панії, що не дуже відрізняється від нашого уявлення про інших людей. Зазначене змушує нас думати про товар, як про людину. Саме людина має визначені характеристики, що формують її індивідуальність.

Це стосується й іміджу компанії. І так само як ми «відно­симося» до інших людей, так і у покупця складаються відно­сини з фірмами: покупець може дуже ревно відноситися до одного товару, у той час як інша фірма (наприклад, роздрібний торговець товару) може сприйматися як попередження «ви не з мого класу!».

Для того, щоб створити Ваш імідж – необхідно забезпечи­ти контакт з іншою людиною. Враження, що склалося про Вас і є Вашим іміджем. Для того, щоб створити бренд – необхідно забезпечити контакт покупець – товар. Враження, яке скла­лося у покупця, і є брендом. Так само як після тривалого спілку­вання з Вами у іншої людини створюється стійке враження про Вас стійкий імідж. Так само після тривалого споживання товару – у покупця створюється стійкий бренд.

У загальновідомій книзі Ела і Лаури Різ «22 незаперечні закони брендингу» автори наводять деякі аксіоми у створенні бренду. Зокрема «Закон слова» проголошує – при створенні стійкого бренду виробникові варто створити «своє» слово у свідомості клієнта. Слово, котре не належить нікому іншому. Слово, з яким асоціюватиметься власне сам товар.

Що першим спадає на думку, коли бачиш вітчизняний автомобіль «Нива»? Мабуть – безпечність, прохідність. Те, чим безпечність є для «Ниви», для «Запорожця» це еконо­мічність, легкість, що закріплена у свідомості покупців авто­мобілів. Як результат, протягом десятиліть «Запорожець» був одним з найбільших ходових машин в Україні.

Щойно бренд починає асоціюватися з певним словом, для конкурентів стає неможливим відібрати його. Чи можна зробити автомобіль безпечнішим за «Ниву» на бездоріжжі? Можливо. Багато брендів декларують це, в тому числі «Жигулі». Але чи можуть вони викликати в свідомості слово «безпека»?

Міжнародний розподіл праці після розпаду СРСР якось об­минув Україну. Відтоді український ринок заполонили товара­ми іноземного виробництва, при цьому національні виробники аналогічних товарів опинилися не в кращому положенні. Ситу­ація почала поліпшуватися після 1998 року, коли окремі ук­раїнські підприємці почали вкладати значні кошти не лише у виробництво, а й у просування товарів, які виготовлялися їх­німи організаціями. Яскравим прикладом такої діяльності ста­ло ЗАТ «Оболонь», яке відвоювало український ринок пива і створило справжній бренд, відомий за межами України. Це стосується і української харчової промисловості: ТОВ «Сандора», ВАТ «Птахокомбінат», ВАП «Чаплинський маслосирзавод», ТОВ «Союз-Віктан», АТЗ «Агросад», які також стали лауреата­ми Європейського і національного конкурсів з якості.

Інша аксіома з книги Різів – Закон межі – проголошує: не існує меж для поширення будь-якого брендингу. Довгі роки магічним словом у свідомості споживачів було «імпортний». Начебто перетин кордону раптово збільшує вартість бренду. Справді, від того, де виготовлено товар, може змінитися сприйняття його споживчої цінності: годинники зі Швейцарії, вина із Франції, автомобілі з Німеччини, електроніка з Японії, одяг з Італії. Чи будуть годинники з Албанії, вина з Польщі, ав­томобілі з Туреччини, електроніка з Росії чи одежа з Португалії сприйматися таким самим чином? Скоріш за все, ні.

Для кожної країни існує сприйняття її зовнішнім світом. Коли бренд «синхронізований» з цим сприйняттям, у нього з'являється додатковий експортний потенціал. Саме тут і «ви­лазить боком» описана вище меншовартість. Справа в тому, що значні шанси просунутися на міжнародні ринки і відповідно вплинути на міжнародний розподіл праці має національний виробник, який є лідером у відповідному сегменті ринку у власній країні. Досягнути цього через бідність українського народу часто неможливо. Так, за результатами опитувань більшість українців хотіла б споживати «Олейну», але фактич­но купує неочищену базарну олію, бо вона є дешевшею.

Часто доводиться чути історію про те, що одяг, виготовле­ний українськими фабриками на давальницькій сировині, прямує до тієї ж Італії чи Франції – там отримує лейбл все­світньо відомого бренду – і вже через деякий час опиняється в українських бутіках за божевільною ціною, в той час як пе­ресічний українець одягається в секонд-хенді. По причині бід­ності, моделі українських модельєрів Лілії Пустовіт, Олександра Моняка значно краще представлені за межами України. Отже,є і креатив, і виробничі можливості є, але грошей не вистачає.

Між тим на відміну від нас переважна більшість населен­ня цивілізованих країн змалечку привчена купувати вітчиз­няне та зберігати свої заощадження в місцевих банках. Адже тільки таким чином можна забезпечити динамічний розвиток національної економіки. Для України ця проблема стає ще більш нагальною в зв'язку з можливим приєднанням до Світової організації торгівлі вже в 2004 році. Метою будь-якого виробника мають стати девізи: «Купуй українське», «Підтримай національного виробника». І це особливо актуально напередодні вступу України до СОТ. Адже вільний доступ дешевого імпорту, може остаточно зупинити вітчизняне виробництво. Тоді просто не буде за що купувати цей дешевший імпорт.

Отже, сприяння становленню почуття національної са­мосвідомості має не лише ідеологічний, але й суттєвий еко­номічний аспект. Ставши лідерами на вітчизняному ринку, українські виробники почнуть освоювати зарубіжні. Відхід від почуття меншовартості дозволить Україні підняти власний імідж у світі – відповідно розшириться спектр товарів і по­слуг, які зможуть позитивно або принаймні нейтрально асо­ціюватися у світі з Україною.


Читайте також:

  1. PR-реклама іміджу
  2. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
  3. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
  4. Аналіз результатів національного виробництва.
  5. Анатомія» іміджу.
  6. Банківська система України та роль у ній Національного банку України
  7. Банківська система України. Правовий статус Національного Банку України
  8. В українському інформаційному просторі аналітична журналістика також повинна відіграти вже зараз видатну роль: збудувати духовну будівлю українського національного світу.
  9. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника
  10. Визначення межі ринку товару і конкурентної позиції виробника
  11. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції.
  12. Внутрішня громадськість та імідж організації.




Переглядів: 1115

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Напрями вдосконалення іміджу підприємця | Характерні риси іміджу сучасного бізнесмена

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.116 сек.