Тілесно-орієнтований психоаналіз

Груп-аналітичний підхід

Груп-аналіз – це груповий психоаналіз (Барроу, Фукс). Створюється групова ситуація, в якій в лабораторних умовах вивчається психічний рух учасників та ведучого групи. При цьому часто використовуються методи індивідуальної теорії (аналіз сновидінь, вільних асоціацій). Висувалася гіпотеза, що людина детермінована своєї сімейною групою і суспільством. Індивідуум оплутаний соціальною павутиною, що складаються з транспенсональних процесів, які проникають в середину людини. Це зумовлено людською потребою в комунікації. Психологічні проблеми – незбіг між індивідом і його первинною групою, що виражається в порушенні комунікації. Людині треба виразити у сприятливій соціальній атмосфері те, що він приховує. Повторення сімейної ситуації розглядається як опір. На нього спрямовані аналіз та конфронтація. Груповий процес – це его-тренінг у дії, в ході якої людина наближається до справжньої ідентичності, розуміння себе.

Терапевт виступає як динамічний адміністратор групи і власне як терапевт.

Груп-аналітична психотерапія застосовується у комплексному лікуванні найрізноманітнішого контингенту хворих (неврози, алкоголізм, наркоманія, психози, психосоматичні розлади, хронічні соматичні розлади), а також до здорових людей, що мають психологічні страждання, пов’язані з широким спектром проблем. Також груп-аналітична терапія застосоувається до родичів пацієнтів, що страждають важкими психічними захворюваннями.

Останнім часом застосовується для особистісного зростання, освіти, супервізії, організаційного консультування, політики. Це пов’язано з тим, що груп-аналіз дозволяє отримати розуміння несвідомих групових та індивідуальних процесів, зменшити їх деструктивний вплив і вивільнити творчий потенціал у будь-яких групах.

Основний постулат – поняття м’язового, мускульного або характерологічного панциру (В. Райх). Характер – структура стійких психічних особливостей, що проявляються у типових способах поведінки у певних життєвих ситуаціях. Домінуючі риси характеру проявляються у тілесній сфері (фізіогноміка): хода, жести, міміка, поза.

Зняття напруги з певних ділянок тіла дозволяє вивільнити енергію лібідо (лікування неврозів). В. Райх знайшов фізіологічний еквівалент психологічної травми. М’язова напруга, затиски у вигляді панциру виконують ту саму функцію, що й психологічні риси характеру. Мязова напруга приховує емоції; знімаючи затиски, вивільняємо невідредаговані емоції. Разом із тим, вивільнення емоцій призводить до зникнення затисків.

Методи тілесно-орієнтованої терапії: масаж, вправи. Спрямованість не лише на розслабленість, але й на усвідомлення свого тіла, емоційне від реагування.

Александр Лоуен розвивав схожу біоенергетичну теорію: в тілесних проявах містяться характерологічні особливості. Але важлива роль відводиться аналітичній роботі. Тобто для повного лікування психічних розладів необхідна психоаналітична робота. Вони повинні йти паралельно.

Виділив такі типи характеру:

1. Оральний. Почуття депривації, страх втратити любов об’єкта, внутрішня пустота, відчай. Залежність у стосунках. Мінливість настрою. Але не заперечує дійсність. Альтернатива діяльності – депресія. Задоволення від розмов. Намагаються отримати бажане, не докладаючи зусиль. Висмоктують енергію в інших. Не вміють стояти на власних ногах. Організм недозаряджений.

2. Мазохистський. Хронічне відчуття страждання. Схильність до образ та жалощів. Самозвинувачення. Фрустрованість. Намагається зняти труднощі неадекватним засобом. Центральна проблема – отримання насолоди і задоволення від страху. Дуже суворе Над-Я. Активність самодеструктивна. Лікування полягає в тому, щоби умовити його висловити свої негативні почуття. Вони стримують агресію. Розумні та чутливі.

3. Істеричний. Страх сексуальності та інтенсивне її витіснення, придушення. Сексуалізує навіть несексуальні стосунки. Сексуальні бажання витіснені, несвідомі. Звертаються за допомогою, тому що щось вийшло з-під контролю. Якщо енергію не вдається придушити, це має зовнішні вияви: тікі. Існує м’язів панцир. Амбівалентне ставлення до протилежної статі. Шукає додаткової сексуальної розрядки.

4. Фалічно-нарцисичний. Самовпевнений, високомірний, енергійний, гнучкий, виразний. Успішні у професійній діяльності, гарно адаптовані, сексуально привабливі. Агресивна поведінка виконує роль захисту. Підвищена кількість лібідної енергії. Отримує мало задоволення від сексуальних стосунків. Тому часто змінює партнерів: вважає, що інший дасть йому більше насолоди.

5. Шизоїдний. Афективні порушення. Агресивні, рішучі, нечутливі. Установка «я хочу». Здатен до конструктивної творчості. Заперечує цінності матеріальної природи. Сприймає себе як духовну особистість, але не здатен дарувати ніжність, любов,оскільки матеріальне для нього не існує. Йому важко контролювати свою моторну координацію.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психологія Самості	\|	Групова дискусія та правила її проведення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.