МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Характерні риси іміджу сучасного бізнесменаСуспільство завжди з повагою ставилось до ініціативи, ділової хватки й справедливого розрахунку, ощадливості, відпрацьованого господарського механізму, що приносить достаток. Традиції приватного підприємництва в Україні формувались і розвивались протягом багатьох століть і були перервані післянепівською політикою радянської влади. Основними принципами ведення бізнесу тоді були: повага до влади, чесність і правдивість, повага до приватної власності, вірність слову, цілеспрямованість, професіоналізм, честь підприємця. До високорозвинутих етичних традицій вітчизняного підприємництва належить також добродійність та меценатство. Окрім християнських настанов на добродійність, як релігійний обов'язок допомагати ближньому і проявляти любов до нього, в системі цінностей вітчизняних підприємців завжди було прагнення увічнити своє ім'я і заслужити визнання сучасників та нащадків, завдяки пожертвуванням на оборону, освіту, архіви тощо. Вже на початку минулого сторіччя підприємці відкривали дитсадки, лікарні, школи, бібліотеки, проводили добродійні концерти. Причому це робилось не з чистої філантропії, а, в першу чергу, завдяки усвідомленню потреб справжнього господаря у кваліфікованій і соціально облаштованій робочій силі. Підприємцю, що вибудовує сьогодні свій імідж, необхідно пам'ятати про це, бути візуально привабливим. Не своєю респектабельністю чи широкими жестами при сплаті рахунків в ресторанах, а наявністю хороших манер, дотриманням етичних засад бізнесу. Справжній підприємець – не улюбленець долі, а людина, яка завдяки набутим знанням, своєму інтелекту, культурі управління, вмінню сподобатись, стала з нею на «ти». Внутрішня суть таких людей природно проглядається через їх особистість, персоніфіковано матеріалізуючись у їхньому особистому іміджі. Одяг бізнесмена – це також його інвестиції в майбутнє, це доповнення до набутого досвіду, розвинутих талантів, підприємницьких навичок. Якщо бізнесмен має серйозні наміри піднятись до самих вершин, то він мусить одягати відповідний мундир. У світі бізнесу, як зазначає Сірка Анна, мундир підприємця – неділовий костюм. Світ бізнесу виробляє певні стандарти поведінки, в тому числі і в одязі, і від ділових людей, підприємців він вимагає чіткого їх дотримання. Без цього бізнесмен може лишитися всього свого надбання. Перше правило: одягайтесь так, як ті, ким хочете стати. Для цього в гардеробі повинно бути три-чотири традиційних костюми, декілька брюк, два-три піджаки, і як мінімум п'ять-шість сорочок. Всі вони мають бути підібрані по фасону, кольору. Комбінуючи частини одягу в різні ансамблі, їх власник в змозі виглядати відповідно до обставин, щоразу по-новому. Одні й ті ж речі, як би вам вони не подобались, з часом набридають і людині, і її оточенню. Поважаючий себе бізнесмен збираючись до свого офісу, ніколи не одягне світер або кофту. В'язані та трикотажні речі більш призначені для прогулянок за місто, на річку, в ліс, на спортивний майданчик тощо. Не зважаючи на жару, за офіційних обставин не можна знімати піджак. Передбачлива людина в такому разі підбере костюм з більш легкої тканини, зазначає Г. Монахов. Друге правило: діловий одяг завжди консервативний. Бізнесмен третього тисячоліття – завжди елегантно одягнений у класичний костюм, який підкреслює його авторитет, гідність, владу і вірність традиціям. Саме такий імідж підкреслює в бізнесмені самоповагу, впевненість у собі і надає йому визнання з боку оточуючих. Формальна суворість, чіткі лінії несуть відбиток значимості, переконливості. Якщо говорити про одяг тих, хто займається малим бізнесом, то його представникам краще відповідає одяг стриманих тонів, без краваток літом, але обов'язково – відпрасований костюм, свіжа сорочка, якісне взуття. Жінки-підприємці повинні намагатися одягатись варіативно, для них завжди необхідна фонуюча деталь туалету. Так діловій жінці добре личить плаття або костюм з світлою блузкою та нашийним платком. З біжутерії жінкам-підприємцям подобаються тонкі золоті цепочки, невеликі брошки та кліпси під жемчуг, що поліпшують діловий її імідж. Фахівці радять діловій жінці незалежно від сімейного стану носити обручку. Ні в якому разі не можна приходити на ділову зустріч з поліетиленовим пакетом. Краще за все підійде атташе-кейс. Представникам середнього бізнесу зазвичай, відповідає також одяг стриманих кольорів. Піджак – світлий чи темний і брюки (темні чи світлі), тобто навпаки. Але при цьому обов'язково біла сорочка, помітний дорогий годинник і найчастіше – яскрава краватка. При цьому краватка може за кольором не «підбиратись» до костюма. Вона начебто сама по собі, хоча й ефектна, «омоложує» того, хто її носить.
5. БАНКІВСЬКА ІМІДЖОЛОГІЯ Банківська іміджологія – це розділ прикладної іміджології, що розглядає проблеми і питання, пов'язані з формуванням, просуненням і підтримкою іміджу банківських структур у середовищі потенційних споживачів. Мета банківської іміджології полягає в забезпеченні сприятливою інформацією про діяльність і атрибути банківських систем з метою ефективного залучення до них клієнтів. Над проблемами створення в Україні банківського іміджу фахівці-іміджмейкери найчастіше працюють у рамках паблік рілейшнз. Однак аналіз публікацій останнього часу свідчить про те, що проблемами становлення іміджу банку, його просуненням на ринку займаються найчастіше люди мало підготовлені до такого виду діяльності. До всього сказаного, ситуація авторитету банку як організації, що може зробити допомогу в заощадженні і нагромадженні грошової маси на сьогодні, після багатьох аферистичних спроб великої кількості лжебанків, не припускає наявності довіри до них населення. Державні банки Радянського Союзу, що існували в невеликій кількості і були монополізовані державною системою, не дуже піклувалися про міцну репутацію. Населення змушене було звертатися до монополії Держбанку. Нині ж ситуація змінилася: на ринку банківських послуг наявна велика кількість комерційних банків, що пропонують широке коло послуг, які іноді відрізняються від тих, що визначені в прес-релізах державних банків. Клієнт хоче розібратися в тому, у який банк йому вигідніше внести гроші. Читайте також:
|
||||||||
|