• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Хімічний склад мікробної клітини

Вода складає основну масу мікробної клітини в капсульних бактеріях її більше, в бацилах – менше. Кількість води у мікробних клітинах в середньому коливається від 75 до 85 відсотків (%). В ущільненні цитоплазми мікробної клітини вода знаходиться в зв’язаному стані, у вегетативній формі – у вільному стані. Зв’язана вода обумовлює більш високий склад кальцію та магнію. В такому середовищі білки не коагулюють, що підвищує їх стійкість до високих температур. Зв’зана вода входить до складу молекул білків, вуглеводів, жирів та інших сполук. Вільна вода являється середовищем, в якому відбувається рух іонів та електричних зарядів. За участю води відбуваються біохімічні та фізіологічні процеси в клітині. Зменшення її веде до затримки життєдіяльності (анабіоз), зневожування клітини веде до загибелі вегетативних форм. Отже, вода – один з головних компонентів. З котрим пов’язана життєдіяльність мікробної клітини.

Сухої речовини в мікробній клітині вміщується в середньому 15-25% (органічні зєднання і зальні елементи). Органічні з’єднання представлені білками, нуклеїновими кислотами, вуглеводами, ліпідами. До їх складу належать: вуглець (45-55%), кисень (30-40%), азот (8-10%), водень (6-8%), що складають 90-97% сухої речовини.

Білки серед органічних речовин займають перше місце: в тім потогенних мікробів їх кількість складає більш половини сухої речовини, у інших мікробів – досягає 80%. Вміст білків залежить від виду мікроба і складу поживного середовища. Такі речовини, як актигени, токсини, ферменти уявляють собою білки, що вказують на велике значення їх в житті мікробної клітини. Розділяють прості білки або протеїни, та складні або протеїди. Протеїди при гідролізі дають амінокислоти. В білках патогенних мікроорганізмів вміщуються дев’ять амінокислот: лізін, аргінін, гістідін, триптофан, тірозін, валін, фенілаланін та лейцин. До складу інших мікробів вміщується біля 15-20 амінокислот. Протеїди – комплекси простих білків (протеїнів) з небілковими групами. При зєднанні протеїнів з нуклеїновою кислотою утворюються нуклеопротеїди, з полісахарідами – глікопротеїди, з жироподібними речовинами – ліпопротеїди. Нуклеопротеїди складають основну масу мікробного білка, приймають активну участь в розмноженні клітини, передачі спадкових ознак.

Велика роль в житті мікробної клітини нуклеїнових кислот. Відомі нуклеїнові кислоти: рибонуклеїнова (РНК) та дезоксірібонуклеїнова (ДНК). ДНК звичайно знаходяться в ядрі клітини, РНК – в цитоплазмі. Розділяють три типа РНК:

· рібосомну;

· інформаційну;

· транспортну.

У вірусів визначена тільки одна нуклеїнова кислота: ДНК або РНК. З інших протеїдів слід визначити хромопротеїди, які приймають участь в процесі дихання, та ферменти, роль яких непомірно велика як каталізаторів біологічних процесів.

Вуглеводи в мікробній клітині представлені полісахарідами. У цитоплазмі вуглеводи зустрічаються у вигляді зерен, крохмалю та глікогену. Вони служать головним чином енергетичним матеріалом, їх склад в мікробній клітині від 12 до 18%.

Вуглеводами багаті капсульні мікроби: збудник сибірської язви, лейконосток та інші. В кожному з мікроорганізмів є означений полісахарид, що дає змогу їх диференціювати. Кількість ліпідів коливається від 3,8 до 40% (дифтерійна бактерія вміщує 3,8%, туберкульозна – 40%). Ліпіди підтримують структуру цитоплазми, входять до складу цитоплазматичних мембран. В мікробній клітині ліпіди розподілені нерівномірно, їх більше вміщується в поверхневих шарах та оболонці клітини. Ліпіди та ліпоїди підвищують стійкість мікробів до кислот та інших речовин.

Мінеральні речовини різноманітні як за складом, так і за кількістю. Вони уявляють золу після спалювання вегетативних форм мікробів і складають від 2 до 14% сухої речовини клітини. В більшій кількості зустрічаються фосфор, калій, натрій, сірка, кальцій, магній, залізо, хлор, а також мікроелементи (цинк, мідь, кобальт, барій, марганець та інші). Мікроелементи визначаються в золі в дуже малих кількостях вони входять до складу ферментів, вітамінів та інших компонентів мікробної клітини.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
8. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
9. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
10. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
12. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.

Переглядів: 2993