• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Формування основ постіндустріальної цивілізації

Індустріальне суспільство – це суспільство, основою якого є матеріальне виробництво. Панівне положення в цьому суспільстві займає промисловість, загальною формою організації виробництва є товарне виробництво.

Основна проблема індустріального суспільства — підпо­рядкування економічних функцій політичному порядку; центральний факт — незалежність економічного порядку від політики поступово зни­кає, контроль суспільства вже не стільки економічний, скільки політич­ний. Друга не менш важлива зміна — втрата приватною власністю соціаль­ної ролі визначення функцій людей. Функція стає незалежною.

В постіндустріальному суспільстві основою є нематеріальне виробництво, інформація і знання.

Постіндустріальне суспільство характеризують такі ознаки:

- прихід індустрії на місце промисловості;

- панування переважно професійної і технічної праці;

- фундаментальні теоретичні знання (як джерело нововведень і заходів
соціальної політики);

- контроль над новою технологією і доступ до неї;

- застосування інтелектуальної технології прийняття рішень.

Стратегічну роль відіграють наука та еліта вчених. Розвиток науки по­требує вкладення значних коштів, нагромаджених державою і корпора­ціями. Харизматична місія вчених — використовуючи ці засоби, не до­пустити підпорядкування досліджень інтересам політики або ринку.

Концепцію постіндустріального суспільства розробляють американські соціологи Д.Белл, Г.Кан, політолог З.Бжезінський, економіст А.Тоффлер та інші, підтримують багато еко­номістів, у т.ч. вітчизняних.

Постіндустріальне суспільство ідейно випливає з тео­рії індустріального суспільства американського еконо­міста В.Ростоу та французького соціолога Р.Арона. На думку Белла, найважливішим недоліком цієї теорії є те, що в ній основним інститутом названо промислове підприємство, соціальні відносини, які формуються на базі машинного виробництва, а також відсутність чіткого розмежування технократів, пов'язаних з функцією знань, і технократів, пов'язаних з функцією влади.

В постіндустріальному суспільстві науковий потенціал визначає мо­гутність держави, на противагу попередній стадії, де таку могутність визначав потенціал промисловий.

Трьома основними структурними елементами постіндустріального суспільства є університети, наукові інститути та дослідницькі ор­ганізації. На базі цих структур формуються соціальні відносини, а влада зосереджується в руках учених.

Основна суперечність такого суспільства — супереч­ність між спеціалістами, науковою елітою та неспеціа­лістами в межах цих організацій і в державі (на відмі­ну від суперечності між капіталістами й робітника­ми на підприємстві в індустріальному суспільстві). Основним принципом розподілу в новому суспільстві є принцип "рівності результату", згідно з яким ре­зультати активності талановитих учених є суспіль­ним надбанням і мають бути доступні всім. Цей прин­цип формує соціалістичну етику.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Основные положения экономической теории.
3. II Основна частина
4. II Основна частина
5. II Основна частина
6. II. Основна частина
7. II. Основна частина
8. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
9. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
10. Nom. sing. Gen. sing. Основа
11. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
12. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.

Переглядів: 791