Поняття корисності. Загальна і гранична корисність

Гранична корисність продукту

1.Поняття корисності. Загальна і гранична корисність

2.Споживчий вибір і бюджетні обмеження

3.Маржиналізм і теорія споживацької поведінки

Здатність економічних благ і послуг у процесі їх споживання задовольняти будь-які людські потреби в економічній теорії називають корисністю. У корисності відображаються зіставлення об'єктивної та суб'єктивної сторін економічного блага.

Корисність — мета споживання, за такого змісту вона відображає в першу чергу суб'єктивну оцінку індивідуальним споживачем бажання придбати те чи інше благо незалежно від того, приносить його споживання користь об'єктивному розвитку даної людини чи завдає шкоди.

Користь — це властивість економічних благ задовольняти потреби при їх споживанні. Вона формується під впливом об'єктивних і суб'єктивних обставин, дій споживача. Між корисністю, попитом і ціною блага існує функціональний зв'язок. Корисність економічного блага — це його споживчий ефект, співвіднесений і порівняний зі сплаченими за нього грішми. У цій ролі гроші виступають для споживача першою кількісною мірою корисності куплених товарів. Іншою, не менш істотною і досить визначеною мірою виступає кількість товарів, придбаних споживачем за цінами, які бажані для нього у цей час. Якщо споживач переконаний, що корисність пропорційна його ціні, то купівля його першої одиниці дає йому найбільше задоволення. Природно, що споживач може здійснити друге, третє і наступне придбання необхідного йому товару.

Споживча рівновага — структура витрат споживачів, за якої досягається загальна корисність від усього набору споживчих благ.

Економічна теорія припускає, що мета поведінки кожного платоспроможного споживача — максимальне економічне задоволення особистих потреб.

Гранична кількість — це споживчий ефект, що його отримує споживач від грошових витрат на придбання кожної наступної одиниці однойменного товару. Прагнення споживача до збільшення додаткових закупівель найчастіше зумовлене зниженням цін. Кожний окремий споживач залежно від рівня доходу, мотивів та з урахуванням цін приймає особисте рішення стосовно того, як йому діяти, щоб максимально задовольнити свої потреби. Таке явище в економічній теорії названо принципом максимального задоволення.

Величина, яка відображає загальну задоволеність індивіда споживанням даної кількості благ – це загальна корисність.

Гранична корисність – це додаткова корисність, яку людина отримує від кожної останньої або кожної додаткової одиниці спожитого товару. Існує закон граничної корисності. Його суть полягає в тому, що при споживанні кожної додаткової одиниці товару величина додаткового задоволення для людини зменшується.

Закон зменшення граничної корисності передбачає, що всі інші фактори , такі як доход, смаки і вподобання споживачів є постійними величинами. Існує декілька винятків ( наприклад, антикваріат ), але в цілому закон граничної корисності поширюється на абсолютну більшість товарів.

Споживчий вибір залежить від граничної корисності. По мірі того, як споживач скорочує своє споживання одного товару і збільшує споживання іншого, гранична корисність першого зростає, а другого – зменшується. В кінцевому рахунку споживач доходить до такої точки, в якій він уже не в змозі збільшити граничну корисність, витрачаючи більшу суму на одне благо і меншу – на інше в рамках обмеженого бюджету. В цій точці споживач досягає споживчої рівноваги.

В економічній теорії розрізняють два підходи до визначення корисності товару : кардиналістичний або ординалістичний.

Ординальною корисністю називається впорядкованість благ за ступенем привабливості для людини. Її ще називають порядковою вимірністю корисності. Ординальну корисність можна виразити за допомогою співвідношення “ набір товару Х кращий, ніж набір товару У “.

Кардинальна корисність – це вимірність корисності числом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Витрати виробництва і прибуток	\|	Споживчий вибір і бюджетні обмеження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.